Україна – Молдова: нетривалий шанс на співпрацю

0

Політичні цикли Республіки Молдова та України рідко можна назвати синхронізованими. Часта ситуація – в той час як український уряд відкритий до нових можливостей, політичні обставини у Молдові не сприяють бажанням Києва. Або навпаки, – пише Європейська правда.

Наразі країни підходять до наступного раунду цього циклу: найбільш вірогідний переможець на парламентських виборах у Молдові поділяє проросійські погляди і вважає, що співпраця з Російською Федерацією має домінувати на порядку денному зовнішньої політики.

Окрім того, обидві сторони швидше конкурують, ніж співпрацюють у таких сферах, як економіка, екологічний стан річки Дністер, незважаючи на те, що і Україна, і Молдова мають дуже великий потенціал для співпраці та є незалежними державами.

Попри певні проблеми, зараз – чи не оптимальний час вирішити хоча б частину з цих проблем.

Економічне партнерство з багатьма питаннями

Наразі Україна є одним із головних торговельних та економічних партнерів Республіки Молдова. Станом на 2016 рік Україна входить до десятки найбільших торговельних партнерів Молдови, посідаючи десяте місце.

Та все ж необхідно зазначити, що в історії економічних відносин двох країн були і напружені часи.

Зокрема, у 2016 році за ініціативи Міністерства економіки Молдови було тимчасово – до кінця року – підвищено імпортні мита на м’ясо птиці, сосиски, молоко, масло вершкове, твердий сир, морозиво та цемент з 0% до 10-15%, а також було введено квоти на молочні та м’ясні продукти.

Цей крок був сприйнятий урядом України як дискримінаційний та такий, що порушує правила СОТ.

У сфері енергетики Україна та Молдова мають амбітну мету виробити та реалізувати план спільних дій з інтеграції енергетичних систем України та Молдови до європейської мережі системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E. Перед обома країнами стоїть виклик зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації та Білорусі.

Тим не менш, незважаючи на амбітні плани та спільні декларації, ситуація у сфері енергетичної співпраці залишається проблематичною. Одним із прикладів таких непорозумінь стала невдала спроба Молдови зменшити свою залежність від постачання електричної енергії російським виробником.

1 квітня 2017 року українська компанія “ДТЕК Трейдинг” та молдовський посередник, компанія Energocom, що знаходиться у державній власності, підписали річний контракт на постачання електричної енергії Energocom, молдовському суб’єкту господарювання, що займається розподілом електричної енергії. “ДТЕК Трейдинг” виграв конкурс. Його конкурентом була електростанція Кучурган, що знаходиться на території Придністров’я та власником якої є російська компанія “Интер РАО”.

Проте вже у червні 2017 року Міністерство енергетики Молдови вирішило внести зміни до контракту. За новими умовами Уряду дозволялося купувати електричну енергію у російської електростанції. Як пояснила компанія Energocom, було проведено нові переговори, в рамках яких “Интер РАО” запропонувала кращу ціну, ніж українська компанія.

Такий підхід молдовської сторони змусив представництво ЄС висловити стурбованість цією ситуацією. Радник високого рівня ЄС з питань енергетичної політики також зазначив, що такий підхід не відповідає умовам чесної конкуренції та Міністерство енергетики, на його думку, є занадто сильно залученим до тендеру.

Непорозуміння, зумовлені односторонніми діями Молдови, непокоять Україну та створюють негативне підґрунтя, що може впливати на подальшу співпрацю.

З іншого боку, до уваги варто взяти позитивний досвід роботи в рамках існуючих міжнародних форматів, як-от ГУАМ або “Східне партнерство”, та використовувати його у двосторонній співпраці.

Дністер розбрату

Інша проблема, що вже довгий час є предметом взаємних звинувачень – погіршення екологічної ситуації у басейні річки Дністер.

