У понеділок, 8 листопада, біля польського кордону з боку Білорусі зібралися близько 2 тисяч мігрантів із країн Близького Сходу, імовірно із Сирії та Іраку. Вони штурмували дротяні загородження, вимагаючи впустити їх у Польщу, отже, і на територію Євросоюзу. Усвідомлюючи всю серйозність ситуації, Польща стягнула до кордону війська. Хто та навіщо влаштував «солодке життя» Варшаві і чому це може будь-якої миті привести до прикордонного конфлікту, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Прикордонний інцидент
Величезний натовп мігрантів, близько 2 тисяч осіб, підступив до кордону з Польщею вранці 8 листопада. Вони цілими сім’ями, разом із дітьми, рухалися з боку Білорусі до пункту пропуску «Кузниця». За даними ЗМІ, натовп складався з жителів країн Близького Сходу, зокрема Сирії та Іраку. На протилежному боці на мігрантів чекали підрозділи польської військової поліції, а ззаду біженців «підперли» білоруські силовики, не пускаючи їх назад.
Ситуація поступово розпалювалася. Затиснуті на нічийній землі між двома кордонами, мігранти стали робити спроби прорватися до Польщі. Вони почали валити дерева і, використовуючи стволи як тарани, почали валити дротяні загородження. На численних відео, що з’явилися в інтернеті, було добре помітно, що особливо старались якраз не азіати, а хлопці слов’янської зовнішності (мабуть, білоруси). Вони різали дріт за допомогою інструментів, що казна-звідки взялися, і які навряд чи звичайний нелегал міг би привести з собою за тридев’ять земель.
Особливо завзятих поляки відганяли сльозогінним газом, але заспокоїти ситуацію ніяк не вдавалося. Тим більше, що спроби деяких мігрантів відступити, білоруські «загороджувальні загони» припиняли пострілами в повітря. З’явилася інформація про перекидання з польського боку ближче до кордону армійських бронетранспортерів Rosomak. Побоюючись масового прориву, польська влада оперативно збільшила чисельність військовослужбовців для охорони кордонів з Білоруссю до 12 тисяч військовослужбовців. «Жорсткий захист кордону – наш пріоритет. Ми збільшили кількість співробітників прикордонної охорони, поліцейських та солдатів. Чекаємо у повній готовності», — заявив глава МВС Польщі Маріуш Каміньський.
Для надання підтримки військовим та прикордонникам у повну готовність були також приведені війська територіальної оборони Польщі, мобілізовано три армійські бригади на сході країни. Перекинула війська до кордону також сусідня Литва, побоюючись прориву мігрантів у свій бік.
Надвечір ситуація стихла. Але на місці людського скупчення оперативно виросло наметове містечко, яке дозволяло б мігрантам у відносному комфорті провести вже досить холодну осінню ніч. У таборі з’явилися навіть джерела електроенергії, за допомогою яких «туристи» могли б зарядити мобільні телефони, отримати світло та тепло. Все було схоже на те, що прорив мігрантів заздалегідь був кимось спланований. Ким саме?
Навіщо Лукашенко шантажує Польщу та ЄС
Увечері, у понеділок, Сейм Польщі зробив офіційну, в якій прямо йдеться про те, що за потоком мігрантів до Польщі стоїть невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко. Оперативно відреагували і у Євросоюзі. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн закликала країни ЄС якнайшвидше затвердити розширений режим санкцій проти білоруського режиму у зв’язку із ситуацією з мігрантами. Вона також повідомила, що Євросоюз також вивчає можливість запровадження санкцій проти авіакомпаній, пов’язаних із перевезенням мігрантів до Білорусі.
Справа в тому, що до Білорусі мігрантів доставляють літаками. Протягом останніх трьох-чотирьох місяців рейси з Іраку та Сирії до Білорусі йшли практично безперервно. Як розповів «Апострофу» білоруський журналіст Денис Стаджі, який проживає в Україні, вже після прильоту мігрантів формують у загони та возять то до литовського, то до польського кордону. Нині ж у Мінську вирішили спробувати задавити польських прикордонників масою.
