Влада вже кілька місяців готує українців до того, що опалювальний сезон у 2022-2023 роках буде найскладнішим за часи Незалежності. У регіонах, в яких йдуть активні бойові дії опалення, може і не бути зовсім, крім того, через загрозу ракетних ударів будь-яка область або місто в будь-який момент можуть опинитися без тепла. Тому варто максимально підготуватися – запасти теплими речами, ковдрами, зимовими спальниками та іншими предметами, які допоможуть вижити у холодній оселі. Як центральна та місцева влада готується до опалювального сезону, що буде на тимчасово окупованих територіях та які головні ризики цієї зими – у матеріалі «Слово і діло».

Коли увімкнуть опалення і яка буде температура в будинках

Глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко, який, власне, і прогнозує найскладнішу зиму за останні десятиліття, заявив, що опалювальний сезон розпочнеться пізніше, ніж зазвичай, а закінчиться – раніше.

Однак у Міністерстві розвитку громад та територій у цьому плані нічого екстраординарного не обіцяють: за словами Олексія Чернишова, опалювальний сезон стартує після 15 жовтня з урахуванням погодних умов.

Як роз’яснили в міністерстві, опалення включатимуть, коли протягом трьох днів середньодобова температура повітря становить +8°С та нижче. Закінчиться опалювальний сезон, коли температура протягом трьох днів перевищуватиме цей показник.

Нормативні показники температури у житлових приміщеннях переглядати не будуть: мінімальна температура має становити 18 градусів. У липні ж повідомлялося, що Кабмін з метою економії хоче знизити мінімальну температуру в житлових приміщеннях до 16 градусів.

Опалювальний сезон під час війни: головні ризики

За даними Мінрегіону, станом на початок вересня інфраструктура України готова до осінньо-зимового періоду на понад 80%.

У ході повномасштабної війни в Україні уражено 334 об’єкти критичної інфраструктури у сфері теплопостачання: 322 котельні (310 пошкоджено та 12 зруйновано), 10 ТЕЦ (6 пошкоджено та 4 зруйновано) та 2 ТЕС.

Щодо запасів газу, то зараз у підземних сховищах України близько 13 млрд кубометрів, а до початку опалювального сезону буде 14,4 млрд кубів. За словами голови ОГТСУ Сергія Макогона, з такими запасами «реально пройти помірну зиму», оскільки споживання значно скоротилося.

Прогнозне споживання газу в осінньо-зимовий період 2022/2023 становитиме близько 11,7 млрд. кубометрів – оцінка Міністерства енергетики. Таким чином, це менше на 40%, порівняно з минулим сезоном.

Кабінет міністрів при цьому в червні доручав «Нафтогазу» накопичити до початку опалювального сезону щонайменше 19 млрд кубометрів блакитного палива. Глава компанії у серпні заявив, що з урахуванням нинішніх цін це малореально, але запевнив, що у крайньому випадку газ можна буде імпортувати взимку.

Також до опалювального сезону Україна накопичила близько 2 млн тонн вугілля. Це, за словами прем’єр-міністра, дає надію на «складне, але стабільне проходження опалювального сезону».

А головна складність та ризик майбутнього опалювального сезону – атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. «Ми розуміємо, що російські окупанти часто обстрілюють, у тому числі й цивільну інфраструктуру, це може бути енергетична інфраструктура чи котельні, чи ТЕЦ чи ТЕС, тому певні ризики зберігаються насамперед ракетних ударів», – сказав голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус.

«З огляду на підлість росії, ми очікуємо найпідступніші атаки саме під час опалювального сезону. Тому після військових атак нам необхідно бути готовими якнайшвидше закуповувати техніку та запчастини, оперативно ремонтувати обладнання та мережі та відновлювати енергопостачання споживачам», – розповів заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Наприкінці серпня уряд виділив 1,4 млрд гривень на формування запасу резервного обладнання та матеріалів на випадок НП під час опалювального сезону. Будуть закуплені мобільні установки для очищення води; автоцистерни для перевезення питної води; дизельні та газові генератори; газові та твердопаливні котельні.

Опалювальний сезон 2022/2023: що буде з тарифами та субсидіями

Однією проблемою менше – тарифи протягом опалювального сезону не підвищуватимуться. Мораторій, який запровадила Верховна рада, діятиме під час воєнного стану в Україні та 6 місяців після його завершення. Забороняється підвищувати тарифи на:

  • послуги з розподілу газу;
  • теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання);
  • послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Як заявили в «Нафтогазі», за тарифним планом «Фіксований» ціна кубометра газу для населення становитиме 7,96 грн.

Крім того, незважаючи на складну економічну обстановку, для населення буде збережено субсидії. У Міністерстві соціальної політики розповіли, що переоформляти раніше призначені субсидії українцям не потрібно буде – вони будуть перепризначені автоматично.

