Всупереч анексії Криму та санкціям, деякі іноземні корпорації продовжують свою діяльність на півострові.
Місцевий «уряд» радіє лідерам міжнародного ринку, які продають свою продукцію та послуги на анексованій території. При тому вдало оминаючи міжнародні заборони.
Санкції ЄС та США забороняють інвестиції у Крим, а також імпорт або експорт певних товарів, послуг та технологій. Євросоюз поширює обмеження тільки на транспортну, енергетичну, телекомунікаційну галузі та послуги у сфері туризму. Такі заходи входять у міжнародну політику невизнання анексії півострова.
Більшість іноземних корпорацій у Криму наполягають на законності своїх дій. Адже, щоб оминути санкції та вести законний бізнес, компанії використовують кримських та російських посередників. До того ж, перереєстровують фірми з українських «дочок» на філії у Росії.
Які міжнародні корпорації наразі співпрацюють із Кримом та яким чином їм це вдається, у матеріалі INSIDER.
Справа із турбінами
Напевно, найгучніший скандал пов’язаний із німецькою компанією Siemens.
Siemens AG — найбільший у Європі міжнародний концерн у галузі електроніки, енергетики та машинобудування. Газові турбіни, вироблені нею спільно із Росією, в обхід санкцій опинилися у Криму.
Компанія Siemens спільно із російською «Силові машини» володіє у Петербурзі підприємством «Сіменс технології газових турбін». Акційний пакет у 65 % належить німецькому концерну.
Обладнання в російської «доньки» Siemens замовила компанія «Технопромекспорт», що належить держконцерну «Ростех». Турбіни призначалися для проекту у Тамані. Проте влітку чотири з них доставили в анексований Крим.
При цьому виявилося, що компанія «Інтеравтоматика» із міноритарною часткою Siemens бере участь у встановленні енерготурбін на півострові.
 |
Спочатку Siemens заперечував свою причетність до поставки турбін у Крим. А російська сторона заявляла, що нове обладнання на електростанціях вироблено на території самої Росії.
Після власного розслідування концерн Siemens заявив, що ці турбіни були незаконно переміщені проти контракту. З огляду на це компанія оголосила про призупинення співпраці із Росією та продаж своєї частки у компанії «Інтеравтоматика».
Однак співпрацювати з Україною компанія також відмовилась. За словами голови Нафтогазу Андрія Коболєва, під страхом втратити російський ринок Siemens не стала поставляти обладнання для української газотраспортної системи.
Європейський союз майже одразу зреагував на порушення новими санкціями проти учасників скандалу. До списку потрапили високопосадовці, пов’язані із незаконним постачанням турбін у Крим.
Компанії-партнери Siemens — «Технопромекспорт» й «Інтеравтоматика» — також зазначені у санкційному документі. За поясненням ЄС, вони сприяють створенню незалежного енергопостачання Криму, що підриває суверенітет України.
Для відновлення своєї репутації Siemens подала позов до Арбітражного суду Москви проти підприємств «Технопромекспорт» і «Сіменс технології газових турбін». Німецька компанія вимагала повернути газові турбіни до Тамані і припинити подальші поставки свого обладнання в Крим.
Як забезпечувальний захід Siemens також неодноразово наполягала на арешті турбін та забороні їхнього монтажу. Проте російський суд відмовляв їй у цьому.
Дочірнє підприємство «Ростеха» подав судовий позов у відповідь. «Технопромекспорт» вимагав скасування частини контракту, що нібито суперечить суверенітету і Конституції РФ. Йдеться про пункти, які забороняють поставки турбін у Крим та спрямовані на уникнення порушення санкцій Євросоюзу. У держкомпанії також заявили, що придбали обладнання Siemens на «вторинному ринку».
За контрактом газові установки мало виготовити петербурзьке підприємство «Сіменс технології газових турбін». Проте на одному із засідань виявилося, що компанія Siemens AG зробила їх у Німеччині і поставила в Росію.
Тоді Siemens пропонувала віддати гроші за свою продукцію в обмін на повернення турбін постачальнику. Контракт у цьому випадку мав би бути анульованим.
