З 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено режим воєнного стану. Бойові дії, зруйноване житло, біженство та вимушене переселення змусили українців насамперед дбати про своє життя та безпеку, відсунувши решту проблем на другий план. Але втрата документів або неможливість правильно оформити спадщину, незнання, як оформити смерть близької людини відповідно до законодавства воєнного стану, можуть призвести до ще більших проблем. Тому «КП в Україні» розібралася з усіма офіційними тонкощами і відповіла на найчастіші запитання.

Справи нотаріальні

– Чи правда, що наразі неможливо купити чи продати квартиру ?

– Зараз неможливо засвідчити договір відчуження або застави нерухомого майна. Не укладаються договори застави/іпотеки рухомого майна. Не провадиться видача свідоцтв про набуття права власності на рухоме/нерухоме майно, у тому числі право на спадщину, право власності на частину у спільному майні сім’ї (колишньої сім’ї), про придбання майна на прилюдних торгах (аукціонах) тощо.

Під час воєнного стану термін для прийняття спадщини зупиняється, а після припинення воєнного стану продовжується.

Поки що невідомо, коли держреєстри відновлять свою роботу. Але якщо у період воєнного стану було здійснено якісь нотаріальні дії, вони мають бути внесені до реєстрів протягом робочих 5 днів після поновлення доступу до них.

Купити або продати квартиру наразі не можна, дозволяється лише зареєструвати новобудову. Це зроблено для того, щоб у разі її пошкодження під час бойових дій інвестори отримали компенсацію.

– Кажуть, що не працюють реєстри власності, тож угоди не укладаються?

– В умовах воєнного стану державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження проводиться виключно державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно, посадовими особами Міністерства юстиції та його територіальних органів, які включені до переліку Мін’юсту як ті, хто в умовах воєнного стану може проводити таку реєстрацію.

Держреєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Наразі зі зрозумілих причин роботу багатьох державних реєстрів призупинено – наприклад, не працюють Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Держреєстр обтяжень рухомого майна.

Доступними залишились:

  • спадковий реєстр,
  • єдиний реєстр довіреностей,
  • єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів,
  • державний реєстр актів цивільного стану,
  • реєстр аграрних розписок (окрім регіонів, де тривають бойові дії, наприклад, Херсонська, Харківська області тощо).

– Терміни для вступу у спадщину залишилися колишніми – 6 місяців?

– Під час воєнного стану термін для прийняття спадщини зупиняється, а після припинення воєнного стану продовжується. Наприклад, з дня смерті спадкодавця пройшов місяць, а потім 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан. У такому разі після закінчення воєнного стану спадкоємець має ще 5 місяців для того, щоб звернутися до нотаріуса за прийняттям спадщини.

– Чи справді нотаріуси наразі можуть працювати без спеціальних бланків?

– Без використання спецбланків нотаріальних документів, просто на білих аркушах паперу з надрукованими на них реквізитами нотаріуса (зображення Герба України, ПІБ нотаріуса, назва державної нотаріальної контори для держнотаріуса, номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти) можна проводити лише посвідчення довіреностей та заповітів, а також засвідчення справжності підпису на документах.

Нотаріуси за умов воєнного часу можуть лише засвідчувати довіреності, заповіти та справжність підписів на документах. Фото: Булатов ОлексійНотаріуси за умов воєнного часу можуть лише засвідчувати довіреності, заповіти та справжність підписів на документах. Фото: Булатов Олексій

Як бути з документами

– Що робити з паспортом, якщо у нього закінчується термін дії чи немає можливості вчасно вклеїти фото після досягнення 25 та 45 років?

– З 15 березня Державна міграційна служба (ДМС) України відновила свою роботу, тому можна звертатися за новим паспортом чи вклеюванням фото. Проте, за інформацією ДМСУ, у період воєнного стану у громадян України, іноземців та осіб без громадянства обмежена можливість обміну документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус, а також не завжди є можливість вчасно вклеїти фото у паспорт після досягнення 25- або 45-річного віку.

Тому до поновлення роботи ДМС у повному обсязі прострочені паспорти або без вчасно вклеєного фото наразі є дійсними, як і будь-які інші документи, що підтверджують особу (згідно з «Порядком перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових поміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану»).

«єДокумент» на час воєнного стану – повний цифровий аналог паперових посвідчень особи та підходить у випадках, коли треба підтвердити особу.

– Якщо закінчилася дія закордонного паспорта, а зробити новий немає можливості – як бути?

– Термін дії паспорта для виїзду за кордон із 1 березня 2022 року може бути подовжено на п’ять років у підрозділі ДМС. У паспорти батьків чи законних представників вклеюються фотографії дітей із зазначенням їхніх персональних даних. Подовження терміну дії паспортів, вклеювання фотографій дитини у паспорти батьків або законних представників здійснюють працівники територіальних органів ДМС, а також посольства та консульські установи України.

– З водійськими правами та техпаспортами на автомобіль те саме?

