Дату 23 жовтня 2017 року мер Одеси Геннадій Труханов, напевне, запам’ятає надовго, — пише УП.

Саме цього дня слідчі Національного антикорупційного бюро постукали в двері його квартири в одному з найбільш елітних житлових комплексів Одеси «Арк Палас». Коли вийти з нього – то праворуч буде Французький бульвар, по якому мер їздить на роботу, а ліворуч – легендарна Аркадія на відстані витягнутої руки.

У понеділок слідчі НАБУ проводили обшуки в міській раді Одеси, що бувало вже не раз. Але додому до Труханова прийшли, здається, вперше.

Загалом правоохоронці цікавляться діяльністю мера в межах одразу трьох кримінальних проваджень про мільйонні розкрадання і зловживання. Поки що він проходить у всіх справах у статусі свідка.

Але особливої пікантності понеділковим обшукам додавав той факт, що навіть будинок, у якому мешкає Труханов, свого часу потрапив у корупційний скандал, де фігурувала дочка чинного мера Одеси.

 

Елітний офісно-житловий комплекс «Арк Палас» – забудовник донька одеського мера, Катерина Труханова, – теж фігурант корупційного скандалу
ukr.aw

УП вирішила нагадати, у яких саме корупційних справах фігурує прізвище Труханова.

Справа перша: Одеський аеропорт

У грудні 2016 року слідчі НАБУ прийшли з обшуками в багатостраждальний одеський аеропорт.

Цей об’єкт опинився в центрі скандалу ще влітку далекого 2011 року. Одеська міськрада, яку очолював тодішній мер Олексій Костусєв, несподівано для багатьох проголосувала за створення спільного підприємства з компанією двох відомих у місті бізнесменів – Бориса Кауфмана та Олександра Грановського.

У статутний капітал новоствореного ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» місто віддало весь майновий комплекс комунального аеропорту, а Кауфман-Грановський – 355 мільйонів гривень. Додатково останні зобов’язувалися залучити до 120 мільйонів доларів інвестицій на ремонт терміналу та злітної смуги.

Здавалось би, Одеса уклала гарний договір та отримала інвестора. От тільки були нюанси.

По-перше, влада влила майно аеропорту у ТОВку за балансовою вартістю, тобто в кілька разів дешевше від його реальної ціни. Як наслідок – місто контролювало не 100% аеропорту, як було раніше, чи навіть не 50%, як можна було б припустити – а всього 25%.

За таких умов ні ухвалювати рішення про розвиток активу, ні вийти зі спільного підприємства без великих втрат міська влада вже не могла.

По-друге, грошей, які Кауфман і Грановський внесли у статутний фонд ТОВки, вони туди вносити не мали права. Бо, за версією слідства, значну частину цих коштів уже було використано як гарантію під кредити для інших фірм. А такі схеми прямим текстом заборонені законом.

Ситуація залишалася «стабільною» до осені 2014 року. Тоді Одеська міськрада подала позов до суду, щоб повернути у власність майно аеропорту.

Розгляд тягнувся до літа 2015-го, але в липні того року суд фактично задовольнив прохання міськради і скасував пункти угоди між містом та «інвесторами», де йшлося про передачу майна аеропорту у ТОВку.

І от на цій стадії в історії одеського аеропорту одним із ключових персонажів стає обраний у 2014 році мер Геннадій Труханов.

Кауфман і Грановський подають в апеляційний суд, щоб не втратити свої «інвестиції», але до судового рішення не доходить – Труханов підписує з ними мирову угоду.

НАБУ вважає, що він таких повноважень не мав і діяв у змові з «інвесторами». Збитки від цієї оборудки слідчі оцінюють у 100 мільйонів гривень.

У грудні 2016-го слідчі вилучили документи в аеропорту та мерії, а 23 жовтня 2017-го – уже і в квартирі мера Одеса. Як повідомили місцеві ЗМІ, НАБУ винесло від Труханова два пакети документації.

Справа друга: завод «Краян»

На вулиці Косівській в Одесі стоять руїни колись легендарного заводу «Краян». У свої кращі часи завод «Январского восстания» випускав важкі крани з вантажопідйомністю до 100 тонн. А у 2000-х виробництво зупинилося, робітників звільнили, а цехи знищила велика пожежа. Колись велике підприємство тихо руйнувалось, аж поки про нього не заговорила вся країна.