Нещодавно суд відмовив обидвом позивачам у справі із кримськими турбінами. Siemens також не зміг довести, що його дочірню компанію «Сіменс технології газових турбін» обманули під час укладання контракту на постачання продукції.
Згодом Siemens подав апеляцію на рішення арбітражу щодо справи про переміщення турбін до Криму. Суд розгляне її на початку березня.
Але зараз обладнання перебуває на електростанціях Криму, де продовжуються роботи з його встановлення та запуску.
Сполучені штати також долучилися до санкцій щодо справи про турбіни Siemens. На відміну від санкцій Європи, до списку потрапила російська компанія «Силові машини». Однак «Інтеравтоматики» у цьому переліку не зазначили.
Попри судові суперечки, у січні концерн Siemens разом із державною корпорацією «Ростех» підписали нову угоду. Компаньйони за проектом збираються будувати мережу клініко-діагностичних лабораторій у регіонах Росії.
«Рятувальні» двигуни
На керченському суднобудівному заводі «Затока» російський уряд будує аварійно-рятувальне судно.
Всього таких суден у Росії— чотири. Раніше у них використовувалося обладнання фінської машинобудівної компанії Wärtsilä.
Проте цього разу підприємство Wärtsilä відмовляється поставляти свою продукцію через санкції ЄС.
Згодом на судно у «Затоці» встановлюють дизельні генератори — німецького концерну MAN.
У підрозділі MAN Diesel & Turbo, що спеціалізується на морському обладнанні, заявили що їм невідомо щодо використання їхніх двигунів у Криму. А із заводом «Затока» компанія не співпрацювала останні десять років.
Представник концерну припускає, що у Керч могли поставити обладнання, яке було виготовлено для інших суден. Але MAN «не може контролювати і знати про це».
Компанія наголосила, що дотримується німецьких і європейських директив щодо експорту і санкцій.
Іномарка замість «Жигулі»
У кінці минулого року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України (МТОТ) повідомило про діяльність світових автомобільних брендів у Криму. В основному це японські і німецькі компанії: Nissan, Toyota, Peugeot, Mitsubishi, Kia Motors, Volkswagen, Mercedes-Benz, Audi, Skoda, Isuzu, Bayerische Motoren Werke AG (BMW), Renault та Lexus.
Автокомпанії ведуть бізнес через місцевих рітейлерів. Крім того, у міністерстві зазначили, що їх дилерські центри надають у Криму повний набір послуг: від продажу авто та запчастин до оформлення документів.
Один із концернів, німецький Volkswagen, у відповідь заявив, що дотримується санкцій.
 |
Автомобільний центр «Крим-Автохолдинг» у Сімферополі продає автівки Volkswagen із 2001 року. Він називає себе «єдиним офіційним дилером» цієї марки у Криму та пропонує повний асортимент легкових авто у наявності або на замовлення.
На півострові також працюють інші посередники з продажу й обслуговування іномарок. Наприклад, дилер «АЦ Сімферополь» запрошує до себе по автомобілі Audi. Основна діяльність автоцентру — продаж, гарантійне та післягарантійне обслуговування, ремонт автівок цієї марки, а також продаж оригінальних запчастин та аксесуарів.
Крім офіційних автосалонів купити іномарку у Криму можна і через інших посередників. Наприклад, у 2015 році для керівництва «Кримського федерального університету», що до анексії звався Таврійським національним, купили Toyota Camry. Контракт був укладений зі спільним підприємством «Бізнес кар». Співзасновник цього підприємства — резидент японської «Тойота цусе корпорейшн», яка входить до групи компаній Toyota.
А кримські урядовці наразі катаються на автомобілях Toyota і Mercedes-Benz. Нещодавно для «влади» півострова через посередників закупили двадцять одну автівку моделей від 2017 року. Серед них 15 японських Toyota Camry R2 Комфорт та чотири Toyota Camry R6 Exclusive. Також два мікроавтобуси Mercedes-Benz Tourist 516 із кількістю місць 19+1.
Щодо санкцій, то за регламентом ЄС №692/2014 від 23 червня 2014 року під забороною на імпорт до Криму та Севастополя знаходяться певні транспортні засоби. А саме автомобілі, призначені для перевезення десяти й більше осіб, також авто спеціального призначення.