– Так, згідно з постановою Кабінету міністрів України, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію технічного засобу дійсні на території України навіть після закінчення строку їхньої дії.

– Якщо паперові документи втрачені, чи можна скористатися програмою «Дiя»?

– Так, послуга у додатку «Дія – «єДокумент» – на час воєнного стану є повним цифровим аналогом паперових посвідчень особи та підходить у випадках, коли треба підтвердити особу. Він формується автоматично у додатку на підставі даних із BankID або на підставі даних біометричного документа.

Права водія в «Дії» діють нарівні з паперовими. Фото: facebook.com/mykhailofedorov.com.uaПрава водія в «Дії» діють нарівні з паперовими. Фото: facebook.com/mykhailofedorov.com.ua

Проводити в останній шлях правильно

– Що робити, якщо людина померла під час бойових дій чи воєнного стану? Як правильно оформити усі документи?

– На жаль, нині це одне з найпоширеніших питань. Спочатку розповімо про те, що робити, коли людина вмирає природною смертю – через невиліковну хворобу (про яку є записи у медкарті) або через вік.

Перше – зв’язатися із сімейним лікарем, з яким у покійного ще за життя було підписано декларацію, та повідомити про факт смерті. Лікар особисто оглядає тіло померлого, повідомляє Нацполіції про встановлення факту смерті людини. Поліцейські приїжджають, щоб переконатися, що смерть ненасильницька.

Потім медик видає лікарське свідоцтво про смерть. Якщо медик не має можливості оглянути тіло померлого, то треба звернутися до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть і чекати на прибуття бригади екстреної медичної допомоги. Лікарі бригади встановлять факт смерті та повідомлять у поліцію. Правоохоронці приїдуть на місце смерті особи або на місце виявлення тіла і вирішать, чи треба відправляти тіло до моргу для проведення судово-медичної експертизи (СМЕ).

На СМЕ не відправляють тіла тих, хто помер за місцем проживання та був на диспансерному спостереженні у лікарів за відсутності ознак насильницької смерті, а також якщо померлому було більше 60 років і тіло перебуває за місцем проживання (за відсутності ознак насильницької смерті: дії вогнепальної зброї, падіння з висоти, асфіксія, дія високих/низьких температур/тиску, електричного струму, гострих предметів, отруєння тощо).

Після того як медики видали лікарське свідоцтво про смерть (або фельдшерську довідку), можна звертатися до ритуального агентства, яке перевезе тіло до моргу та здійснить усі необхідні дії для поховання.

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в районі бойових дій і лікар недоступний, рекомендується скласти колективний акт про настання смерті та вказати там всі можливі обставини.

Також тіло заберуть на СМЕ, якщо смерть настала поза місцем постійного проживання, якщо особистість померлого не встановлено, якщо вік померлого – до 60 років і він помер за місцем проживання, але без диспансерного обліку. У всіх цих випадках необхідно викликати поліцію за номером 102. Після СМЕ та отримання документів тіло померлого видається для поховання за письмовим дозволом прокурора.

Реєстрація смерті проводиться будь-яким органом РАГС за зверненням заявника незалежно від місця смерті або проживання померлого. РАЦСи працюють у штатному режимі, крім тих населених пунктів, де ведуться активні бойові дії.

Заяву може написати як родич померлого, так і представники органів опіки та піклування, працівники житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть. Якщо у померлого немає документів, це не є підставою для відмови у реєстрації смерті.

Документи на реєстрацію смерті подаються не пізніше 3 днів з дня смерті або виявлення тіла померлого, а у разі неможливості отримати лікарське свідоцтво, фельдшерську довідку про смерть або укладання СМЕ – не пізніше 5 діб.

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в районі бойових дій і отримати документи встановленої форми в лікарні неможливо, рекомендується скласти колективний акт про настання смерті (у 2-х примірниках) та вказати там всі можливі обставини (час та місце смерті, ПІБ померлого чи загиблого, факт бомбардування (обстрілу), перебування в укритті, ступінь спорідненості чи знайомства з померлим тощо).

Якщо особистість потерпілого не вдалося встановити, то зазначаються будь-які відомості: приблизний вік, номер будинку, під’їзду, квартири, де знаходилася людина, а також відомості про тих, хто склав акт, та їхні контактні дані. Один екземпляр залишається з тілом, другий передається родичам чи уповноваженим особам.

В інших випадках неможливості встановлення факту смерті слід звертатися до суду.

Війна – не привід відкладати створення сім'ї. Тим більше що спростили офіційне оформлення шлюбу. Фото facebook.com/MNS.GOV.UAВійна – не привід відкладати створення сім’ї. Тим більше що спростили офіційне оформлення шлюбу. Фото facebook.com/MNS.GOV.UA

Справи сімейні

– Як зареєструвати новонародженого?

