Видання The Wall Street Journal пояснює, який «подарунок» президент США Дональд Трамп зробив президенту Росії Володимиру Путіну. Британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький у виданні Foreign Policy пише про «шахрайство в оборонній галузі України». Незалежний дослідник Вера Циммерман в статті для аналітичного центру Atlantic Council напередодні зимових свят розмірковує над тим, чи готова Україна до наступних кібератак, — пише Радіо Свобода.

Видання The Wall Street Journal пояснює, який «подарунок» президент США Дональд Трамп зробив президенту Росії Володимиру Путіну. Видання нагадує, що в понеділок Білий дім випустив нову стратегію національної безпеки, яка назвала Росію «ревізіоністською» державою, що прагне змінити глобальний порядок, а вже в середу Трамп затвердив можливість продажу Україні летальної зброї.

«Пан Путін вторгся, а потім незаконно анексував Крим у 2014 році, і українці з тих часів борються з тим, щоб зупинити марш сепаратистів з Москви на півдні та сході. Вони мали мало матеріальної підтримки з боку Заходу. Але зараз це зміниться, коли адміністрація Трампа затвердила продаж зброї на 41,5 мільйон доларів, яка включає в себе снайперські системи M107A1, боєприпаси та інші деталі», – йдеться у виданні.

Команда Обами попереджала, що таке рішення провокуватиме Путіна, а сам президент Росії «перетворив Україну на ще один «заморожений конфлікт», який він може прискорити або пом’якшити, залежно від його примхи», мовиться у статті. Сутністю надання летальної зброї є підвищення плати за агресію, зауважує видання.

«Пан Путін аналізує шляхи розширення російської влади, а потім здійснює атаку, вимірює відповідь, а потім вражає, поки ціна не стане занадто високою. Проти Барака Обами він виявив, що міг продовжувати наполягати з невеликими наслідками. Сильний слід США в Україні зробить більше, щоб справити враження на Путіна, ніж вся риторика пана Трампа про бажання мати хороші стосунки», – зауважують автори.

Британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький у виданні Foreign Policy пише про «шахрайство в оборонній галузі України». Зараз навіть після рішення президента США Дональда Трампа дозволити Україні купувати летальне озброєння «власна оборонна промисловість України залишається сповненою корупції», мовиться у статті.

Крушельницький вивчає звіт НАБУ за 2017 рік, присвячений цій темі, та зауважує, що «Укроборонпром», який намагався пробитися на західний ринок озброєнь, часто виділяється як виразний приклад корупції, яка шкодить відносинам України з її найважливішими прихильниками, і критики звинувачують «Укроборонпром» в тому, що це завдає шкоди українським солдатам, які борються із збройними силами Росії на сході», – зауважує автор.

Речниця «Укроборонпрому» Роксолана Шейко сказала, що ці звинувачення в корупції є частиною гібридної війни Росії проти України, і також повідомила, що компанія вже вживала заходів проти корупції та збирається працювати з Transparency International для подальших реформ, мовиться у статті.

Це – не перша ситуація, коли НАБУ адресує проблему корупції в оборонній сфері, зауважує Крушельницький. Слідчі в липні виявили шахрайство на ремонтному танковому заводі «Укроборонпрому» у Львові, де встановлювали відремонтовані двигуни замість нових, внаслідок чого директора та високопоставлених офіцерів заарештували, що, за словами автора, «зіграло на нервах» президента України Петра Порошенка, адже він призначив на ключові посади «Укроборонпрому» своїх колишній бізнес партнерів.

Самого президента також багато хто звинувачує у невиконанні своїх обіцянок, зауважує автор. Сьогодні навіть майбутнє українських слідчих з питань боротьби з корупцією залишається нестабільним. Виконавчий директор «Центру з протидії корупції» Дар’я Каленюк вважає напади на НАБУ «спробою скасувати деякі позитивні реформи у сфері корупції».

Незалежний дослідник Вера Циммерман в статті для аналітичного центру Atlantic Council розмірковує над тим, чи готова Україна до наступних кібератак. Автор зазначає, що експерти вже цього місяця прогнозують нову кібератаку на критичну інфраструктуру України через те, що вони зафіксували «підвищену активність від тих самих хакерів, які брали участь у попередніх кібератаках». І зазвичай кібератаки відбуваються саме взимку, коли критична інфраструктура відіграє особливо важливу роль, мовиться у статті.

Часто «цифрові відбитки» вказують на причетність саме російських хакерів до кібератак, і хоча й Україна зробила важливі кроки для забезпечення кібербезпеки, експерти погоджуються, що держава все ще не має всеохоплюючої системи захисту від кібератак, мовиться у статті.

«Уряд визнає, що низька оплата праці та відсутність сучасних технологій сприяють браку кваліфікованих працівників. І загальний рівень кіберобізнаності серед українців низький», – зазначає Циммерман.

Багато хто все ще використовує застаріле ІТ-обладнання, так само як і неліцензоване програмне забезпечення без важливих оновлень (включаючи Windows XP), а це створює сприятливі умови для дій зловмисників, йдеться у статті.

Вразливими є як урядова, так і приватна сфери, зауважує автор.

«Експерти погоджуються, що Україні потрібен системний підхід до кібербезпеки, заснований на тісній співпраці між державним та приватним секторами», – вважає Циммерман.

Предыдущая статьяКак в День чекиста за Ежовым пришли. Реконструкция шпионского скандала в правительстве Украины
Следующая статьяВ Индии автобус упал в реку: погибли 32 человека