«Лукашенко зараз шантажує одночасно і Європу, і Росію. Невдоволення з боку Європи Лукашенка не хвилює, але воно виливається на Росію. Наприклад, усі заявляють, зокрема й самі мігранти, що вони йдуть до Німеччини. У свою чергу, Німеччина вимагає від Путіна приструнити свою «шістку» Лукашенка. З Лукашенком вже були проблеми саме через це, і чесно кажучи, після цього якийсь час було все тихо, але зараз мабуть вирішили піти ва-банк», — вважає білоруський журналіст.
Тим більше, що зараз гріх не скористатися внутрішньополітичною ситуацією в Республіці Польща, оскільки всередині країни спостерігається серйозна політична криза.
«Діючий уряд партії «Право і справедливість» вживає багато різних заходів, аби не допустити проникнення мігрантів. Зокрема, було ухвалено рішення щодо виділення коштів у розмірі 353 мільйонів євро на прикордонні споруди для захисту польського кордону. Але опозиційний табір у Польщі не погоджується з усіма заходами, які вживає чинний польський уряд, і цією складною ситуацією, власне, і може скористатися Лукашенко. Польща зараз переживає непрості часи – йдеться про нестабільну коаліцію, певні тертя у відносинах із західними союзниками, зокрема з Брюсселем», — розповів «Апострофу» кандидат політичних наук та провідний спеціаліст Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка Станіслав Желіховський.
За ще однією версією, мігрантська криза може бути інспірована Кремлем і спрямована проти самого Лукашенка, очевидно для того, щоб зробити його фігуру ще більш «нерукопожатною» в Європі. Цю версію висунули білоруські ЗМІ. Зазначається, що в російськомовному сегменті інтернету, як за помахом чарівної палички, з’явилися численні відео з відносно великими масами біженців, які «часто під керівництвом деяких людей з військовою виправкою пересуваються лісовими стежками Білорусі у бік Польщі або штурмують загородження на кордоні». Журналісти вказують на те, що ці відео на території Білорусі хтось спеціально знімав, передавав куди треба, а отже, все це було сплановано заздалегідь. У результаті в російському сегменті інтернету «вперше безпосередньо звинуватили Білорусь у створенні міграційної кризи. Треба розуміти, що зробили це видання, які до «іноагентів» жодним чином не належать».
На користь цієї версії говорить і досить дивний ефір за участю російського військового експерта Костянтина Сівкова, що відбувся 5 листопада (за три дні до кризи!) у студії російського письменника-футуролога українського походження Максима Калашнікова. Під час цього ефіру пан Сівков цілком серйозно обговорював перспективу нападу Польщі на Білорусь – правда, у ширшому контексті взаємин між США, Росією та Україною навколо конфлікту на Донбасі.
Чи буде ескалація конфлікту?
За словами Станіслава Желиховського, у цій ситуації можливі провокації, головна мета яких – звинуватити Польщу у негуманному поводженні з мігрантами,які буде критикувати і Євросоюз, оскільки Варшава є його повноправним членом.
«Для білоруського режиму – це помста за введені санкції проти режиму Лукашенка з боку Брюсселя. Можуть бути різні силові дії з боку Білорусі та її прикордонних військ. Наприклад, 7 листопада група з нелегальних мігрантів, яка намагалася потрапити до Польщі з боку Білорусі, атакувала польських військовослужбовців Також кількома днями раніше, польські прикордонники заявили, що виявили на території Польщі трьох осіб у формі з наявною зброєю, тобто випадки проникнення білоруських військових та спецслужб вже існують. Звичайно, вони можуть здійснювати різного роду провокації на території самої Польщі та дестабілізувати ситуацію», – вважає експерт.
У свою чергу Денис Стаджі прогнозує високу ймовірність силового прориву кордону Польщі. Він згадав події дворічної давнини, коли на південних кордонах Європи з балканських країн біженці проривалися до Австрії, Німеччини та інших країн.
«У поляків можуть не витримати нерви, якщо сунеться натовп цих «орків». Поляки зайвими сантиментами не обтяжені, можуть і постріляти. Якщо така ситуація станеться, то Європа давитиме на Польщу, але може не так сильно, як розраховує Лукашенко Тому що європейцям ці «орки» теж не потрібні. У будь-якому випадку кожна сторона намагатиметься використати це у своїх інтересах. Лукашенко звик «ловити рибку в каламутній воді», 20 років він цим займається. Грає за власним сценарієм, розгойдує ситуацію, і єдина його мета – залишатися при владі», — вважає Денис Стаджі.
