Парламентарі підтримали в першому читанні проєкт закону №7588, що стосується земель держпідприємств – під загрозою опиняться вітчизняна селекція, насінництво та вся аграрна наука

Українські науковці-аграрії б’ють на сполох: ВР ухвалила в першому читанні законопроєкт №7588, який де-факто легітимізує “розпил” угідь дослідних господарств НААН. Через це вітчизняна селекція й насінництво можуть занепасти, а держава недоотримає сотні мільйонів гривень податків, і все це – на тлі війни і розорення земель окупантами, пише Стопкор.

Вітчизняна аграрна наука – на межі знищення через війну. Бойові дії та окупація територій на півдні і сході вже в рази зменшили угіддя, придатні для розвитку насінницької галузі й тваринництва. Та, поруч із зовнішнім ворогом, галузі загрожує й внутрішня небезпека.

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки №7588 був зареєстрований у Верховній Раді 25 липня цього року, а його ініціатором став особисто прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Картка законопроєкту 7588

Як ідеться у пояснювальній записці, кінцева мета акту – підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення суб’єктами державного сектору економіки через створення відповідного організаційно-правового механізму та заміни титулу права постійного користування земельними ділянками на оренду земель.

20 вересня 2022 року законопроєкт був проголосований у першому читанні (246 голосів “за”) й прийнято за основу – попри те, що як наукова, так і антикорупційна спільноти мають низку серйозних зауважень до документу.

Адже фактично він узаконює передачу земель науково-дослідних установ НААН України в приватні руки – при цьому вітчизняна селекція й насінництво, які і так суттєво постраждали внаслідок війни, опиняться на межі знищення.

Так, в експертному рішенні Комітету з питань антикорупційної політики ВР України за підписом голови А. Радіної вказано, що окремі пропозиції законопроєкту недостатньо обґрунтовані і не відповідають нормам антикорупційного законодавства.

Висновок антикорупційної експертизи

Зауважимо, на виконання Указу Президента України від 03.12.1999 р. №1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, за колективним рішенням Президії НААН та рішенням Кабінету Міністрів України протягом 2020 року понад 100 державних підприємств дослідних господарств мережі НААН було передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України з подальшою зміною їхнього статусу (дослідного господарства),треформуванням на засадах приватної власності на землю земельними частками (паями) і майновими паями та створенням на їхній основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Проте, за спостереженнями науковців, із 100 переданих НААН до Мінагрополітики державних підприємств реформованими (розпайованими) було не більше 16 господарств.

Отже, чим саме загрожує українській аграрній науці прийняття закону №7588?

По-перше, законопроєкт № 7588 передбачає створення в період воєнного стану нового органу державного управління для реорганізації близько 200 державних підприємств за відсутності критеріїв для проведення такої реорганізації. На думку експертів, це створить можливості для корупції при визначенні підприємств, що підлягають реорганізації, потребує додаткових витрат державного бюджету для утримання нового органу. Крім того, такий хід не узгоджується із задекларованою владою концепцією зменшення кількості державних органів виконавчої влади в Україні.

По-друге, дія законопроєкту поширюється на мізерну кількість підприємств (біля 200 із 47,5 тисяч, тобто 0,42%) і площу сільськогосподарських угідь (близько 500 тисяч га, тобто 1,0-1,3 %), таким чином їхня реорганізація суттєво не вплине на ефективність галузі. Натомість під загрозою опиниться виконання функцій, які держава здійснює через державні підприємства – селекція, насінництво, наукові дослідження тощо. Тобто ймовірні втрати значно перевищують можливу користь.

При цьому, за даними американських супутникових досліджень, в Україні сьогодні не засівається близько 2,5 млн га сільськогосподарських угідь, віддача від яких може бути вп’ятеро більшою за землі, що підпадають під дію законопроєкту.

По-третє, оскільки насінницькі підприємства не можуть вирощувати якісне насіння без санітарних зон, спеціальних сівозмін тощо, прийняття закону фактично повністю знищить науково-дослідну базу вітчизняної аграрної науки, зведе нанівець усі досягнення української селекції сільськогосподарських рослин і тварин, насінництва й розсадництва та підірве базу наукового забезпечення продовольчої безпеки держави.

Так, наприклад, станом на 1 січня цього року загальна земельна площа державних підприємств НААН України становила 404,9 тисяч га, з них рілля – 327,8 тисяч га. Для функціонування мережі стаціонарних ділянок використовують 97,8 тисяч га, для виробництва елітного і репродуктивного насіння, а також садивного матеріалу сільськогосподарських культур – 117,1 тисяч га. Для забезпечення племінного поголів’я належною кормовою базою та виробництва племінної продукції – 61,1 тисяч га. Для закладки демонстраційних полігонів щорічно необхідно не менше 7,5 тисяч га. У зв’язку з необхідністю дотримання науково обґрунтованих сівозмін і параметрів просторової ізоляції розміщення посівів для селекції, 81,0 тисяч га відводиться для розміщення буферних і карантинних зон.

