Житомирська обласна рада планує призначити в.о. директором КП «Еко-сервіс» Олександра Савченка. Очоливши як депутат гуманітарну комісію облради, ексзаступник міністра МВС зі званням генерал-полковника міліції вже без конкурсу керує комунальним підприємством.

У 2008 році працюючи в керівництві МВС він також безкоштовно і без конкурсу незаконно отримав 2 гектари землі поблизу річки Тетерів у Коростишівському районі. Суди зобов’язали депутата облради Олександра Савченка повернути незаконно відведену у приватну власність землю. Та міліцейський генерал традиційно нехтує рішенням судів, збираючись заробляти на відходах гранітних підприємств без ліцензії.

Дай людям пожити

— Я колись казав, що був депутатом Житомирської обласної ради. Тому мене й попрохали допомогти, – так прокоментував Олександр Савченко участь у минулорічних виборах.

 Мало хто досі пам’ятає період його депутатства в обласній раді за президенства Віктора Януковича. Хоча він п’ять років брав участь у комісії із законності, правопорядку та прав людини. Брав участь чи можливо імітував роботу, отримуючи на додачу до державної пенсії зарплатню помічника народного депутата?

Депутат Олександр Савченко зажадав на комісії 15 млн державної допомоги для очоленого ним КП Еко сервіс

Навіть Юрій Луценко сказав, що Савченко під час виборчої кампанії й Помаранчевої революції виконував специфічні функції. Як відомо, Олександр Савченко був куратором дій міліції з часу виступів антикучмістської опозиції, і одного разу Юлія Тимошенко навіть ударила Савченка після розгону акції опозиції 17 вересня 2002 року. Однак це не завадило у 2005 році поновити його в органи внутрішніх справ, призначивши спочатку керівником Державної служби охорони, а з 2007 року – заступником міністра МВС України.

 Міліцейський досвід Савченку знову знадобився під час усунення з посади голови правління «Укртранснафти». 19 березня 2015 року Олександр Савченко з невідомими людьми навідався до кабінету голови правління Олександра Лазорка. Без будь-якого рішення суду вони почали проводити обшуки у кабінеті. Після цього зі службового сейфу Лазорка зникли особисті кошти та годинник.

— Там лежали мої гроші, я їх там тримав у валюті, євро, долари, також був мій золотий годинник «Ролекс», який мені подарував батько. Але цих речей не було. Коли я запитав, де мої речі, то мені відповіли, що щодо мене порушили п’ять кримінальних справ, я нібито піду топтати зону, і там мені все це вже буде не потрібне. Мовляв, дай людям іншим пожити. Все це він (Савченко, – ред.) сказав мені у вічі, у моєму кабінеті, – згадує Олександр Лазорко.

За рік Савченка призначають приглядати за новопризначеним головою Київської ОДА, де він вчергове «прославився» перерозподілом транспортних перевезень. Згодом, у березні 2018 року, – керувати Волинською ОДА, підсиливши президентську вертикаль у протистоянні Степана Івахіва з групи «Континіум» та Ігоря Палиці з «Привату». До виборів 2019 року конфлікт був вичерпаний, і Олександр Савченко разом з патронами від «Волі народу» примкнув до парламентської групи «За майбутнє» під керівництвом того ж Палиці.

Працюючи увесь час на держслужбі або у держструктурах, Олександр Савченко обзавівся п’ятьма квартирами у Києві, двома маєтками, один з яких в елітному передмісті столиці, та понад 3,5 гектарами землі у приватній власності та власності дружини. На додачу й два елітних авто, готівкою 70 тисяч євро, 500 тисяч доларів США та 1 млн грн, 3 швейцарські годинники та невідь скільки дорогоцінних металів та прикрас.

Походження таких величезних статків у експравоохоронця, який ніколи, як і його родина, не займався бізнесом, начебто походить від заможних родичів дружини з далекої Австралії. Коли журналістка здивувалася подарованим у шкільному віці доньці двом квартирам у центрі Києва.

 — А шо такого? – відповів Олександр Савченко. Однак зібрані нами документи свідчать про незаконність отримання депутатом щонайменше частини цього майна.

