Відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Чи готові роботодавці платити за здоров’я журналістів?». Ініціатором фахової дискусії виступила Громадська організація «Фундація журналістів із інвалідністю та порушеннями опорно-рухового апарату «СПІНОЗА».

Вінницькі медійники разом із народними депутатами України, медиками, посадовцями та представниками страхових компаній у професійному колі обговорили проблеми і ризики, які виникають для журналістів у зв’язку зі змінами умов, в яких доводиться працювати журналістам. Зокрема, це стосується тривалої суспільно-політичної та економічної кризи, яку переживає країна, виникнення масових заворушень та військових конфліктів, а також погіршення фінансового та матеріального забезпечення редакційних колективів роботодавцями.

12233250_1228031537226926_1336967177_nЯк зазначила голова правління ГО «СПІНОЗА» Наталія Журбенко, за останні п’ять років соціальний захист та умови праці журналістів суттєво погіршились, а в професії з’явилися додаткові ризики. Ці зміни зачепили чималу професійну спільноту, адже, за даними Національної спілки журналістів України, у вітчизняних ЗМІ працюють понад 20 тисяч журналістів. Насправді їх більше, позаяк дана статистика не охоплює фрілансерів та численних працівників ЗМІ, вимушених погоджуватись на роботу без офіційного працевлаштування. І лише незначна частка медійників має належний соціальний захист, отримує від роботодавця гарантії захисту свого життя і здоров’я.

За словами заступника голови правління ГО «СПІНОЗА» Антоніни Мніх, наразі ця проблема набула неабиякої актуальності, адже журналістам пропонується працювати і під час перманентних громадянський конфліктів, і на передовій у зоні зіткнення, що робить «лицарів пера» об’єктами нападу, які належно не розслідуються. За даними Інституту масової інформації, у світі лише 1 з 10 злочинів, скоєних проти журналістів, розслідується належним чином, а в Україні за 2015 рік передано до суду усього 8 справ, пов’язаних із ними. Тим часом під час Євромайдану в Україні постраждали більше 300 журналістів, а вже у січні-жовтні 2015 року побиття зазнали 52. З початку АТО у полоні бойовиків побували 40

журналістів, у 2014 році там загинули семеро репортерів і ще кілька – цьогоріч.

Окрім того, журналісти зазнають не тільки травм, а й специфічних хвороб, пов’язаних з професійною діяльністю. Найбільш поширені «журналістські хвороби» — порушення опорно-рухового апарату, що часто призводить до інвалідності. На цьому наголосили фахівці — Ірина Кисельова, заступник головного лікаря експертизи тимчасової непрацездатності, позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради та лікар-ортопед, керівник Центру кінезітерапії Андрій Карпович.

Утім, ані компенсація з боку держави за професійні ризики, ані належна реабілітація через втрату працездатності, яку б мали гарантувати роботодавці, належним чином у чинному законодавстві не передбачена.

З відсутністю дієвих законодавчих механізмів захищеності саме журналістської спільноти погоджується і народний депутат України Сергій Кудлаєнко.

— На питання, чи полегшують законодавці життя журналістів на превеликий жаль мушу констатувати: ні. Я ваш партнер і готовий допомагати, якщо ми напрацюємо спільно конкретні пропозиції щодо відповідних законів. Але ми повинні розуміти, що відповідальність має бути як на центральному рівні, що передбачає закон, так і з боку ваших керівників, які повинні відповідати за своїх працівників, — зазначив нардеп.

Одним зі способів поліпшити становище журналістів могло б стати законодавчо передбачене обов’язкове страхування життя і здоров’я журналістів їх роботодавцями. Наразі ж ситуацію могла б змінити співпраця редакцій з місцевими страховиками.

Зокрема, ПАТ «Страхова компанія «МІСТО», з ініціативи ГО «СПІНОЗА», розробила для вінницьких медійників, незалежно від місця їх роботи і способу працевлаштування, інноваційний продукт «Журналіст Вінниччини». Як повідомив заступник Голови Правління компанії Юрій Краківський, за невисокі страхові внески, зроблені журналістом особисто, або ж редакцією, працівники ЗМІ отримують адаптований під особливості професії пакет послуг. Більш того, страховики готові попрацювати разом із журналістами над удосконаленням нового, призначеного для них продукту.

Таке страхування незабаром може стати украй актуальними і для журналістів, які працюють в комунальних ЗМІ, особливо, районних газетах. За словами голови Вінницької обласної організації НСЖУ Василя Паламарчука, вже нині призупинена дія низки положень закону про державну підтримку ЗМІ, а найближчим часом на «районки» чекає роздержавлення. Пан Паламарчук вважає, що принаймні половина з них закриється, решта ж працюватиме вже у статусі приватних структур. І є висока ймовірність, що рівень соціальної захищеності працівників, притаманний комунальним виданням, зійде нанівець.

Чи ж є вихід і приклади ефективного соціального захисту журналістів, особливо фріланесерів та тих, хто працює у статусі приватних підприємців? Принаймні, вони можуть скористатися перевагами, які надає в разі настання тимчасової втрати працездатності Фонд соціального страхування, — вже звичними нам лікарняними. Задля цього варто вдатися до добровільної сплати відповідних відрахувань, як це зробила очільниця «Вінницького прес-клубу» Наталя Болховська. Наразі це єдиний приклад, коли журналіст Вінниччини в такий спосіб свідомо подбав про нівелювання ризиків і скористався можливостями, які надає задля цього держава.

Отож, вінницьким медійникам, особливо з огляду на набуття чинності нового Трудового Кодексу, який, за оцінками незалежних профспілкових експертів, звужує соцзахист працівників, варто більш активно дбати про захист своїх інтересів.

Наразі ж учасники «круглого столу» розробили «канву» звернення до народних обранців від регіону з побажаннями стосовно покращення умов праці журналістів, а саме, в питанні захисту їх життя і здоров’я, та підвищення відповідальності роботодавців за мінімізацію ризиків у їх професійній діяльності. Доповнити його своїми законодавчими ініціативами можуть усі журналісти Вінниччини, передавши їх до ГО «СПІНОЗА»:

 

телефоном (096) 565 35-31, на е-mail: [email protected]

повідомленням у мережі Facebook https://www.facebook.com/natalia.zhurbenko

(контактна особа: Наталія Журбенко)

Про організацію: Громадська організація «Фундація журналістів із інвалідністю та порушеннями опорно-рухового апарату «СПІНОЗА» зареєстрована 2 листопада 2015 року. Метою організації є: здійснення та захист прав і свобод, задоволення законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів молодих журналістів, фрілансерів, а також дорослих з інвалідністю і тих, хто має порушення функцій опорно-рухового апарату шляхом створення для них умов повноцінної самореалізації, що буде сприяти підвищенню рівня соціальної адаптованості цих категорій молоді та дорослих у суспільстві, їх оздоровленню та, як наслідок, творчому довголіттю.

Предыдущая статьяВиктор Янукович хочет вернуться в политику
Следующая статьяНидерланды подозревают Тягнибока и Наливайченко в причастности к истории с похищенными голландскими картинами