Незважаючи на міжнародні зусилля із вирішення екологічних проблем Дністра, ситуація і далі погіршувалася, в 2016 році сталася ще одна криза. Молдовські екологи зафіксували, що рівень води у місті Вадул-луй-Воде досягнув критичної позначки у 8,4 м. Це створювало ризик припинення водопостачання до Кишинева.

Молдовська сторона звинуватила Україну в обмеженні потоків води із українських водосховищ. Натомість Київ наголошував на небажанні влади Молдови обговорювати складні проблеми та забруднення річки містами Молдови (наприклад, місто Сороки).

Суперечності ще більше загострилися, коли Україна влітку 2016 року оголосила про свої плани побудувати ще шість гідроелектростанцій на Дністрі. Екологи вважають, що будівництво електростанцій може призвести до проблем водопостачання не тільки до міст Молдови, але й до Одеси.

Позитивним моментом у цій ситуації є те, що Україна та Молдова висловили готовність попросити Європейську комісію проаналізувати плани України щодо будівництва гідроелектростанцій на Дністрі.

Транскордонна співпраця

Як Молдова, так і Україна отримують вигоди від молдовсько-української Програми територіального співробітництва “Східного партнерства”.

1 лютого програма забезпечила фінансування 16 проектів, відібраних відповідно до трьох пріоритетів, визначених програмою “Молдова  – Україна”, а саме: покращення умов життя місцевих громад; вирішення спільних транскордонних викликів; освіта, культура та спорт.

Загальна сума, надана ЄС за програмою “Молдова – Україна”, становить 3,3 млн євро.

Крім того, у жовтні 2017 року прем’єр-міністри України та Молдови погодились знайти необхідні кошти на демаркацію кордону між Україною та Республікою Молдова та підтримали продовження діяльності комісії з демаркації державного кордону, останнє засідання якої відбулося 17-18 жовтня 2017 року.

Перспективні сфери співпраці, наприклад, Спільний прикордонний контроль на Придністровській ділянці кордону, також розглядаються у цій аналітичній записці.

Питання Придністров’я: чи можливий діалог?

Сепаратистський Придністровський регіон розташований уздовж більшої частини українсько-молдовського кордону (452 км із загального спільного кордону довжиною 1222 км).

Після початку війни з Росією інтерес України до подій у Придністров’ї значно зріс. З одного боку, ситуація у Придністров’ї сприймається як один із можливих сценаріїв, який Росія може нав’язати на Сході України.

З іншого боку, російські війська, розміщені на території Придністров’я, сприймаються як потенційна загроза Україні (оперативна група російських військ у регіоні нараховує приблизно 1600 осіб).

Україна здійснила ряд заходів, спрямованих на обмеження російського впливу в Придністров’ї та стримування російських військ.

З метою зменшення ризиків, що можуть надійти із території Молдови, Україна обмежила можливість ротації Оперативної групи (зараз єдиним варіантом для Російської Федерації для забезпечення ротації військ є їхній набір з місцевого населення з російським громадянством).

Також у 2017 році на пункті пропуску Кучурган–Первомайськ було запроваджено Спільний прикордонний контроль між Україною та Молдовою. На першому етапі проекту співробітники митної служби та прикордонної поліції Республіки Молдова спільно контролюватимуть лише експортні операції з Придністровського регіону (цей намір вже було інтерпретовано придністровською стороною як спроба “блокади”).

Занепокоєння української сторони викликають дії президента Республіки Молдова Ігоря Додона, який прагне організувати заходи із врегулювання в тісній співпраці з Росією та на російських умовах.

Найбільше турбує українську сторону можливість перемоги Партії соціалістів Республіки Молдова на парламентських виборах наступного року. Незважаючи на те, що Україна не має наміру втручатися у вибір громадян Молдови, зрозуміло, що перемога Партії соціалістів забезпечить президенту Додону додаткові важелі для просування його ініціатив щодо врегулювання проблеми Придністров’я на російських умовах, які можуть суперечити інтересам України в регіоні.

Оставить комментарий