Концентрація російських військ біля кордонів України і безперервний вал новин у закордонній пресі про плани Кремля здіййснити в найближчі місяці повномасштабну військову агресію проти нашої країни негативно позначається не тільки на настроях широких мас, провокую загальний психоз, але й впливає на поведінку інвесторів, які в умовах невизначеності, що склалася, намагаються піти з України. “Апостроф” розбирався, як постійна загроза вторгнення військ Путіна знищує українську економіку, і що може зробити вітчизняна влада, щоб зменшити завдані збитки.

“Різанина бензопилою” на ринку облігацій

Концентрація російських військ біля українських кордонів і поява великої кількості публікацій щодо ймовірного масштабного вторгнення на територію України викликають нервову реакцію, як в середині країни, так і за її межами. І хоча поки що погрози агресора не справдилися, примара можливої нової війни вже справляє неабиякий вплив на життя українців і економіку держави.

Найбільш помітним для загалу фактором стала зміна курсу національної валюти. Протягом усього 2021 року гривня укріплювалася по відношенню до американського долара завдяки збігу цілого ряду сприятливих факторів.

“Дуже високі ціни на метал. Високі ціни на аграрну продукцію. Плюс впевнене та стабільне зростання сектора IT, а це – вважайте експорт. Айтішники отримують доходи, продаючи свої послуги в основному за кордон і потім витрачають ці гроші в Україні. І зростання в цій галузі становить близько 30% на рік”, – описує ці фактори інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці у Facebook.

Проте одразу після появи в листопаді в західних ЗМІ перших публікацій про концентрацію російських військ, курс, який на той момент складав близько 26,1 гривні за долар, виріс за декілька днів до 27,3 гривні за долар.

Після цього на фоні повідомлень про можливі переговори між лідерами США і Росії і надії на те, що ці переговори призведуть до якихось позитивних результатів, гривня стабілізувалася.

Втім, останнім часом курс знов пішов уверх і на сьогодні перевищив 28 гривень долар. А це лише свідчить про те, що інвестори не виключають найгіршого сценарію.

Менш помітним, але дуже важливим для економіки країни фактором стало різке зниження уваги іноземних фінансистів до українських державних облігацій. Значна кількість з них визнали за потрібне продати свої цінні папери і вже не купувати нових.

“Знову стрічки світових ЗМІ заповнили карти потенційного російського вторгнення до України, – розповідає Сергій Фурса. – І пішли розпродажі. З одного боку активно продавали рубль та російські акції. На страху ефекту від санкцій (які Захід погрожує впровадити проти Росії у разі нападу на Україну – “Апостроф”). З іншого, – кривава різанина бензопилою почалася на ринку українських єврооблігацій та гривні. Інвестори побігли. Покупки не було. І це сильно натиснуло на гривню”.

Через непевність інвесторів щодо майбутнього розвитку подій, з початку нинішнього року портфель українських облігацій в руках закордонних інвесторів знизився на 5,1 мільярди гривень. І значна частина з них, отримавши свої кошти в гривнях, поспішили на валютний ринок, щоб конвертувати їх у долар чи євро.

Це створило значний додатковий тиск на курс. Національний банк, який за допомогою власних резервів намагається стримувати паніку і сповільнювати падіння національної валюти, повинен витрачати на це все більше коштів. Якщо за перший тиждень нинішнього року регулятор продав 100 мільйонів доларів, то наступного тижня інтервенції виросли більш ніж втричі – до 331 мільйона.

Населення також звично відреагувало на валютні коливання значним збільшенням попиту на валюту. З початку року громадяни придбали на 7 мільйонів готівкових доларів більше, ніж продали. Чиста купівля безготівкової валюти склала 19 мільйонів доларів.

“Сьогодні важко прогнозувати, якого рівня може сягнути курс, оскільки в даній ситуації панічні настрої грають більш значну роль, а ніж фундаментальні фактори, – говорить виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. – Якщо ситуація не дійде до реальних військових дій, то я не думаю, що нас чекає шоковий сценарій. Ймовірно курс може сягнути рівня 29-30 гривень за долар, а після стабілізації гривня почне незначно укріплюватись. Якщо ж військові дії все ж таки розпочнуться, то, звичайно, почнеться паніка з відповідними наслідками для валютного ринку”.

Хочеш грошей – плати дорожче

Зниження інтересу інвесторів до українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) означає, що Україні найближчим часом буде набагато складніше позичати гроші. І щоб все ж таки реалізувати свої зобов’язання, уряду доведеться значно збільшити дохідність за своїми цінними паперами. Тим більше, що фактична дохідність облігацій, які сьогодні знаходяться в обігу на вторинному ринку, вже зросла.

Наприклад, за даними агентства Bloomberg, дохідність паперів, які будуть погашатися в нинішньому році, зросла з 14,25% до 19,5%.

“Це не означає, що уряд має виплачувати за цими облігаціями більше процентів, – говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Збільшення доходності відбувається за рахунок того, що знижується вартість облігацій. Відповідно дохід, який за ними виплачується, становить більшу частину від реальної вартості”.

Пояснимо на прикладі. Припустимо уряд випустив облігацію номіналом 100 євро. І по закінченні терміну позики він має виплатити власнику облігації 110 євро. Отже дохідність облігації становить 10%. Але, скажімо, внаслідок якихось причин, наприклад, загрози зовнішньої агресії, вартість облігації впала на 10%. Таким чином, для спекулянтів з’явилася можливість придбати таку облігацію за 90 євро і в належний термін отримати за неї ті ж 110 євро. Таким чином, фактична доходність облігації для покупця зростає до 22,2%.

