Війна росії проти України завдає величезних збитків нашій країні. Утім завдяки допомозі партнерів, від економічних втрат потерпає і агресор – санкції поступово знищують російську економіку. Оголошена окупантом у 2014 році стратегія імпортозаміщення не працює, а з полиць російських магазинів зникають продукти першої необхідності. І хоча російська влада вдається до спроб нанести санкційний удар у відповідь, вони виглядають швидше недолугими, ніж дієвими. Як росія намагається мститися за санкційні обмеження, чи вдасться країні агресору повноцінно жити без імпортних товарів, та чи змусить нова стратегія України іноземні компанії піти з російського ринку?

Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів експерт з економічних питань Олег ПЕНДЗИН.

— З російських заяв, які зазвичай звучать у відповідь на посилення санкцій, на нові рішення, чуємо, зокрема, Симоньян – активно допитувалася на одному з ефірів: “Неужели мы не можем свои мобильные телефоны сделать?”. Мовляв не можна, поки є креслення, їх скопіювати, перекреслити, зробити собі якийсь запасний варіант, а потім почати продукувати? В контексті цих заяв, що росії треба півроку на відновлення, на перебудову, на це “импортозамещение”, оцініть реальний стан справ. Чи вдасться це зробити?

— Питання імпортозаміщення росіяни порушують з 2014 року. Коли були перші хвилі санкцій, вони порушили питання про імпортозаміщення на своїй території. Це імпортозаміщення виразилось в тому, що в них з’явились конвеєри, запчастини до яких їхали по імпорту. Тобто на сьогоднішній момент, якщо ми з вами тверезо оцінюємо можливості російської федерації швидко замістити наукоємні вироби, на мій погляд, це абсолютно нереально.

Є світовий поділ праці, в якому росія чітко зайняла місце постачальника енергоносіїв на міжнародні ринки. Нічого іншого на сьогоднішній момент вона зробити не може. Тим паче, в такі короткі терміни, про які ви говорите. Тобто оцінюючи економічні можливості російської федерації, треба розуміти, що навіть воєнний сектор напряму зав’язаний сьогодні з мікрочіпами, які надходять від Тайваню. Тільки після того, як Тайвань припинив постачання, росіяни почали говорити про те, що в них там ще щось залишилось, і вони там ще щось можуть виробляти. Хоча “Уралвагонзавод” вже призупинив виробництво через відсутність комплектуючих.

Тобто ми з вами маємо розуміти, що цей колос — російська економіка — тримається виключно на експорті енергоносіїв до європейських країн. Тож як тільки буде п’ятий пакет санкцій і почнеться питання щодо обмеження постачання російських енергоносіїв на європейський континент, ми однозначно побачимо різке погіршення фінансово-економічного стану російської федерації.

— Бачите, вони поки й імпортозаміщення не можуть до діла довести, і мстяться якось своєрідно, цікаво. Є перші зразки цієї помсти. У відповідь на приєднання Швейцарії до санкцій Євросоюзу через війну проти України, ФСБ конфіскувало у Москві годинники Audemars Piguet на мільйони франків. Про це повідомило швейцарське видання. 22 березня ФСБ обшукала приміщення дочірньої компанії швейцарського виробника годинників класу люкс і вилучила годинники на мільйони франків, повідомило МЗС у конфіденційній ноті членам кількох комісій, зокрема Комісії з питань зовнішньої політики парламенту. Офіційно годинники конфісковані буцімто за митні правопорушення, однак МЗС Швейцарії певне, що це репресивний захід у відповідь на санкції.

Я нагадаю, що Швейцарія, зокрема, заморозила кошти російських олігархів приблизно на 5,75 млрд франків. Бачите, і помста якась недолуга вдається. Є ще більша перспектива, що вони навіть хочуть їх націоналізувати.

— Дивіться, я не здивуюся, коли цей конфіскат зникне дуже швидко. Просто зникне, таке іноді буває. Коли ми з вами говоримо про заміщення не лише, скажімо, високотехнологічних речей, але й заміщення виробництва продукції тих компаній, які пішли, то навіть папір, який сьогодні виробляється з російської деревини на російських підприємствах, не може вироблятися без реагентів, які надходять за імпортом.

Ми маємо розуміти, що на сьогоднішній момент будь-яке промислове виробництво є складним. Воно вимагає достатньо великої кількості комплектуючих і реагентів, які не виробляються в російській федерації і вироблятися не будуть. Так, частково, напевно, товари довгострокового використання можуть бути замінені імпортом з Китаю. Але ми маємо розуміти, що навіть ті китайські компанії, що сидять у виробництві обмежених речей, пов’язаних із патентами та ліцензіями, отриманими від європейських країн, постачати цю продукцію, захищену відповідним чином європейськими країнами, не будуть.

Тобто це може бути або надзвичайний мас-маркет, або контрафактний товар, який буде надходити на територію російської федерації. Ніщо, захищене патентами та ліцензіями, надходити не буде в силу того, що долі європейського і американського ринку в структурі китайського імпорту становить більше третини. Доля російського ринку в структурі китайського імпорту становить 2 відсотки. Тобто навіть неспівставні речі, що стосується обсягів постачання. Тому китайці ніколи не підуть на втрату більше третини ринку заради двох відсотків.