У стінах одеської мерії зародилась ідея – зібрати всі розпорошені по місту служби і відділи міської влади в одному приміщенні. Коли почали шукати для цього відповідний варіант, то якраз і згадали про корпуси «Краяну». Мерія викупила будівлі й заходилась робити там терміновий ремонт.

Корпуси

Корпуси «Краяну» до…

...і після реконструкції

…і після реконструкції
ukr.aw

Здавалось би, ідея цілком пристойна – уся влада сидітиме в одному місці. І коли містянам щось від неї потрібно – то не треба мотатися з Молдаванки на Пересип чи Поскот. Так подумали і в ЄБРР та Світовому банку, які під цей проект навіть виділили частину фінансування.

От тільки в Одесі все не так просто. Щойно влада оголосила про покупку приміщень колишнього заводу за 185 мільйонів гривень – активісти почали бити на сполох. І було чому.

Як переконує НАБУ, корпуси «Краяну» купили із завищенням ціни у 17 разів.

На початку 2016 року ПАТ «Холдингова компанія «Краян», яка і володіла поруйнованими приміщеннями, знаходить литовського покупця – компанію «Uab Naster». Інвестор купує 14 тисяч квадратів за 3,8 мільйона гривень.

Але «Uab Naster» недовго володіє погорілим заводом. Уже в серпні 2016 року вони перепродають його створеній за день до угоди компанії «Девелопмент еліт». Цього разу ціна питання – 11 мільйонів гривень, майже в три рази дорожче.

Але і така серйозна маржинальність на одній угоді зовсім скоро здасться просто смішною. Адже в жовтні мерія Одеси купить ці приміщення за 185 мільйонів гривень. Тобто за два місяці ті самі приміщення подорожчали майже у 17 разів, а від початку року – майже у 50!

Додатковим «бонусом» має стати те, що, зібравши всі свої служби в одному приміщенні, міська рада вивільнить десятки цілих будинків, у тому числі в центрі Одеси, які тепер можна буде здати чи віддати за зразком аеропорту в «спільне управління».

У місцевих ЗМІ циркулювала інформація, що непублічно за «Краяном» стояв саме мер Одеси Труханов. Він же, за даними «Наших грошей», проводив рішення про покупку цих приміщень через міськраду.

Щоправда, тільки-но пройшла оплата за приміщення «Краяну», слідчі НАБУ добилися арешту всіх 185 мільйонів гривень на рахунках у банку «Південний».

У цій справі на початку жовтня Труханов був на допиті НАБУ в Києві, – але поки що йому жодних підозр не висували, і він проходить у статусі свідка.

Справа третя: дорожна

Є у НАБУ й інші претензії до одеських міських чиновників, які завели слідчих аж до квартири мера Труханова.

«Детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП проводять обшуки в рамках розслідування двох кримінальних проваджень за фактами можливого зловживання службовим становищем службовими особами Одеської міської ради та підконтрольних останнім приватних суб’єктів господарювання…

У рамках одного провадження розслідується можливе привласнення коштів місцевого бюджету шляхом завищення вартості робіт з реконструкції автодоріг та подальшого перерахування незаконно одержаних доходів на рахунки підконтрольних офшорних підприємств«, – заявили у НАБУ в понеділок, 23 жовтня.

Про які саме конкретні тендери і факти йдеться – у НАБУ уточнювати поки не стали.

Хоча можна не сумніватися, що, судячи з попередніх двох справ проти одеських діячів, масштаб цифр зможе вразити уяву навіть мешканців столиці.

Предыдущая статьяВторой блок Хмельницкой АЭС подключили к сети
Следующая статьяНа Земле началась трехдневная магнитная буря. Как сохранить хорошее самочувствие

4 КОММЕНТАРИИ

  1. ай не смішіть мої тапки, вже насірова труханило…. і що хоча б один сів? чи може бриліантові прокурори… список можна продовжувати до бесконечності, спочатку дзвонять їх попереджають потім роблять шоу… потім видають коврики і відпускають.

  2. Ну Бюро как обычно в своём репертуаре, не успели одно дело начать, уже переметнулись на другое, так предыдущее и не закончив и так два года уже.

  3. Очередная игра на публику, не в первый раз же подобные громкие обыски. Обычно они очень быстро начинаются и так же быстро заканчиваются.

  4. У Геннадия с грузинским десантом отношения так и не сложились, с бигбордов грозил выдворить Михо из Украины. Похоже, обещание выполнит. Дружба против Михо объединяет одесского мэра с президентом, генпрокурор уже озвучил возможность депортации.