Вже зовсім скоро в Україні почнеться опалювальний сезон, і це означає, що мільйони співгромадян потребуватимуть житлові субсидії, оскільки їхні доходи надто низькі, щоб платити за рахунками без допомоги держави. Однак уряд, схоже, робить все можливе, щоб скоротити кількість субсидіантів до мінімуму. При цьому підвищення цін на “комуналку”, не дивлячись на запевнення влади, швидше за все, уникнути не вдасться. “Апостроф” з’ясовував, в якому стані Україна підходить до осінньо-зимового періоду.

Нема комісій – нема субсидій

З настанням осені однією з найбільш актуальних тем для українського суспільства стає майбутній опалювальний сезон. В нинішньому році процес підготовки до нього є досить тривожним. Ціни на газ в Європі б’ють рекорди і, звичайно, це непокоїть людей щодо того, чи буде взимку чим опалювати будинки, і скільки таке опалення буде коштувати.

В таких умовах велике значення має підтримка незаможних верств населення через програму житлових субсидій. Проте саме цю програму уряди президента Володимира Зеленського наполегливо згортають. В 2017-2018 роках кількість домогосподарств, які отримували субсидії, досягала 7 мільйонів, проте в 2019-2020 роках вона стрімко скорочувалася і під кінець минулого опалювального сезону – навесні нинішнього року – ледве сягала 3 мільйонів.

Але уряд не збирається спинятися на цьому. З травня нинішнього року він скасував всі раніше призначені субсидії і примусив потенційних отримувачів заново їх оформити. В результаті цього, за словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, кількість субсидіантів на даний момент складає близько 2,5 мільйона. Таким чином протягом літа позбулися державної підтримки ще пів мільйона домогосподарств. Само по собі це не є зрадою, оскільки влітку кількість отримувачів субсидій завжди знижується, але тенденція все ж таки є.

Найбільш поширена причина відмови у наданні субсидії – прописка в житлі людей, які там фактично не проживають. Наприклад, у самотньої матері, що живе на крихітну пенсію, прописані двоє дорослих дітей, які живуть в інших містах і мають власні родини. Тоді формально до загального прибутку домогосподарства зараховуються доходи всіх прописаних. Виявляється, що вони досить високі, і субсидія пенсіонерці не передбачається. Відтак їй доводиться з власної пенсії платити за всі послуги.

“Раніше ця проблема вирішувалася спеціальними комісіями при місцевих органах влади, – говорить колишній міністр соціальної політики і віце-прем’єр України в 2014-2019 роках Павло Розенко. – Вони вивчали ситуацію, виходячи з реальних обставин життя родини, і ухвалювали рішення про призначення субсидій. Проте уряд повністю скасував ці комісії і за формальною ознакою позбавив мільйони домогосподарств субсидій”.

За словами експерта, якщо б субсидії нараховувались більш справедливо, державну допомогу мали б отримувати на сьогоднішній день 5-6 мільйонів родин. Проте через політику влади, сьогодні мільйони людей, які дійсно потребують підтримки, залишаються без неї.

“Карантинних” норм більше нема

До того ж, з 1 жовтня скорочено соціальні норми споживання комунальних послуг, які підпадають під дію програми субсидій. Нагадаємо, навесні 2020 року, підчас запровадження перших локдаунів, було прийнято рішення на час карантину підвищити соціальні норми споживання на 50%.

Проте тепер підвищені норми будуть застосовуватися тільки в регіонах, віднесених до “червоної” зони (наразі в цій зоні не перебуває жоден регіон). А у всіх решта субсидуватися державою будуть тільки комунальні послуги в “докарантинному” обсязі.

Нагадаємо, що соціальні норми споживання, які діють з 1 жовтня, складають 2 кубометри холодної води і 1,6 кубометра гарячої води на одну особу. Або просто 3,6 кубометра холодної, якщо гарячої води в будинку немає.

Фото: Апостроф / Роман Пєтушков

Газ субсидується в залежності від того, для якої мети він використовується. Якщо в приміщенні використовується тільки газова плита, і при цьому є гаряча вода, то це – 3,3 кубометра на особу. Якщо гарячої води немає – то 5,4 кубометра на особу. Додатковий об’єм дається на підігрів води на плиті. Якщо в квартирі на газі працюють плита і колонка для підігріву води – 10,5 кубометра на особу. Якщо приміщення опалюється газом, субсидований об’єм складе 4 кубометри на 1 квадратний метр житлової площі.

На думку колишнього депутата і члена комітету з питань соціальної політики і праці Верховної Ради Андрія Павловського, скасування “карантинних” норм споживання призведе до відчутного скорочення розмірів субсидій. Кожна родина втратить від 200 до 600 гривень.

Звичайно, скорочення програми житлових субсидій за останні роки вкрай негативно впливає на фінансовий стан населення та постачальників послуг.

“Зараз загальна сума заборгованості за житлово-комунальні послуги сягає понад 65 мільярдів гривень – говорить Павло Розенко. – Це означає, що програма субсидій не працює. Люди не здатні заплатити за послуги і ніякої допомоги від держави не отримують”.

