Температурный скрининг возле входа в ТЦ "Гулливер", в Киеве, 2 ноября 2021 г. 1 ноября Киев перешел в «красную» карантинную зону. Фото Прядко Денис / УНИАН

Статистика заражень та смертності від коронавірусу в Україні вже набула загрозливих масштабів. На початку листопада в країні було оновлено антирекорд смертності, а кількість нових випадків стабільно тримається на рівні понад 20 тисяч на добу. І це незважаючи на жорсткий карантин, який запроваджено у більшості регіонів України. Але, очевидно, що так не може довго тривати, адже згідно із законами епідеміології, за кожним піком слідує спад захворюваності. Коли ж варто очікувати на стабілізацію ситуації, зниження смертності та рівня заражень – з’ясовував “Апостроф“.

Входимо на плато

У середу, 10 листопада, на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обережно заявив, що “лікарі та експерти фіксують перші прояви стабілізації ситуації щодо поширення COVID-19”.

Якщо приймати рівень виявлення нових випадків по 23-24 тисячі на день за “стабілізацію”, то це справді так: не росте, і добре.

Втім, за прогнозами фахівців, незабаром епідемія справді вийде на плато.

Так, згідно з розрахунками робочої групи НАН України з питань математичного моделювання проблем, пов’язаних із епідемією коронавірусу, пік за кількістю нових випадків зараження ми вже пройшли. І тепер середня кількість нових випадків зараження з 10 по 16 листопада становитиме від 20 до 22 тисяч, а з 17 по 23 листопада впаде до позначки 19,5-21,8 тисяч.

“Зараз приріст не такий високий, яким він був ще два тижні тому, тому ми рухаємося до “заокруглення” графіка кривої. Але як швидко це станеться – складне питання. Адже плато може триматися на високих показниках до Нового року, – пояснює “Апострофу” лікар-імунолог Борис Донськой. – Вірус все одно забере всіх, хто не прищепився і не хворів. А скільки таких людей в Україні, це ми й дізнаємося диким природним шляхом”.

У свою чергу голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко прогнозує, що послаблення вірусної хватки варто очікувати до кінця грудня.

“Друга половина грудня. Це характерно для гострих респіраторних вірусних інфекцій, до яких належить коронавірусна хвороба. Для всіх ГРВІ характерний сезонний спад напередодні новорічних та різдвяних свят. У цей час змінюється температурний режим, починаються відпустки та канікули, ділова активність населення падає” , – пояснює “Апострофу” Кравченко.

Проте старший науковий співробітник відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ім. А.В. Палладіна НАН України Володимир Галицький не поділяє такого оптимізму.

“Зима ніколи не була простою і, як правило, на Новий рік була тенденція до плато і навіть до сплесків. Після Нового року був спад і новий підйом у лютому-березні, – каже “Апострофу” Галицький. – Епідемія поводиться не так просто, як здається. Маса людей на піку кинулися вакцинуватися. Але імунітет вони ще не можуть отримати, а ось заразити один одного можуть. А за статистикою ми не бачимо нового зростання”.

Вчений радить орієнтуватися на характер розвитку епідемії в Італії восени минулого року та взимку, навесні цього року.

Так, Італія якраз на екваторі листопада минулого року вийшла на пік захворюваності. На початку грудня статистика нових випадків виглядала вже оптимістичніше, але наприкінці місяця новий сплеск. Друга половина січня та лютий – згасання, і в березні новий стрибок.

“Ймовірно, що Україна піде за аналогічним сценарієм: після затишного літа різкий сплеск, а потім стрибки та падіння всю зиму. Швидше за все, це й буде наш сценарій”, – зазначив Галицький.

Пік смертності ще попереду

Але якщо суттєвого зростання нових випадків заражень, на думку експертів, уже не варто очікувати, то пік смертності ще попереду.

“Пікова смертність та зайнятість лікарень ще не пройдені, зростання смертності очікується ще близько одного тижня”, – зазначають вчені НАН України у своєму прогнозі.

Схожий прогноз щодо смертності дають і експерти Київської школи економіки (КШЕ).

“Цей показник ще може продовжити зростання в найближчі один-два тижні, тому що смертність є відкладеним показником, і стабілізація смертності настає через 1-2 тижні після стабілізації за виявленими випадками та госпіталізації” , – пояснив керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ Юрій Ганіченко.

Український “джокер”

Звісно, в українців залишається “джокер”, який може зламати “плани” епідемії. Це карантинні обмеження.

“Все залежатиме від того комплексу карантинних заходів, який працюватиме, або не працюватиме. Якщо карантинними обмеженнями ми досягнемо результатів, то кількість нових випадків буде знижена”, – каже “Апострофу” епідеміолог Катерина Сояк.

Але карантин, який діє зараз, із суттєвими вакцинованими преференціями, складно назвати ефективним.

“Зараз карантин набув дивного характеру: він як би є, але його немає. Вакциновані люди здебільшого не дотримуються карантинних обмежень і це створює ризики. Створюється уявне відчуття безпеки: ми багато що дозволяємо вакцинованим і це несе ризики”, – додає Сояк.

“Так, карантинні обмеження дають змогу знизити приріст нових випадків. Але існуючих обмежень явно недостатньо: ми лише пролонгуємо ситуацію”, – запевняє Борис Донськой.

Ймовірно, в ефективності карантину, що діє, сумнівається і столична влада, яка вже подумує про посилення обмежень.

“Можу сказати, що вони не є ефективними у тому розрізі, який сьогодні є. За відсутності стабілізації ситуації дійсно необхідно буде переглядати ті обмеження, які є зараз” , – заявляв у коментарі “Апострофу” начальник головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан.

Однак, за словами лікаря-імунолога Бориса Донського, простого посилення карантину буде недостатньо для того, щоб кардинально змінити ситуацію.

“Якби під час обмежень відбулася масова вакцинація груп ризику, то ситуацію зі смертністю ми б стабілізували швидше. Але ми не бачимо, щоб пенсіонери побігли масово щеплюватися”, – резюмував Донськой.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.