– Наразі електронна послуга «єМалятко» не працює, тому зареєструвати новонародженого можна у будь-якому працюючому відділі державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця народження та місця проживання батьків. Для реєстрації знадобиться лише паперове медичне свідоцтво про народження за формою №103/о.

Можливо, РАГС не матиме доступу до своїх реєстрів – тоді співробітники зроблять запис у паперовій формі. Як тільки-но доступ відновиться, всі відомості про новонародженого будуть внесені туди протягом 5 робочих днів.

Якщо дитина з’явилася на світ не у пологовому будинку, то, згідно з указом МОЗ «Щодо забезпечення реєстрації новонароджених в умовах воєнного стану», медичний документ про народження (ту саму форму 103/о) можуть видавати медпрацівники, які були присутні під час пологів або проводили перший огляд новонародженого.

Засвідчити народження дитини, таким чином, можуть усі медики, які працюють у ліцензованих закладах медичної практики, зокрема ті, хто надає екстрену медичну допомогу. Тому керівництво цих установ має зробити так, щоб у медпрацівників завжди був запас надрукованих бланків за формою 103/о.

Якщо такого бланку немає, то указ МОЗ дозволяє медпрацівникові виписати довідку вільної форми у двох примірниках. Один передається матері, другий – на збереження до медустанови.

Також отримати свідоцтво про народження може безпосередньо мати малюка, яка особисто звернеться до закладу охорони здоров’я. При цьому у неї мають бути із собою медичні документи про спостереження за вагітністю або вона має бути зареєстрована в електронній системі охорони здоров’я, де містяться медичні записи про її вагітність.

Наразі електронна послуга «єМалятко» не працює, тому зареєструвати новонародженого можна у будь-якому працюючому відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

– Як укласти шлюб?

– Якщо немає жодних перешкод для стандартної процедури реєстрації шлюбу, то все робиться як і раніше. До органів РАГС подаються заяви, посвідчення особи (паспорти, свідоцтва, довідки тощо). Заяву можна подати до будь-якого органу РАГС на вибір.  Реєстрація шлюбу дозволяється у день подання відповідної заяви.

Без особистої присутності може бути зареєстрований шлюб, якщо один із молодят – військовослужбовець ЗСУ, СЗР, ДПСУ, УДО, Нацгвардії та будь-якого іншого створеного відповідно до законів України військового формування, поліцейський, співробітник служби цивільного захисту, ДБР, Державної кримінально-виконавчої служби, керівна особа НАБУ, Бюро економічної безпеки. А також – співробітник закладу охорони здоров’я.

Він пише заяву про одруження і подає його командиру (керівникові). Той підтверджує справжність підпису на заяві та передає її до органів РАГС, де вже знаходиться така сама заява від майбутньої другої половинки. Це може бути будь-який працюючий відділ РАГС. У заяві вказуються відомості про заявника та особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб: ПІБ, дата народження, громадянство. У разі вибору прізвища нареченого/нареченої або приєднання прізвища нареченого/нареченої до свого це також вказується.

Також факт реєстрації шлюбу може бути засвідчений актом про одруження, який складається безпосередньо командиром (керівником) військовослужбовця, поліцейського тощо (зі списку вище) і скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (воєнного формування). У цьому випадку акт може бути складений без особистої присутності одного або обох молодят з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим, хто відсутній на момент складання акта або з обома.

Цей акт надсилається командиром (керівником) до будь-якого працюючого органу РАГС або до територіального органу Міністерства юстиції для складання актового запису про реєстрацію шлюбу у паперовій формі та для внесення відомостей до Держреєстру актів цивільного стану.

Факт реєстрації шлюбу також може бути засвідчений актом, складеним керівником закладу охорони здоров’я, в якому знаходяться або працюють один чи обоє молодят. Цей акт скріплюється печаткою (за наявності) цієї установи. Також при цьому можуть особисто бути присутніми двоє молодят, або один, або ніхто, але вони повинні бути на відеозв’язку. Акт також надсилається до органів РАГС або Мін’юсту.

Усі акти, складені після 24 лютого 2022 року і які не містять усіх необхідних відомостей (крім ПІБ та дати народження обох молодят), є дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу за цією процедурою лише до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

– А як розлучитися?

– Якщо причина розлучення не вимагає зволікання, то в умовах воєнного стану в Україні це можна зробити двома способами – через органи РАГС та через суд. Якщо сім’я не має спільних дітей і є взаємна згода на припинення сімейних відносин, то до органу РАГС за місцем проживання одного з подружжя подається відповідна заява про припинення шлюбу.

Якщо розлучення проходитиме через суд, треба звертатися до суду за місцем реєстрації. Але через воєнний стан не всі суди наразі можуть працювати, тому Верховний суд змінив підсудність різних судів там, де ведуться бойові дії. Тобто якщо немає можливості звернутися до суду, наприклад, у Маріуполі чи Вовчанську, необхідно з’ясувати, який суд на вільній території призначений для слухання справ, які мали слухатися у Маріуполі чи Вовчанську.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.