Генеральний штаб ЗСУ затвердив порядок надання дозволів на переміщення Україною чоловікам, які перебувають на військовому обліку. Обов’язок призовників, військовозобов’язаних та резервістів отримувати від військкоматів дозвіл на зміну місця проживання та перебування вже давно був прописаний у законодавстві, проте конкретної процедури не існувало. Військове керівництво України вирішило заповнити цю бюрократичну прогалину. Втім, зроблено це було так, що у суспільстві виникло більше питань. Що насправді йдеться у законах, яку процедуру розробив Генштаб і чи можна в період дії військового стану обмежити внутрішні переміщення українців, розбирався «Апостроф«.
Що говорить закон
Розробці порядку отримання дозволів передував гучний скандал в українському суспільстві. Спочатку у ЗМІ з’явилася інформація про те, що влада готує проект розпорядження, яким заборонить військовозобов’язаним, резервістам та особам призовного віку залишати зареєстроване місце проживання без дозволу з військкомату. Тобто навіть з області до області без схвалення військового комісара виїхати не вдасться. Олії в інформаційний вогонь підлив нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко, який опублікував у своїх соцмережах листа, авторства Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У листі сказано зовсім те ж саме: ні кроку без військкомату.
Згідно із 33 статтею Конституції, кожному, хто на законних підставах перебуває в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання «за винятком обмежень, що встановлюються законом».
Такі обмеження містяться:
1.У законі України «Про правовий режим військового стану».
У статті 8 закону йдеться, що на територіях, де запроваджено військовий стан (а його було запроваджено по всій країні) військове командування разом із військово-цивільними адміністраціями у праві тимчасово обмежувати конституційні права та свободи. Зокрема, «забороняти громадянам, які перебувають на військовому обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара».
2.У законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У статті 22 цього закону сказано, що громадянам, які перебувають на військовому обліку з моменту оголошення мобілізації (а мобілізацію в Україні продовжено до 23 серпня), забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи.
3.У законі України «Про військовий обов’язок та військову службу».
У статті 37 цього закону сказано, що у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектації та соціальної підтримки.
Таким чином, ще 24 лютого, із запровадженням військового стану, держава вже отримала повне право обмежувати свободу пересування військовозобов’язаних, призовників та резервістів.
Нова процедура
Інша річ, що цим правом широко не користувалися, оскільки не було процедури та відповідних підзаконних актів.
5 липня ЗСУ оприлюднили цю процедуру. Так, згідно з документом, дозвіл на виїзд надається керівником територіального центру комплектування (ТЦК). Дозволи на 30 днів зможуть отримати призовники, які мають відстрочку від призову або за наявності поважних причин (хвороба чи смерть близьких, сімейні обставини).
Також «вільна» видається військовозобов’язаним та резервістам, які заброньовані або не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Тим, хто знятий з військового обліку, жодних дозволів отримувати, звісно, не потрібно.
Втім, незважаючи на опублікований порядок, все одно залишається більше запитань, ніж відповідей.
Чотири «але»
По-перше , що саме слід вважати місцем проживання (перебування) військовозобов’язаного?
2001 року Конституційний суд України скасував інститут прописки в країні, визнавши його неконституційним. Натомість було запроваджено процедуру декларування місця проживання (перебування), де-факто на добровільній основі. Тобто, громадянин України може взагалі офіційно ніде не проживати, або як у разі переселенців зі сходу, бути прописаним, наприклад, у Донецьку, але фактично проживати у Львові без жодних юридичних наслідків. Адже якщо немає місця проживання, то й залишати нема чого.
«У нас по суті реєстрація місця проживання має декларативний порядок. Ніхто не перевірятиме, де ви живете і якщо ви там не живете, то штраф. Штраф можна отримати за зняття з реєстрації та відсутність нової реєстрації. Це адміністративна відповідальність», — пояснює » «Апострофу» столичний адвокат Дмитро Бузанов.
По-друге, що саме слід вважати виїздом із місця проживання? Щоденний шлях на роботу, наприклад, із передмістя Києва до столиці та назад чи якісь більш тривалі поїздки до іншого міста, району, області?
Це стало найбільш дискусійним питанням, адже виходить, щоб змотатися на вихідні на дачу з однієї області до іншої, чи потрібно отримувати дозвіл військкомату?
Виходячи із заяви Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, то для подорожі на дачу таки потрібен дозвіл.
«Ті з вас, хто планує виїзд за межі своїх районів та областей, мають взяти дозвіл до ТЦК», — написав Залужний.
Полковник Генштабу Олександр Хлись в ефірі телемарафону заявив, що дозвіл буде потрібен лише для переміщення між областями.
А координатор руху адвокатів ЗСУ Євгенія Рябека у коментарі ЗМІ поспішила заспокоїти українців, мовляв, Залужного не так зрозуміли і йдеться про отримання дозволу лише у разі зміни місця проживання. Але в порядку, опублікованому ЗСУ, йдеться саме про виїзд за межі місця проживання чи перебування.