“У цій ситуації емітент уже не може вийти на ринок з паперами нижчої дохідності, оскільки в цьому випадку інвесторам вигідніше купити облігації що вже обертаються на ринку, – каже Борис Кушнірук. – Тому, здійснюючи нові випуски облігацій, держава мусить підвищувати їхню дохідність”.

Звичайно, зростання процентів по запозиченнях, за допомогою яких переважно фінансується дефіцит державного бюджету, негативно відіб’ється на здатності уряду виконувати власні фінансові зобов’язання. Втім, якщо не станеться реальної війни, експерти не очікують масштабної кризи і дефолту.

“Якщо Україна буде продовжувати програму співробітництва з МВФ, то значних проблем не виникне, – говорить Дмитро Боярчук.- Запланований на 2022 рік дефіцит бюджету складає всього 188,8 мільярда гривень. Це не критична сума, і її навіть при поточній інфляції можна буде залучити на внутрішньому ринку. Знову ж таки, іноземні інвестори, переконавшись, що Україна успішно працює з МВФ, можуть повернутися до купівлі українських цінних паперів. Все це, звичайно, якщо ситуація з Росією стабілізується мирним шляхом”.

Бізнес в очікуванні весни

Український бізнес, якому вже вісім років доводиться працювати під постійною загрозою російської агресії, відреагував на інформаційні хвилі останніх тижнів більш спокійно, ніж міжнародні фінансисти. Проте загальна нервозність останніх місяців справляє враження і на вітчизняну економіку.

Зокрема підприємці стали набагато більш песимістично оцінювати перспективи зростання обсягів виробництва товарів і послуг. Згідно опитуванням керівників компаній, які проводить Нацбанк, у третьому кварталі 2021 року (коли нинішня напруга на кордонах ще не виникла) підприємців, які очікували зростання протягом наступних місяців, було на 21,5% більше, ніж тих, хто дивився на ситуацію більш песимістично. Проте вже в четвертому кварталі баланс відповідей скоротився до 8,3%, що свідчить про значне погіршення очікувань українського бізнесу.

Також останнім часом, за даними НБУ, значно погіршилися й інфляційні очікування. Якщо в третьому кварталі підприємці очікували річну інфляцію на рівні 7,8%, то в четвертому цей показник виріс вже до 8,3%.

В цьому питанні провідну роль зіграв інший елемент гібридної війни – ціни на газ та інші енергоносії, які останнім часом різко зросли, через що значно подорожчали багато видів промислової продукції. За даними Нацбанку, за рік ціни виробників в Україні виросли на 62,2%. Найбільше подорожчання відбулося у галузях, пов’язаних із видобуванням, переробкою та постачанням енергетичних товарів (більш ніж удвічі зросли ціни у добуванні кам’яного вугілля, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря) та тих, які використовують газ у якості сировини, в першу чергу, у віробництві мінеральних добрив.

“Сьогодні ціни на міндобрива на ринку захмарні, – говорить Борис Кушнірук. – І через це аграрії не можуть їх придбати в необхідній кількості. Тому, якщо не буде знайдено способу допомогти фермерам, в цьому році в грунти буде внесено набагато менше добрив. Це призведе до низької врожайності і, як результат, сприятиме зростанню цін на ринку продуктів харчування”.

Високі ціни на газ впливають і на інші галузі економіки. За словами експерта, сьогодні значна частина підприємств припинила або скоротила виробництво через різке збільшення його собівартості. Людей відправляють у планові відпустки або за свій рахунок. І це негативно впливає не тільки на сімейні бюджети виробників, але й на податкові надходження, зростання ВВП та інші важливі показники.

Багато виробників чекають закінчення опалювального сезону, а навесні, оцінивши, які ціни на газ складуться на той момент, ухвалюватимуть рішення про те, як далі провадити свою діяльність.

При цьому все менше підприємців розраховує займатися розширенням чи модернізацією виробництв. Про це свідчить те, що, за даними НБУ, останнім часом відчутно скоротилася кількість підприємств, що збираються залучати кредити. Протягом останнього кварталу минулого року їхня частка зменшилася з 40,4%до 38,5%.

Звичайно, в ситуації, що склалася, значну роль в заспокоєнні ринків і бізнесу могла б зіграти влада. Для цього, на думку Дмитра Боярчука, їй би було варто продемонструвати грамотну та енергійну підготовку до оборони держави. Це могло б стати потужним позитивним сигналом для бізнесу. Окрім того, важливо продовжувати економічні та державні реформи відповідно до рекомендацій західних партнерів, що також покращувало б бізнес-клімат в країні.

Втім, цілком очевидно, що влада сьогодні не вживає необхідних кроків. А реформи зводяться переважно до посилення фіскального тиску. Тож бізнес фактично залишений наодинці з власними проблемами і невпевненістю в майбутньому. І тому, хоча російська агресія поки що не почалася, економіка України вже несе значні втрати.

Проте можливо це і є головною метою агресора – навіщо витрачатися на війну і наражатися на санкції, якщо можна завдавати руйнівної шкоди супротивнику майже безкоштовно.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.