В Україні не вистачає автомобільного палива. При цьому, як це завжди буває під час дефіциту, на деяких АЗС його можна купити, але за цінами вдвічі вищими, ніж установив уряд. «Апостроф» з’ясовував, коли бензин та дизель з’являться у вільному продажу.
Бензин з-під поли
Ринок автомобільного пального в Україні продовжує лихоманити. Після декількох тижнів відносного благополуччя, коли хоч і з певними обмеженнями, і не на всіх АЗС, але автомобіль все ж таки можна було заправити, в країні знову виник дефіцит.
Більшість заправок зачинилася, а багато з тих, де бензин все ж таки є, перестали зважати на державні цінові обмеження. Як результат, вартість літра бензину подекуди сягає 75 гривень, а дизелю — 80 гривень. Нагадаємо, що граничні ціни для роздрібного продажу, встановлені Міністерством економіки 5 травня, складають для бензину 37,69 гривні за літр, а дизелю — 42,63 гривні за літр. Для преміальних марок продавці можуть встановлювати 5%-у надбавку, відтак ціни не повинні перевищувати 39,57 гривні для бензину А-95 і 44,76 гривні для дизельного палива.
За словами директора консалтингової групи «А 95» Сергія Куюна, в такому режимі працюють поодинокі АЗС чи невеликі мережі, розташовані, як правило, за межами великих міст, де контроль за їхньою діяльністю дещо ослаблений.
Частина мереж не зважуються відкрито виставити завищені ціни, проте й не дотримуються обмежень, встановлених урядом. На стелах вони зазначають нулі або цифри, що не мають нічого спільного з реальними цінами (наприклад, 0,99 або 0,1). Проте знаючі люди можуть придбати там бензин за готівку по 50-60 гривень за літр.
Найбільші і найреспектабельніші мережі подібних методів собі, як правило, не дозволяють і торгують, дотримуючись визначених урядом граничних цін. Проте вони потерпають від нестачі товару і не можуть задовольнити всіх потреб споживачів, через що перед працюючими АЗС вишиковуються кілометрові черги.
Загострення проблеми дефіциту пального, як пояснив Сергій Куюн, пов’язане з серією російських ракетних атак на нафтобази по всій країні і руйнуванням єдиного в Україні великого нафтопереробного підприємства — Кременчуцького НПЗ. Цей завод до війни задовольняв потреби українського ринку бензину приблизно на 50%. Решта потреб закривалася імпортом, переважно з росії і Білорусі. Після початку війни частка заводу на ринку значно зросла. Тому його зупинка викликала гострий дефіцит.
«На сьогоднішній день єдиним каналом постачання пального в Україну залишився імпорт з країн Європейського Союзу, — говорить експерт. — І хороша новина полягає в тому, що необхідні об’єми нафтопродуктів там є — на нафтопереробних підприємствах і складах в сусідніх країнах. Проте українська транспортна інфраструктура ніколи не орієнтувалася на постачання нафтопродуктів з Європи і сьогодні технічно не готова до різкого нарощування об’ємів постачання».
За словами Куюна, на даний час Україні бракує залізничних цистерн для перевезення нафтопродуктів. Цю недостачу можна було б частково перекрити за рахунок автомобільних перевезень. Проте для цього існує ряд перепон технічного та бюрократичного характеру.
«Багато українських бензовозів не відповідають технічним вимогам, які пред’являються Європейським Союзом, і через це не можуть перетинати західний кордон, — говорить експерт. — Водночас протягом тривалого часу українські перевізники потерпали від нестачі спеціальних дозволів на перевезення всередині ЄС».
Долаючи перешкоди
На сьогоднішній день триває робота з усунення перешкод, які заважають постачанню. Бензовози дообладнуються відповідно до європейських вимог, а уряд працює над зняттям адміністративних бар’єрів. Європейські партнери, як правило, йдуть назустріч,розуміючи важку ситуацію, в яку потрапила Україна, і важливість безперебійного постачання пального.
Зокрема Міністерство інфраструктури України та Міністерство інфраструктури і розвитку Польщі вже досягли домовленості щодо скасування дозволів для усіх перевізників, які здійснюють міжнародні перевезення палива. Відтепер, як українські, так і польські бензовози можуть вільно в будь-якій кількості перетинати українсько-польський кордон. Для цього їм лише потрібно не менше, ніж за добу пройти реєстрацію, заповнивши спеціальну електронну форму.
«Нові правила уже набрали чинності, і їхніми перевагами можуть скористатися як українські, так і польські перевізники. Вдячний польській стороні за конструктивну роботу», — заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
Щодо ціноутворення, то найближчим часом уряду варто зберегти державне регулювання, вважає Сергій Куюн.
«Впровадження вільного ціноутворення було доцільним у березні, — пояснює він. — Тоді це стимулювало б трейдерів більш активно працювати задля пошуку альтернативних каналів постачання. Проте в нинішній ситуації звільнення цін не дасть результату. Оскільки дефіцит пов’язаний не з економічними причинами, а з обмеженими транспортними можливостями, перехід на вільне ціноутворення призведе лише до різкого скачка цін без збільшення об’ємів постачання».
За словами експерта, формула, яку на сьогоднішній день застосовує Кабінет міністрів при розрахунку граничних цін, враховує вартість доставки з європейських заводів і дозволяє працювати з прибутком.
Куюн прогнозує, що завдяки заходам, які сьогодні вживають трейдери і перевізники, напругу на ринку, скоріше за все, вдасться зняти в кінці травня — на початку червня.
Звичайно, труднощі з постачанням збережуться до кінця війни, проте деякі обмеження можна буде пом’якшити. Також можна сподіватися, що незабаром збільшиться кількість працюючих АЗС, і зросте норма відпуску бензину на один автомобіль — до 20-30 літрів замість нинішніх 10-ти.
Тож автомобілістам прийдеться трохи почекати та із розумінням поставитися до ситуації — адже в країні йде війна.