Тобто на півострів не можна поставляти автобуси, а також, наприклад, бетонозмішувачі чи пожежні машини. До того ж заборонено імпортувати шасі із двигуном для цих засобів.
«Специфічна» експрес-доставка
На півострові продовжує свою діяльність і логістична компанія DHL. Вона здійснює доставку пошти й посилок через «партнерські пункти обслуговування» у Сімферополі, Севастополі та Керчі.
DHL — компанія-лідер у галузі експрес-доставки й логістики. Її штаб-квартира знаходиться у німецькому місті Бонн, а філії у понад 220 країн світу. Наразі DHL входить до групи компаній Deutsche Post DHL.
 |
Німецька корпорація не заперечила, що надає свої послуги й у Криму. Вона також заявила, що при цьому не порушує як законодавства ЄС, так і місцевих нормативно-правових актів.
У прес-службі компанії відзначили, що через «складну політичну та правову ситуацію довкола Криму», DHL «специфічно» обслуговує кримчан. Особливість полягає у типі послуг та залучених організацій.
«Deutsche Post на цей момент не пропонує сервісу доставок до Криму. DHL Express діє у відповідності до застосованої правової норми, пропонуючи обмежені послуги доставок у Криму» — йдеться у повідомленні компанії.
Близько місяця тому Головне управління служби безпеки України в АР Крим почало перевірку DHL Express. Розслідування проходить у рамках кримінального провадження щодо можливої роботи цієї компанії у Криму.
«Життєво важливі» товари
СБУ Криму, що на час окупації знаходиться у Херсоні, відкрило провадження і щодо відомих брендів одягу. Компанії Adidas і Puma також мають офіційні магазини на території півострова.
До того ж ці німецькі корпорації на своїх сайтах зазначали Крим російською територією. Adidas позначив адресу офіційних магазинів у Сімферополі, Севастополі та Ялті як торгові точки Росії. Puma так само записав кримську столицю до складу РФ. Згодом із сайтів обидвох компаній прибрали цю інформацію.
На звинувачення стосовно роботи в анексованій зоні зреагувала лише Adidas. Компанія заявила про дотримання чинного законодавства.
У Криму можна знайти не тільки брендовий одяг, а і європейські продукти. Французька мережа магазинів «Ашан» та німецька Metro Cash&Carry в обхід санкцій продовжують працювати на півострові.
 |
За правовими нормами європейські компанії можуть мати бізнес у Криму. Натомість санкції забороняють нові інвестиції та співпрацю із деякими людьми, а також установами як паромна переправа та порт у Керчі.
Проте товари до гіпермаркетів Metro Cash&Carry та «Ашан» поставляються саме через Керченську переправу. У зв’язку із цим, порушенням порядку в’їзду та виїзду з тимчасово окупованої території, прокуратура АР Криму порушила кримінальне провадження проти «Ашану».
У прес-службі корпорації Auchan Holding відповіли, що продовжать працювати на півострові: «Ми ухвалили рішення, що продовжимо пропонувати деякі життєво важливі продукти місцевому населенню Криму, зокрема продукти харчування, також ми не будемо скорочувати кількість робочих місць (наразі там працюють 250 людей)». Компанія додала, що не порушує як європейських санкцій, так і українського законодавства.
У Metro Group також відкинули усі звинувачення. Адже цими кримськими супермаркетами керують не материнські компанії, а рітейлери, зареєстровані у Росії.
Після «російської весни» гіпермаркет «Ашан Сімферополь» передали в управління компанії «Ашан» у Москві. Так само вчинила і корпорація Metro. Свої товарні центри у Севастополі та Сімферополі вона перереєструвала на російську компанію «Рітейл Проперті». Підрозділи ж Росії не підлягають законодавству та санкціям Європи.
Речниця Єврокомісії Майя Косьянчич повідомила, що відповідальність за дотримання санкцій лежить на урядах країн-членів ЄС. Проте ситуацію не прокоментували ні керівництво Франції, ні Німеччини.
Джерело: Інсайдер
