Щоб нелегально зробити перепустку на окуповану територію, треба мати лише 500 гривень і дві години терпіння — СБУ спить!
Про це йдеться в матеріалі газети Експрес.
…»Оформлення перепусток у Новоросію. Дострокове продовження. Лише за декілька днів», — оголошення такого змісту я побачила на одному з інтернет-сайтів. Не зволікаючи, набираю номер телефону. Кажу, що хочу потрапити в Макіївку, але не маю часу чекати на офіційний дозвіл.
Ще два роки тому Служба безпеки України запустила сайт для оформлення електронних перепусток у зону АТО. Зробили це для того, щоб звести нанівець усі спроби хабарництва та незаконного перетину лінії розмежування. В ідеалі людина має заповнити електронну форму на дозвіл та чекати відповіді протягом 10 діб. Та навіщо стільки чекати, якщо можна заплатити?
Моя фальшива історія продовжується.
«Ціна питання — 500 гривень, — швидко відповідає мені чоловічий голос. — Мені потрібні ваші основні дані: прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження та адреса. Скидаєте це все на електронну пошту. Мету поїздки заповню сам».
«Скільки часу займе оформлення?» — запитую.
«Приблизно дві години, — спокійно відповідає чоловік. — Готову перепустку скидаю на електронку після зарахування передоплати на картку. Коли ви плануєте їхати? Сьогодні?”
«Наступного тижня, — відповідаю. — А які гарантії? У мене не виникне проблем при в’їзді?»
«Гарантувати щось на 100% неможливо, — каже чоловік. — Моя справа зробити перепустку. А як воно буде на в’їзді — передбачити складно. Документ буде дійсний, решта — за вами”. Ще б пак! Головне — що гроші наперед. Чоловік навіть не поцікавився, хто я і яка мета моєї поїздки.
«А якщо раніше я отримала відмову? Це можна якось вирішити?» — цікавлюсь.
“Авжеж, — запевняє мене чоловік. — Я маю знати причину попередньої відмови, тоді за додаткові 300 гривень можна виправити ситуацію”.
“А як?” — зацікавлено питаю.
“Вам потрібна перепустка чи ні?” — помітно нервуючи, запитує чоловік.
Кажу, що перетелефоную, і кладу слухавку.
Моніторю інформацію з інших сайтів — таких пропозицій більше, ніж достатньо. Цікаво, що акаунти, від імені яких написані оголошення, містять мінімум інформації про їхніх власників — жодних фото, імен та прізвищ.
Ще один цікавий нюанс: відомо, що вся територія, яка контролюється бойовиками, ділиться на чотири сектори: «Сектор А» включає дорожні коридори «Стаханов — Лисичанськ». «Сектор Б» — «Донецьк — Курахове» і «Донецьк — Маріуполь», «Сектор М» — «Новоазовськ — Маріуполь» і “Сектор С» — “Горлівка — Бахмут (Артемівськ)».
Згідно зі законом, при заповненні дозволу на перепустку треба вказати сектори, у які людина планує їхати. Насправді електронний дозвіл дає право проїзду в усіх секторах, навіть якщо під час подання заявки ви вказали лише один.
Та, видно, не всі люди читають уважно те, що написано на сайті СБУ.
«Роблю електронні перепустки на чотири сектори одразу. Недорого», — йдеться в одному з оголошень.
На жаль, додзвонитись мені не вдається, адже все частіше українські мобільні оператори перестають працювати на окупованих територіях.
Саме тому серед пропозицій — дуже багато номерів із кодом оператора — 071. Виявляється, це новий мобільний оператор «Фенікс», який діє у ДНР та ЛНР. Через це зв’язатись з тими, хто робить документи, найлегше в інтернеті.
Переглядаю пропозиції далі. Цікаво, що винахідливі бізнесмени нагрівають руки не тільки на перепустках. Паспорти та Свідоцтва про народження — от на чому можна заробити в рази більше.
«Роблю українські документи. Без виїзду на територію України», — йдеться в короткому оголошенні Олексія з Макіївки.
Починаю з ним листування. Пишу, що минулого тижня народила дитину і мені потрібне українське Свідоцтво про народження без виїзду з ДНР.
«Свідоцтво коштує 2500 гривень. Також я оформляю державну допомогу при народженні дитини в Україні. Разом це коштуватиме 5000 гривень, — за декілька хвилин відповідає мені Олексій. — З документів потрібні ксерокопії медичної картки, УЗД, копії вашого паспорта та свідоцтва про шлюб. До цього треба прикріпити два фото: на одному, де ви вагітна, на іншому — з немовлям на руках. Якщо все зроблено правильно, ви отримаєте свідоцтво приблизно за 10 днів після оплати”.
До речі, виробити паспорт громадянина України 16-річному мешканцеві ДНР чи ЛНР можна навіть без його присутності! “Це коштує 3500 гривень, — пише Олексій. — Надсилаєте мені чотири фотографії формату 3х4, копії Свідоцтва про народження та будинкової книги. Далі все робимо самі”.
Виходить, будь-які нововведення можна обійти та ще й непогано на цьому заробити?
«Спершу скиньте 50% передоплати», — нагадує про себе запопадливий Олексій.
Виникає питання: для чого люди роблять собі ці перепустки? Відповідь на це я знайшла на різних інтернет-форумах, де обговорюють, що варто везти на окуповані території та за скільки продати. Дехто пише, що їде відвідати близьких, інші ж хочуть вирішити незавершені справи. Очевидно, що більшу частину причин ніде на озвучують.
Потреба в українських документах виникає у тих, хто хоче отримувати грошову допомогу з України. Свідоцтва про народження роблять для отримання допомоги після народження дитини. Український паспорт дозволяє робити закордонний, а отже їхати в інші країни.
Нелегальний бізнес на документах процвітає. Але хто його контролює — невже сам пан Грицак, керівник Служби безпеки України?