національна академія аграрних наук

Однак новий проєкт закону всі ці нюанси не враховує.

По-четверте, законопроєкт, у разі прийняття, запроваджує безпрецедентну норму щодо відсторонення участі власника чи його представника від участі у зміні юридичного статусу державних підприємств та їх землекористування, що передбачено ст. 115 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”.

Тож де-факто державні підприємства стануть заручниками непублічних адміністративних рішень, а їхня доля вирішуватиметься без урахуванням традицій і надбань людей, що неприпустимо для сільського господарства, де місце роботи одночасно є і місцем проживання більшості працюючих. Своєю чергою, це може призвести до повної зупинки діяльності нині працюючих підприємств, оскільки постачальники та покупці припинять укладати договори за відсутності гарантій їхнього виконання.

По-п’яте, законопроєкт встановлює неприйнятний єдиний термін передачі в оренду державних земель на 50 років. На думку науковців та експертів, це є ігноруванням конституційної вимоги щодо особливої охорони земель та конкуренції на ринку прав оренди земель сільськогосподарського призначення.

І, нарешті, по-шосте, фактично головне. Внаслідок дії усіх перерахованих вище чинників істотно зменшиться доходна частина загального фонду Державного бюджету України за рахунок недоотримання частини прибутку державних підприємств та надходжень податку на прибуток державних підприємств за рахунок запровадження додаткових витрат таких підприємств на виплату орендної плати за землю (3,6 тис. грн за 1 га) і юридичне переоформлення зміни статусу державних підприємств та їх землекористування (2,0 тис. грн за 1 га).

Які саме суми недоотримає державна казна?

У цьому контексті варто нагадати, що дослідними господарствами системи НААН України, які є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, за результатами 2021 року до бюджетів всіх рівнів було сплачено майже мільярд (936 млн) гривень, де з кожного гектара земельних ділянок товарного виробництва продукції (81,6 тис. га) сплачено податків 11 471 грн.

Тобто у перспективі йдеться до втрати державою сотень мільйонів гривень бюджетних надходжень.

Ба більше, удар по насінництву й селекції спричинить ланцюгову реакцію і може обвалити всю аграрну галузь і продовольчу безпеку України:

  • зменшиться і кількість робочих місць (наразі у господарствах системи тієї ж НААН працює понад 25 тисяч осіб), зросте рівень безробіття й соціальної напруги на селі;
  • посилиться й імпортозалежність вітчизняного сільського господарства за рахунок ліквідації системи насінницьких дослідних господарств, у 5 і більше разів зросте вартість якісного насіння (до рівня імпортного), воно стане недоступним для малих і середніх господарств;
  • знищення наукової бази призведе серйозних втрат у тваринництві, яке вже давно перебуває у затяжній кризі – наразі більше третини (77) державних підприємств займаються веденням тваринництва, із яких 49 атестовані як племінні; вони є основними постачальниками молока та іншої тваринницької продукції соціальним закладам в регіонах, де більшість сільгоспвиробників зайняті виробництвом продукції рослинництва.

І нарешті найцікавіше: ініційований прем’єр-міністром та проголосований у першому читанні парламентом законопроєкт суперечить іншим документам, раніше ухваленим виконавчою й нормотворчою гілками влади. А саме – затвердженому Кабміном Плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук на 2021 і 2022 роки, Плану законопроєктної роботи на 2022 рік та нормами чинного законодавства щодо розвитку наукової і науково-технічної діяльності в Україні.

Зокрема, про це йдеться у висновку Головного науково-експертного управління, підписаному першим заступником керівника С. Гудзинським.

Невже в цьому випадку ліва рука не знає, що робить права?

Звісно, система управління землями державних підприємств в Україні потребує реформування, запровадження ефективних і прозорих механізмів, які б унеможливили спадкове радянське нехлюйство і прояви корупційної складової. Але, переводячи систему на нові рейки, важливо не вбити локомотив – українську аграрну науку, без якої неможливий подальший розвиток усієї сільгоспгалузі.

З урахуванням викладеного, проєкт Закону України від 25.07.2022 р. №7588 не може бути прийнятий і підлягає відхиленню як неприйнятний і такий, що створює загрозу економічній безпеці України“, – наголошують у НААН.

Вітчизняні дослідні господарства і так зазнали непоправних втрат у ході російського вторгнення. У Харкові окупанти знищили єдиний в Україні генетичний банк рослин, де зберігались понад 160 тисяч сортів та гібридів рослин з усього світу. А на окупованих територіях Херсонщини і Запоріжжя гауляйтери та їхні посіпаки плюндрують землі і розкрадають майно наукових станцій.

Тож держава сьогодні має захистити українських учених-аграріїв, а не добивати те, що не знищив агресор.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.