Столичним метро щодня користуються мільйони киян та гостей міста, але мало хто знає, що воно має величезні борги через кабальну угоду, підписану ще за часів попередньої влади. Цей документ передбачав закупівлю у лізинг нових вагонів метро у фірми з російським корінням та приносить «потрібним» людям «плоди» і донині. Хто вони і як цьому посприяла столична влада, з’ясовувала програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Станцію метро «Львівська брама» київська влада не може добудувати ось уже більше чверті століття. Із частково освітленою платформою та лише ледь облицьованими стінами нині вона виглядає як справжній привид. Добудувати її обіцяли чи не всі міські голови, однак завжди усе впиралося у гроші, яких систематично бракувало.
І поки фінансове питання заважає не тільки розконсервуванню «Львівської брами», а й ремонту вагонів метро, ескалаторів, а також розростанню гілок метро до віддалених районів міста, велика сума грошей зі столичного бюджету, яка могла б принаймні частково покрити ці потреби, може потрапити на рахунки фірми ще донедавна російського бізнесмена Павла Фукса. А все через історію, яка розпочалася 9 років тому.
Мільярдний борг
У 2009-му Київська міська рада вирішила закупити 100 вагонів метро на умовах лізингу. Це передбачало, що певна компанія купує вагони та надає їх у довгострокову оренду метрополітену з правом отримати вагони у власність міста після сплати всієї суми та відсотків.
Таким чином київська влада отримала можливість не платити одразу за всі сто вагонів, а розбити загальну суму на низку фіксованих платежів упродовж п’яти років.
Тоді на тендері перемогла компанія «Укррослізинг», засновником якої була кіпрська фірма, близька, за даними видання «Наші гроші», до оточення соратника Віктора Януковича, колишнього народного депутата від Партії регіонів і бізнесмена Юрія Іванющенка. У 2010-му до складу бенефіціарів «Укррослізингу» увійшла компанія Veb-Leasing Europe S.A.R.L., підконтрольна російському державному банку «Внешэкономбанк».
Проблеми з тендером одразу після його проведення помітила нинішня Державна аудиторська служба, а тоді Державна фінансова інспекція.
«Загальна розрахункова сума втрат коштів КП «Київський метрополітен» становитиме 770,8 мільйона гривень, у тому числі винагорода ТОВ «Укррослізинг» – 590,8 мільйона гривень, що забезпечує «космічну» рентабельність… Заплановане вкрай неефективне витрачання коштів з бюджету міста Києва (втрати перевищують 55 відсотків від загальної суми 1,3 мільярда гривень)», – йшлося тоді у висновку відомства.
Однак критична заява державних аудиторів не подіяла на владу і договір лишився чинним. А за кілька місяців «Укррослізинг» та «Київський метрополітен» підписали додаткову угоду, в якій прив’язали суми виплат до курсу долара. Саме цей пункт уже у 2014-16 роках через різке знецінення української валюти призвів до додаткового боргу в понад мільярд гривень: загалом метрополітен виявився винним «Укррослізингу» майже два мільярди гривень. Це було зафіксовано рішенням Вищого господарського суду України у квітні 2017 року.
Що це означає для київського метро? Пояснює радник начальника КП «Київський метрополітен» Наталка Макогон.
«На сьогоднішній день просто ситуація загрожує тим, що не можна проводити в звичайному режимі підприємству всю його діяльність. У нас є, звичайно, запаси, які ми зробили заздалегідь, і, в принципі, метрополітен – це те підприємство, яке завжди має якийсь запас міцності. І, назвемо це по вимозі, нам дають можливість закуповувати найнеобхідніші деталі. Але, скажімо, жвавості підприємство не має. Тобто, розвитку підприємство не має», – зазначає вона.
У свою чергу голова комісії Київської міської ради з питань бюджету Андрій Странніков пояснює: коштів під ці потреби у міському бюджеті на 2018 рік не було закладено. І поки відбувається відповідна робота з виконавчою службою, за його словами, «все ж таки сторони намагаються між собою домовитись».
Російський слід: був і зник
Цікаво, що мер Києва Віталій Кличко, за його словами, за два роки кілька разів звертався до Ради національної безпеки та оборони і президента, щоб вирішити ситуацію з боргом перед «Укррослізингом». Зокрема, Кличко запитував, чи можна застосувати санкції щодо неї, адже у своїй структурі власності вона мала російський слід.
У прес-службі РНБО у відповідь на запит журналістів «Схем» звернули увагу тільки на одне звернення від Київської міської ради – від 23 березня 2017-го. І зазначили, що згідно з українським законодавством (ст. 5 Закону України «Про санкції»), Радбез розглядає питання щодо санкцій виключно «на підставі пропозицій Верховної Ради України, президента України, Кабінету міністрів України, Національного банку України та Служби безпеки України». Тому, повідомили у прес-службі, відповідне звернення Київради направили для опрацювання до Кабміну та СБУ.
Тим часом російський слід у цій фірмі після Євромайдану почали затирати, а отже, це зрештою може унеможливити запровадження санкцій проти «Укррослізингу».
Хто ж зрештою перекупив цю компанію? У квітні 2017 року єдиним власником материнської компанії Ukrrosleasing Cyprus Limited стала фірма Top Stone з Сейшельських островів. В українському реєстрі бенефіціар цієї компанії – бізнесмен Павло Фукс – з’явився нещодавно.