— Ще така цікава штука: бракуватиме не лише реагентів, умовно, для паперу та високих технологій. Повертаємося знову до питання харчів. Державні “Известия”, вже навіть не лякаючись, пишуть з посиланням на Федерацію рестораторів та готельєрів росії, що є проблеми з постачанням продуктів — овочів, салатів, деяких видів риби — через санкції, бо порушені логістичні ланцюжки, а також виникла девальвація рубля. Представник бренду “Якіторія” каже, що припинили відвантаження, скоротили відстрочку за платежами або зовсім скасували. Алкоголь зріс у ціні на 30-80%, а поточних запасів вистачить на чотири місяці. Хтось зіграв на тому, що раніше купив трохи товарів, але ж і цей запас скінчиться. Поясніть цей логістичний механізм. Є ймовірність, що за кілька місяців у російських ресторанах будуть щі з минулорічної капусти, тому що товару нового вже не буде.

— Ви зараз дуже гарно показуєте, що відбувається на російських полицях, але давайте ми з вами чітко зрозуміємо, що є велика різниця в рівні життя, в рівні побуту у центральній росії та в містах-мільйонниках (Москва, Санкт-Петербург та інші). Тобто всі надзвичайно великі проблеми, які отримали росіяни щодо обмежень надходження імпортних товарів, в першу чергу стосуються саме тих територій, де в принципі люди живуть достатньо заможно, де живе російський середній клас, і де вони достатньо серйозно себе позиціонують як європейська країна. Тобто це Санкт-Петербург і Москва.

Коли ми з вами йдемо глибше в російську федерацію і дивимося, як там живуть люди, то там рівень життя набагато нижчий. Будемо відверті, рівень життя набагато нижчий, ніж життя, припустимо, в Москві і в центральній росії. Різниця надзвичайно велика, тобто в рази. Тому перші, по кому вдарили санкції, — це середній клас, який проживає в росії. Санкт-Петербург і Москва. Коли ми з вами говоримо про харчі, цукор, крупи – це вже проблеми, які починають відчувати прості росіяни, які не живуть в тих великих містах.

Ресторани — це прерогатива більше середнього класу. Простий росіянин харчується з полиць супермаркету, які на сьогодні є порожніми. Там мова не йде про червону рибу або про щось інше. Мова йде про цукор, борошно, крупи. Тобто ті речі, без яких сьогодні стіл простого росіянина існувати не буде. І тут також в росії є достатньо серйозні проблеми, тому що логістичні питання, про які ви говорили, зокрема, зачіпають питання забезпечення продуктів по тих регіонах. Ми ж прекрасно з вами знаємо ситуацію і з транспортом російським, і з літаками, і з іншими способами доставки вантажів по великій території російської федерації, які сьогодні надзвичайно сильно пов’язані і з запчастинами, і з ліцензуванням, і з іншими речами, які напряму залежать від європейських країн. Тож тут також є достатньо серйозні проблеми, з якими росія буде стикатися.

Але ще раз повторюю: санкції – це не щоденне, скажімо, не завтрашнє питання. Тобто серйозні наслідки вони почують до кінця року. Вдвічі скоротиться ВВП, будуть великі проблеми, пов’язані з доходами, кількістю безробітних. Але агресію санкції не зупинять. Агресію може зупинити тільки сила українських Збройних сил, яким потрібна воєнно-технічна допомога. Дякуючи нашим партнерам, ми її отримуємо.

— Україна підвищить податки для компаній, які продовжують працювати в росії, в півтора раза. Про це заявив голова податкового комітету Ради Гетьманцев. Цей елемент вплине на ці компанії, спонукатиме до дії? Чи буде це велика сума, яка відчутно вдарить по бюджету чи якось допоможе переконати, що не варто заробляти на крові?

— Я не думаю, що вона серйозно вплине на ті компанії. Це скоріше ритуальна річ. Але на сьогоднішній момент сам факт виходу європейських компаній з російського ринку говорить про те, що гроші не завжди є надзвичайно важливим питанням. Репутаційні речі набагато важливіші. Власне, питання репутації європейської компанії коштує набагато більше грошей, ніж ті доходи, що вони можуть отримати з російської федерації.

А коли ви говорите про цей законопроект, що анонсував Гетьманцев, то там йдеться не лише про підсилення податків на ті бізнеси, що продовжують працювати в російській федерації. Там є і питання конфіскації майна осіб, що знаходяться під санкціями. Там є й інші питання, які, на мій погляд, є дуже актуальними в період воєнних дій.

— На період воєнних дій, а на потім? Припустімо, закінчиться війна, компанії скажуть: “Ми хочемо працювати, ми хочемо інвестувати”. Є сенс передбачити механізм цього розвороту? Чи закон зворотної сили все ж таки не має?

— Ті потужні санкції, які є, — і про це говорили британці нещодавно, і американці — будуть до того моменту, поки не буде припинена збройна агресія, і не будуть звільнені всі території України. Тобто це і є поворотній момент між війною і миром. Війна є війна. Коли буде мир і повністю звільнено території України, тоді, напевно, можна буде підходити індивідуально до кожної компанії і дивитися, наскільки вони відповідають тим репутаційним речам.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.