Крім того, у міністерстві розробляють нові алгоритми призначення субсидій, один із них із застосуванням екстериторіального принципу. «Це означає, що людина, де б вона не знаходилася, використовуючи канали зв’язку — це можуть бути ті ж самі центри надання адміністративних послуг, територіальні громади, електронні кабінети, «Дія» звертається для вирішення своїх певних проблем, зокрема щодо призначення субсидій, ці документи надходять на опрацювання не в, наприклад, Херсон чи Бердянськ, де людина проживає, а в умовну чергу по всій Україні», – розповів в інтерв’ю «Суспільному» заступник міністра Віталій Музиченко.

Також при призначенні субсидій можуть не зважати на заборгованість за комунальні послуги, яка виникла на певних територіях у період дії воєнного стану. Пільги буде передбачено і для людей, які втратили роботу.

Київ

Віталій Кличко, говорячи про опалювальний сезон, заявив, що влада прораховує всі сценарії, але «заспокоювати» нікого не буде.

«Газ — відповідальність уряду, там нас запевнили, що газ для населення буде і що він дорожчати не буде. Це очікування. Але ми не виключаємо, що можуть бути терористичні акти, атаки на газонасосні станції. Цей сценарій ми також враховуємо. Ми купили генератори, паливо для цих генераторів. Насамперед вони підуть на лікарні, на сади та школи. Ми зробимо все можливе та неможливе, що залежить від нас, щоб у будинках було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в будинках буде на кілька градусів нижче за норму. Норма – 21 градус, а може бути 19 чи 18», – сказав мер в інтерв’ю «Бабелю».

Він також допустив перебої з електрикою: на цей випадок місто має генератори. А якщо не буде опалення чи газу, на деякий час Київ має запаси мазуту.

1 вересня Рада оборони Києва ухвалила рішення купити мобільні пересувні котельні, які стануть резервним джерелом теплопостачання на випадок позаштатних ситуацій – вони забезпечуватимуть теплом лікарні, дитсадки, школи та працюватимуть у пунктах обігріву.

Загалом, за словами Кличка, підготовка до зими перебуває на завершальній стадії – йде усунення виявлених аварійних ушкоджень мереж, планова робота на електромережах та устаткуванні.

Дніпро

У Дніпрі під час підготовки до опалювального сезону враховують різні сценарії. Наприклад, для сценарію середньої тяжкості місто має схему з перемиканням потужностей, закуповують генератори та альтернативні види палива.

Є також, за словами Бориса Філатова апокаліптичний сценарій – якщо росія завдасть ударів по всіх потужностях, що передають тепло. «Я думаю, що на апокаліптичний сценарій плану немає ні в кого. Наприклад, якщо застосують тактичної ядерної зброї або щось станеться із Запорізькою АЕС. Про це краще не казати. Я просто мало вірю в те, що вони одночасно влучать по всіх наших міських теплових станціях та водозаборах. Це технічно складно і з військового погляду, і з погляду ППО», – сказав в інтерв’ю мер.

Наразі Дніпро готове до опалювального сезону на 90%. «Місто накопичує матеріальні резерви. У тому числі й генератори великої потужності. Якщо виникне аварійна ситуація, вони будуть задіяні для безперебійної роботи підприємств тепло- та водопостачання. Ми також маємо альтернативні види палива, зокрема палетні потужності. І купуємо додаткові технічні матеріали – засувки, труби, плівку. Все, що дозволить нам швидко долати наслідки можливих ракетних ударів. Також працюватимуть спеціальні пункти обігріву», – розповів Філатов у відеозверненні.

Житомир

У місті до опалювального сезону готові 75% котелень та тепломереж. Щоб усі системи взимку працювали стабільно, у мерії вирішили закупити кілька мобільних котелень на випадок надзвичайної ситуації.

За словами Сергія Сухомліна, їх можна буде підключити до об’єктів критичної інфраструктури, щоб вони не зупиняли роботу. Крім того, для районів з невеликим споживанням установлять модульні котельні на тріску.

Запоріжжя

У Запоріжжі опалювальний сезон буде ускладнений тим, що частина області знаходиться під російською окупацією та регулярно обстрілюється. Тому у міськраді працюють над усіма сценаріями, у тому числі над тим, якщо у місті не буде ні тепла, ні світла.

За словами Олексія Куртєва, у такому разі більша частина населення буде евакуйована, але зрозуміло, що частина людей все ж таки залишиться. На цей випадок у Запоріжжі на базі територіальних інформаційних центрів, лікарень, комунальних установ буде розгорнуто спеціальні централізовані пункти обігріву, які працюватимуть за рахунок альтернативних джерел енергії.