«Ми запросили сьогодні юристів, — розповідає «Апострофу» речник Запорізької ОВА Володимир Марчук. — Юристи прочитали від початку і до кінця норми законів і пояснили, що якщо виконувати дослівно все, що написано в законах, то довідка має оформлятися навіть при переміщенні з району, наприклад, Комунарського в район Хортицький, оскільки в Запоріжжі 7 військкоматів. Адже не сказано в документі зміна місця проживання, місця перебування, а сказано ВИЇЗД з місця проживання або перебування».
По-третє, як саме військкоми даватимуть дозволи? Тобто зрозуміло як: перевірили документи військовозобов’язаного та виписали дозвіл, якщо йому таке належить. Але! Очевидно, що тільки-но новий порядок запрацює, біля стін військкоматів зберуться натовпи чоловіків для отримання дозволів. З одного боку, ЗСУ це на руку, щоб оновити облікові дані мільйонів військовозобов’язаних, але з іншого боку, система може бути паралізована.
«Люди, які йдуть у військкомат, стоять там у черзі цілий день, а якщо їм щось і потрібно, то їх записують на прийом за місяць. Навіть медкомісію люди проходять не день у день, а за кілька тижнів. Питання з військкоматом вирішуються. довго, що було ще й у мирний час», – додає Бузанов.
«Військкомати нам кажуть, що витримають наплив людей. Але буде складніше працювати, менше уваги доведеться приділяти мобілізаційній роботі. Зараз люди зайняті роботою, розносять повістки. Тепер вони виписуватимуть папери. Інші сфери діяльності постраждають», — зазначає Марчук.
Нарешті, по-четверте, хто все це контролюватиме, і яка відповідальність якщо дозволу немає? І це найцікавіше питання.
«Формально це порушення правил військового обліку», — наголошує адвокат Бузанов. А це від 850 до 1700 гривень штрафу.
Але згадаємо часи пандемії коронавірусу, коли уряд прийняв безліч обмежувальних постанов. Наприклад, заборонили водіям маршруток набивати салон пасажирами, що стоять. Але оскільки ніхто за цим не стежив, маршрутки не перестали бути пересувними банками, набитими людьми, як шпротами. Те саме, ймовірно, буде і у випадку з перевіркою дозволів на виїзд.
Щоб забезпечити необхідну логістику перевірок, між кожним містом, районом, областю мають бути як мінімум блокпости.
«Відповідна логістика в нашій області є тільки на так званій лінії розмежування, — пояснює Марчук. – У нас там працює логістичний центр, який забезпечує можливість виїзду громадян на тимчасово окуповану територію. Там є намет, у ньому сидять уповноважені особи, ведуть облік охочих виїхати і серед них присутні і представники військкомату, завдання яких перевірити наявність цієї довідки. Тобто вибудувано алгоритм перевірки документів. Але в межах Запорізької області на жодному блокпосту такого алгоритму не існує».
Крім того, на блокпосту не можна поставити аби когось для перевірки документів від військкомату.
«Якщо я виїхав з однієї області в іншу, то затримати мене і відвезти військкомат не можуть. Можуть скласти постанову та виписати штраф. Але знову ж таки, це право має лише військовий комісар за місцем знаходження людини на обліку. Якщо я перебуваю на обліку у Києві, то притягти до відповідальності мене може тільки військовий комісар військкомату, де я перебуваю на обліку. У поліції немає таких повноважень, щоб розглядати такі справи та перевіряти цей дозвіл.
«Забезпечити на кожному блокпості представника військкомату – нереально. На деяких блокпостах стоять бійці територіальної оборони. Але наскільки вони компетентні вести перевірку цих документів? Це питання», — резюмує Марчук.
Очевидно, що найближчим часом юристи Генштабу та законодавці намагатимуться врегулювати всі спірні моменти, але негативна інформаційна хвиля вже запустилася. Утім, її могло й не бути, якби комунікація між владою та населенням вибудовувалася більш логічно.
Таким чином, можемо зробити висновок, що зняття з реєстрації у віськкоматі може стати необхідним лише у випадку, якщо військовозобов’язаний остаточно змінює місце проживання — переіжджає з однієї області до іншої. Але чому цього не можна було пояснити одразу?
«Відповідне законодавство вже діяло. З цього і треба було починати, що ось є закони і ми просто врегулюємо їхню роботу, — пояснює «Апострофу» політтехнолог Ярослав Макітра. — Помилка в тому, що інформацію було подано «ззаду»: буде заборонено виїжджати за межі областей. А далі й закрутилася вся ця історія. Швидше, на рівні формулювань тез, були допущені помилки, ніж це якийсь злий умисел. Перше повідомлення розійшлося, а потім його вже потрібно було наздоганяти і виправдовуватися. Вочевидь, потрібно уважніше формувати меседжі, адже окрім змісту значення має і форма, згадаємо історію з військовим обліком жінок, яка прозвучала ще до широкомасштабного вторгнення, тоді теж можна було інакше подати факти і була б інша реакція, а так вийшов негатив і довелося навіть переглядати указ. і готова виконувати укази військових, просто питання в тому, а що саме виконувати? Якби був посил, що просто врегулюють роботу чинного законодавства, то все виглядало б інакше».