Втім підвищення цін на газ негативно впливає на населення не лише безпосередньо через збільшення цифр в платіжках. Адже, якщо зростання комунальних тарифів хоч якось регулюється з боку держави, то бізнес платить за все “по повній”.

“Сьогодні “Нафтогаз” продає підприємствам газ по 35-40 гривень за кубометр, – говорить Павло Розенко. – Ці витрати лягають на собівартість продукції. Як результат, підприємства будуть вимушені або просто закритися, залишивши людей без роботи, або закласти свої витрати в ціну продукції. В будь якому разі за все заплатять кінцеві споживачі – громадяни України”.

Меморандумом оселю не зігрієш

Влада очевидно відчуває зростання соціальної напруги в очікуванні опалювального сезону і намагається заспокоїти людей. Правда, робить вона це в досить своєрідний спосіб. Замість розширення програми субсидій і підвищення їхньої доступності в умовах неминучого підвищення цін, уряд в присутності президента Володимира Зеленського підписав меморандум з керівниками місцевих органів влади, в якому вони зобов’язалися не підвищувати тарифи на опалення протягом опалювального сезону.

Згідно з цим документом, до кінця опалювального сезону ціна газу для населення становитиме 7,4 гривні за кубометр, а для бюджетних установ – 13,6 гривні за кубометр.

Правда, ринкова ціна на газ росте незалежно від будь яких меморандумів, тому така домовленість означає, що різницю між реальною ціною і тарифом потрібно буде погашати з місцевих бюджетів, відволікаючи ці гроші від фінансування інших потреб громад. Згідно з меморандумом, уряд обіцяє принаймні частково компенсувати додаткові витрати місцевої влади, повернувши в громади 4% від податку на доходи фізичних осіб (що складе близько 11 мільярдів гривень) і акциз від продажу пального.

Фото: Апостроф / Роман Пєтушков

Схоже на те, що уряд всерйоз думає, що системні економічні проблеми вирішуються меморандумами. Проте, навряд чи все буде так просто.

“Меморандум за своєю суттю – це заява про наміри, – говорить Андрій Павловський. – Такий документ не містить в собі жодних юридичних зобов’язань для сторін. До того ж, наскільки мені відомо, меморандум підписала лише третина мерів, найбільш лояльних до нинішньої влади. Тому не варто сподіватися, що він стане гарантією від подорожчання комунальних послуг”.

Тим більше, що це не перший подібний документ – в минулому році було підписано аналогічний меморандум про збереження тарифів протягом опалювального сезону.

“Той меморандум також передбачав компенсацію з боку уряду витрат місцевої ради, – розповів Павло Розенко. – Місцеві ради виконали власні зобов’язання, в результаті чого за результатами опалювального сезону борг уряду склав 37 мільярдів гривень. Проте досі жодної копійки на його погашення не надійшло”.

Фактично, обов’язки за минулим меморандумом було поділено таким чином: уряд роздає обіцянки, а місцева влада платить, або залишається в боргу перед НАК “Нафтогаз України”, не маючи можливості виплатити повну вартість спожитого газу.

“Після закінчення минулого опалювального сезону “Нафтогаз” подав в суд на кілька десятків міст з вимогою повернути заборгованість за опалювальний сезон, – каже Розенко. – В результаті, сьогодні рахунки багатьох громад було заблоковано, що створює додаткові проблеми перед початком вже нового опалювального сезону”.

До того ж, за словами експерта, домовлятися про збереження тарифів сьогодні вже пізно, бо значна кількість міських рад прийняли рішення про їхнє підвищення незабаром після закінчення минулого сезону. І сьогодні навряд чи вдасться відіграти ці рішення назад.

Ще одною проблемою протягом наступної зими може стати нестача енергоносіїв.

“Прем’єр-міністр рапортує про рекордно високі запаси газу в сховищах – 18 мільярдів кубометрів, – говорить Андрій Павловський. – Проте незрозуміло, які саме рекорди він має на увазі, адже минулого року в цей же час в сховищах був запас 24 мільярди кубів. Запаси вугілля на вугільних електростанціях також нижчі, ніж минулого року. Так що на нас чекає непростий опалювальний сезон”.

З огляду на ці обставини, більшість місцевих органів влади, які опиняться перед загрозою відключення опалення, будуть вимушені підвищити тарифи, вважає Павло Розенко. Після чого нас очікує інформаційна “війна” між ними і центральною владою на чолі з президентом Зеленським за те, кого вважати в цьому винним.

“Місцеві ради розповідатимуть, що винен центральний уряд, який не забезпечив компенсацію різниці в тарифах, – говорить експерт. – А Зеленський все валитиме на місцеву владу, мовляв це вона підвищила тарифи”.

Наскільки великими будуть проблеми майбутнього опалювального сезону, сьогодні передбачити важко. Проте одне можна сказати напевне – ані легким, ані нудним він не буде точно.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.