Також як централізовані пункти обігріву будуть використані, зокрема, школи, які мають вугільні котельні – їх підготують до опалювального сезону.

Івано-Франківськ

Мер Руслан Марцінків розповів, що для міста цієї зими буде плюсом, що ще кілька років тому влада вирішила перейти на невеликі котельні та індивідуальне опалення.

«Вважаємо, що це виправдано і з погляду безпеки, і з погляду економії газу. Нас за це критикували, але виявилося, що ми мали рацію. Зрозуміло, що коли одна котельня обслуговує третину міста, це вразливий об’єкт. Уявіть собі, що третина міста може опинитися без тепла. І відновити таку котельню практично неможливо. Тому перейшли на індивідуальне опалення, невеликі котельні», – сказав він в інтерв’ю.

Також на екстрені випадки у місті планують облаштувати близько півсотні пунктів обігріву.

Кропивницький та Луцьк

За даними міськради, Кропивницький на кінець серпня був готовий до опалювального сезону на 80%.

У Луцьку, як і в інших регіонах, сподіваються, що буде газ. Але на випадок надзвичайних ситуацій міська рада подала заявку на участь у проєкті USAID, щоб отримати спеціальні намети, дизель-генератори, електричні обігрівачі, буржуйки, пересувні модульні котельні, польові кухні та інше обладнання.

За словами мера Ігоря Поліщука, у разі відсутності газу дизель-генератори дадуть можливість подавати електроенергію до закладів критичної інфраструктури, медичних та інших установ.

Львів

Андрій Садовий ще в середині серпня запевняв, що місто готове до опалювального сезону на 99% – підготували ТЕЦ, котельні та теплові мережі. Але розглядають і «апокаліптичні» сценарії.

«Уявіть ситуацію, коли будуть ракетні удари по об’єктах, які дають змогу бути в теплі. Як вийти із ситуації? Світ нічого нового не вигадав. Це теплові насоси. Ми встановлюємо їх на котельнях. Але й там має бути електрика. Далі – дрова та буржуйки. У кожній будівлі вона має бути встановлена, але необхідно продумати всі системи вентиляції, щоб не було лиха. Ми, як місто, закуповуємо деревину, вугілля та всі необхідні речі, щоб забезпечити тепло», – розповів Садовий.

Львів’янам рекомендували мати такі речі: електрочайник, електроплиту (якщо не буде газу можна буде приготувати чай, каву, їжу), світильник на батарейках, сухий спирт (за його допомогою можна розігріти та приготувати їжу, якщо немає газу, ні електрики).

Також мешканцям Львова у міській раді рекомендували запастись вовняним одягом, куртками, штанами, термобілизною, шапками, шарфами, рукавицями, ковдрами, спальними мішками, парафіновими чи газовими нагрівачами. А також утеплити вікна та двері, купити ліхтарики, батареї, перевірити стан печей та камінів. Цими порадами варто скористатися і мешканцям інших регіонів.

Миколаїв

Миколаїв постійно перебуває під обстрілами росіян, і мер прогнозує, що проблеми із опалювальним сезоном у місті будуть.

Так, у багатьох будинках через обстріл немає вікон. «Крім будинків, де розбиті вікна, є квартири, з яких люди поїхали. Сьогодні ми намагаємось забити всі ці вікна. Нас не так бентежить питання газопостачання, вартості газу або навіть пуску котелень, тому що ми їх готуємо в будь-якому разі як те, щоб ми не гріли вулицю, а гріли будинки», – сказав Олександр Сенкевич.

Як і інші мери, він рекомендував жителям Миколаєва запасти теплими речами: у разі пошкодження інфраструктури через обстріл, на її ремонт потрібен час, протягом якого потрібно «як мінімум не замерзнути».

«Основні проблеми та ризики – це військові, знищення чогось, що може вплинути на теплопостачання чи електропостачання… Готуємо пункти опалення, плануємо план евакуації для людей. Дякую пані Верещук, вона домовилася, підготувала близько 40 тисяч місць в Одесі на той випадок, якщо у нас щось, не дай Боже, буде, щоб ми могли відреагувати», – розповів голова адміністрації області Віталій Кім.

Одеса

Місцева влада теж рекомендувала мешканцям Одеси утеплювати свої квартири. У місті перед опалювальним сезоном є ще одна проблема: борги населення за послуги теплопостачання досягли рекордних показників – 1089,9 млн грн.

Тепер громадян просять до настання опалювального сезону розрахуватися, щоб місто мало можливість проводити підготовку та платити комунальникам.

Полтава

У Полтаві на випадок «шокових ситуацій» ведуть переговори з USAID для отримання мобільних котелень, щоб підключити їх до навчальних закладів, садів та шкіл. Ще один варіант міської ради – на базі навчальних закладів будуть пункти обігріву людей у разі критичних ситуацій.

