Уряд скоротить замовлення на пiдготовку унiверситетами фахiвцiв державним коштом орiєнтовно на 11%. Тим часом платне навчання студентам вищих навчальних закладiв, а точнiше, їхнiм батькам, влiтає в копiєчку. За рiк доводиться викладати вiд 3 до 20 тисяч гривень, залежно вiд спецiальностi та престижностi унiверситету, пише газета «Експрес».

«Зменшення чи збiльшення державного замовлення у вищих навчальних закладах передусiм залежить вiд демографiчної ситуацiї. Якщо порiвняти з минулим роком, кiлькiсть випускникiв шкiл цього року буде менша. Вiдповiдно, i держзамовлення  зменшиться», — каже Наталiя Радиш, експерт з освiтнiх питань Громадянської мережi «Опора».

«Система, за якою формують нинi державне замовлення, не досконала. Однак змiнити її за один рiк чи одним законодавчим актом неможливо. Нагадаю: обсяг держзамовлення визначає уряд, зважаючи на кiлькiсть спецiалiстiв, якi будуть потрiбнi через чотири роки. Цi показники не завжди обгрунтованi. Адже ринок працi змiнюється швидко, i нинi незрозумiло, якi спецiальностi будуть топовi.

Уже пiд час розподiлу держзамовлення мiж навчальними закладами беруть до уваги рiвень престижностi самого навчального закладу. Тобто рейтинговi вишi одержують бiльше державних мiсць, нiж тi, що мають меншу популярнiсть серед абiтурiєнтiв. Треба сказати, що торiк, як i позаторiк, такий розподiл Мiносвiти здiйснювало в ручному режимi. Цього ж року його здiйснюватимуть автоматично, вiдповiдно до кiлькостi заяв на вступ, що подали студенти в той чи iнший заклад. Тобто вступники, вибираючи унiверситети, впливатимуть
цим i на розподiл обсягу держзамовлення.

У Мiносвiти вже заявили про те, що скорочення держзамовлення стосуватиметься передусiм тих спецiальностей, фахiвцiв яких на ринку працi забагато, зокрема суспiльно-гуманiтарних. Тим часом обсяг держзамовлення з природничих та iнженерно-технiчних спецiальностей збережеться на рiвнi минулого року.

Багато кому може не сподобатися новина про те, що державних мiсць у вишах цього року буде ще менше, нiж торiк. Зважаючи на те, що зарплати в українцiв невисокi i для багатьох цiни на навчання у вишах непiдйомнi. Але треба розумiти: вартiсть навчання залежить вiд вартостi пiдготовки студента. В Українi вона занижена. Тобто якщо порiвняти кiлькiсть коштiв, якi витрачає держава на пiдготовку одного студента, i кiлькiсть коштiв, якi платить за себе студент, то держава витрачає набагато бiльше. Зрештою, треба розумiти, що вартiсть навчання на контрактнiй основi поступово пiдвищуватиметься до обгрунтованого рiвня.

До речi, не всi захiднi держави практикують оплату навчання частини студентiв. У деяких країнах вища освiта лише платна, тобто там так званого державного замовлення немає. Як приклад — США, Великобританiя. Є країни, якi оплачують навчання приблизно на 50%. Тобто 50% студентам держава оплачує, а 50% — пропонує стипендiальнi програми для здобуття вищої освiти. На мiй погляд, Українi варто було б також популяризувати стипендiальнi програми. Тодi була б мотивацiя випускникiв шкiл до навчання. Адже не секрет, що частина абiтурiєнтiв вступає до вищого навчального закладу не заради того,
щоб вчитися, а тому, що так робить бiльшiсть. Це усталена практика для українцiв: пiсля закiнчення школи вони мають вступити бодай у якийсь унiверситет на будь-яку спецiальнiсть. В одинадцятикласникiв, на жаль, часто немає розумiння, куди вони хочуть пiти вчитися i ким хочуть стати», — каже Наталiя Радиш.

Предыдущая статьяКиєвом пройшов мегамарш вишиванок
Следующая статьяНесмотря на шатания, ЕС продолжит наказывать Кремль за Украину