Чи будуть запроваджені санкції проти вже українського бізнесмена, мер Києва Віталій Кличко відповісти «Схемам» не зміг.
«Я читав, що пан Фукс купує там борги, які там були… Знаєте, я бенефіціарів компанії… Не має ніякого значення. Я відстоюю інтереси міста, незважаючи на…Я не приймаю таке рішення. Я звертаюсь до всіх гілок влади і використовую тільки законні методи», – зауважив він.
Павло Фукс народився у Харкові, однак довго жив у Росії, де заробив свій капітал. Зокрема, був головою ради директорів будівельної компанії MOS CITY GROUP, яка побудувала відомі хмарочоси «Москва-сіті».
Раніше «Схеми» показали, як колишній російський, а тепер вже український підприємець Фукс приїздив до Міністерства внутрішніх справ. Окрім того, чоловік, схожий на нього, у грудні 2017 року нібито відвідував Адміністрацію президента. Це може свідчити про зв’язки бізнесмена із верхівкою української влади.
А ще раніше, у 2014 році, журналісти програми «Гроші» зафіксували Фукса, який виходив з дорогого ресторану невдовзі після на той час заступника Кличка Ігоря Ніконова. Самого мера Києва також бачили разом із Павлом Фуксом: на початку 2016 року харківські ЗМІ опублікували світлину, на якій Віталій Кличко гуляє парком із мером Харкова Геннадієм Кернесом та цим бізнесменом.
Два мільярди гривень в кишеню бізнесмену
Паралельно із питанням щодо санкцій, київська влада разом із представниками метрополітену вирішила поборотися за бюджетні кошти у судах. Зокрема, за відстрочку виплати боргу «Укррослізингу». Та, схоже, ця боротьба була не надто переконливою для суду.
Для прикладу, ось таким був діалог судді Вадима Босого із представником департаменту транспортної інфраструктури КМДА 7 червня 2017 року на засіданні Господарського суду Києва:
Суддя: – Зараз виконавча служба понакладала арешти.. Які дії ви вчинили? Ви – департамент транспортної інфраструктури міста, правильно?
– Так.
– Ви відповідаєте повністю за всю транспортну ситуацію в місті, правильно?
– Так.
– Про борг ви знаєте?
– Так.
– Що зробили?
– …
– Зрозуміло.
Врешті-решт суд вирішив не надавати метрополітену відстрочку на сплату боргу, тож схоже, що комунальне підприємство невдовзі змушене буде сплатити фірмі «Укррослізингу» Павла Фукса майже два мільярди гривень.
Загалом же структура заборгованості метро перед «Укррослізингом» зафіксована в постанові Вищого господарського суду України 25 квітня 2017 і виглядає наступним чином: 366 мільйонів гривень – власне заборгованість, 112,3 мільйона гривень – оплата відсотків за користування вагонами, 1191,2 мільйона гривень – коефіцієнт коригування, 229,1 мільйона гривень – інфляційні витрати, 25,6 мільйона гривень – 3% річних, судовий збір.
Простіше кажучи, менше половини із суми заборгованості – плата за самі вагони метро, решта – це, зокрема, коефіцієнт коригування валютного курсу. Тобто валютна дельта, яка має тепер лягти в кишеню Фуксу, становить більше ніж 400 гривень на кожного мешканця міста. І це – гроші, які теоретично могли б піти на роботи в метро або інші важливі потреби міста.
Близько 140 мільйонів гривень на користь «Укррослізинга» виконавча служба вже стягнула з рахунків «Київського метрополітену» з кінця березня 2017-го.
Кличко і Фукс: що спільного?
«Схеми» звернулися до Павла Фукса за поясненням, як йому вдалося викупити у колишніх власників компанію «Укррослізинг» з таким привабливим «приданим», однак він відмовився відповідати по суті.
«Я бізнесмен, а не чиновник. Основна ціль моєї комерційної діяльності – отримання прибутку. Я плачу всі податки, – наголосив Фукс. – У жодному з моїх проектів не здійснюється жодних протиправних дій, наша діяльність є прозорою для будь-яких правоохоронних органів країни».
Що ж може пов’язувати Павла Фукса з Віталієм Кличком? За словами мера Києва, ніяких відносин з цим бізнесменом у нього немає.
«Фукс, він входить в наглядову раду «Бабин Яр», і через це ми з ним знайомі», – пояснює він і зазначає, що востаннє з Фуксом бачився близько року тому.
Щодо фотографії, на якій його зафіксували з Кернесом та цим підприємцем, то, як стверджує Кличко, Харків він тоді відвідував як мер Києва і «там багато людей було».
«Ну, дивіться, я відвідую як мер, як президент Асоціації міст України всі міста. І я, наскільки знаю, Кернес підтримує дружні відносини з Фуксом», – зазначив він у коментарі «Схемам».
Отже, виходить, що минула влада уклала кабальні договори: невигідні державі, але вигідні власникам фірми «Укррослізинг» із російським корінням. Тепер «плодами» цих угод може скористатися бізнесмен, схоже, наближений до післямайданної влади, що стало можливим в результаті як підкилимних домовленостей, які попри суспільну вагу сторони не розкривають, так і через недостатньо принципову та своєчасну реакцію столичної влади.
Джерело: Радіо Свообода