«Ми готуємо Центри обігріву, які облаштуємо у райрадах міста та школах. Там будуть запаси енергії, тепла та продовольства. Ними можуть користуватися безпосередньо полтавці. Плануємо, що таких центрів буде 15», – повідомив перший заступник міського голови Валерій Пархоменко.

Суми, Рівне, Черкаси та Вінниця

Мер Сум Олександр Лисенко обіцяв, що опалювальний сезон розпочнеться за графіком. «Котельні готуються, готуємо мережі, пройшли гідравлічні випробування. Створюється запас нашого українського вугілля. Готується також котельня Північного промузла. Житловий фонд готовий на 70%. Але по можливості закликаю всіх сумчан утеплять свої будинки та під’їзди самостійно або у співпраці з обслуговуючими організаціями. Мати теплі речі і розуміти, що температура в квартирах може бути нижчою від звичайного. Тим, хто живе у приватних будинках, пропоную встановлювати додаткові твердопаливні котли на дровах чи пелетах», – розповів він.

Крім того, місто готується до форс-мажорних ситуацій, але деталі цієї підготовки Лисенко оприлюднити не став.

Жителям Черкас, Рівного та Вінниці також рекомендували економити тепло та утеплювати свої будинки.

Тернопіль, Чернівці та Ужгород

У Тернополі заявили, що вже майже готові до опалювального сезону. За словами Сергія Надала, готові 43 котельні, готові до підключення централізованого теплопостачання школи, садки, медичні установи, інші бюджетні установи.

В Ужгороді до опалювального сезону утеплюють сходові марші, горища, підвали, змінюють пошкоджені вхідні двері, засклюють вікна у під’їздах.

У Чернівцях на випадок, якщо будуть проблеми з газом або пошкоджені мережі, розглядають альтернативні джерела нагріву теплоносія – деякі котельні переводять на альтернативне паливо. Крім того, у міськраді підтримали рішення про закупівлю модульних котелень, також закуповуватимуть генератори.

Харків

У Харкові, як у регіоні, який сильно постраждав від бойових дій, ще місяць тому опалювальний сезон був під питанням. Але на початку вересня місцева влада запевнила, що мешканці міста будуть із теплом.

«Ми сьогодні були на об’єктах опалення і навколо Харкова в деяких громадах лагодять, ставлять нові котли в котельнях. Також були на одній із ТЕЦ, йдуть роботи з відновлення. Багато «прильотів» були на такі об’єкти саме у Харківській області. Але як запевнили мене і голова обласної військової адміністрації пан Синэгубов, і мер міста пан Терехов — місто буде з опаленням, незважаючи навіть на обстріли, які може бути далі, бо розроблено спеціальну систему опалення для того, щоб ми могли гарантувати людям, що вони будуть у теплі», – розповів заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко.

Терехов звернувся до представників закордонних фондів із проханням допомогти місту пройти опалювальний сезон. За потреби у місті розгорнуть пункти обігріву.

Хмельницький

У Хмельницькому планують закупити понад сотню генераторів, щоб використати їх у разі проблем із електропостачанням.

У міській раді також допускають перебої із теплом. На такі випадки будуть обладнані пункти обігріву, намети з електрогенераторами та теплогенераторами. Комунальним підприємствам доручили підготувати певну кількість буржуйок.

Чернігів

Голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус обіцяв, що опалювальний сезон у Чернігові розпочнеться вчасно, а у будинках буде тепло. «Незважаючи на те, що Чернігівська ТЕЦ має певні відставання від графіка у підготовці до опалювального сезону, це не загрожує опалювальному сезону. Це відставання умовне порівняно з іншими областями, особливо з тими, де об’єкти не зазнали таких руйнувань», – сказав Чаус в інтерв’ю «Суспільному».

Що буде з опалювальним сезоном на тимчасово окупованих територіях

На жаль, на частині території України неможливо буде провести опалювальний сезон.

Наприклад, у Луганській області окупаційна влада заявила, що до опалювального сезону залишилося підготувати 8,5% житлового фонду. Але, як повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, у цей розрахунок не включили Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Кремінну та Рубіжне, які були сильно зруйновані під час боїв.

Відповідно в Херсонській області влада зможе забезпечити теплом лише жителів деокупованих населених пунктів.

«Найскладніша ситуація у Херсонській та Запорізькій областях. Зокрема, в Енергодарі, Бердянську та Мелітополі», – говорила міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Верещук припускає, що в окремих районах Харківської, Запорізької та Миколаївської областей може бути оголошено евакуацію саме через проблеми з проходженням опалювального сезону.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.