Приватне генеральське село

Історія бере свій початок із квітня 2008 році, коли голова Коростишівської РДА підписав розпорядження № 207. Згідно з документом Олександр Братунь надав дозвіл на розробку проєкту відведення земель запасу сільськогосподарського призначення Квітневої сільради. «Піднімати» сільське господарство зголосилися аж 17 бажаючих. Та й яких – у списку жодного місцевого жителя! Одне високе керівництво при погонах та регаліях. До прикладу, ексголова Державного департаменту України з питань виконання покарань Олександр Галінський. Або ж начальник управління дозвільної системи та ліцензування МВС України полковник Валентин Медвідь. Чи дружини самих міністрів. Присутня в переліку Наталія Єжель є другою половинкою адмірала у відставці Михайла Єжеля – на той час головного інспектора інспекції Міноборони. Згодом Віктор Янукович призначив Єжеля міністром оборони України. Усім, включно з Олександром Савченком, виділили по 2 гектари землі, взявши обіцянку у майбутніх «односельчан» відремонтувати сільську дорогу та інвестувати в соціально-побутовому сферу села Квітневе (яку, звичайно ж, не виконали). Після розробки проєктів землеустрою у квітні 2009 року посадовці Коростишівськогої РДА видають підписані держакти на право власності на землю.

Проте розпорядження про затвердження проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок під особисте селянське господарство райдержадміністрацією не приймалось. Відповідно передача землі була повністю незаконною.

У травні 2011 року прокуратура Житомирської області порушила кримінальну справу за фактом зловживання владою посадовцями Коростишівської РДА.

Виклик до суду Олександра Савченка

Крім того, Держземінспекція у Житомирській області встановила, що на наданих спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення проведено самочинне будівництво капітальних споруд – житлових будинків. У серпні 2012 року Коростишівський районний суд визнає недійсними усі видані акти на право власності на землю та зобов’язує знести самочинно збудовані житлові будинки. Однак в Апеляційному судді Житомирської області вирішили, що оскільки відсутні докази, які б свідчили про наявність істотного порушення будівельних норм і правил, істотного відхилення від проєкту, самочинно збудовані будинки не підлягають знесенню. Головуюча суддя Оксана Талько разом із суддями Наталією Григорусь (обидві чинні судді) та Галиною Зарицькою (вийшла на пенсію, нині – адвокат) вирішили, що факт самочинного будівництва на землях особистого селянського господарства не є підставою для знесення самочинно збудованих на них будівель.

Прокурор звернувся до Вищого спеціалізованого суду, який у лютому 2014 року скасував усі раніше прийняті рішення і повернув справу на повторний розгляд. Суди тягнулися аж по грудень 2019 року, допоки Верховний Суд не поставив крапку в цьому питанні, визнавши недійними видані державні акти на земельні ділянки. Питання знесення самочинно збудованих будинків слід розглядати не в цивільному, а в адміністративному порядку, тому рішення в цій частині судді скасували. Таким чином, усі власники мали б виконати рішення суду і повернути Коростишівській ОТГ незаконно передані землі. У разі, якщо це не відбувається добровільно, виконання рішення суду покладається на державних виконавців. Але після двох років рішення так і не виконане. Чому це досі не відбулося, відмовчуються як у виконавчій, так і у громаді. У поданій декларації за 2020 рік Олександр Савченко вказує, що досі незаконно володіє наданими йому 2 гектарами землі. І, схоже, на рішення судів генералу міліції у відставці байдуже.

Відповідальності за незаконну передачу ніхто також не поніс. Кримінальну справу по обвинуваченню першого заступника Коростишівської РДА районний суд у серпні 2012 року закрив по амністії. Відносно начальниці управління Держкомзему у Коростишівському районі суди тягнулися більше 4 років. Спочатку її визнавали винною, потім скасовували вирок, повертаючи на повторний розгляд. Так повторювалося декілька разів, доки у лютому 2015 року Коростишівський райсуд не виніс остаточний вирок. За ним чиновницю визнали невинуватою та виправдали через відсутність складу цього злочину, оскільки на той час держакти ще не були скасовані. Вигравши кримінальну справу, чиновниця через адвоката подала на прокуратуру цивільний позов. У ньому вона забажала стягнути 1 мільйон гривень завданої заподіяної моральної шкоди та компенсувати витрати у 71 тис. на правову допомогу. Коростишівський райсуд присудив 500 тисяч гривень моральних страждань і компенсувати вартість юридичних послуг. Апеляційний суд зменшив розмір моральної компенсації до 100 тисяч гривень. У підсумку у грудні 2019 року з бюджету чиновниці, яка продовжувала працювати на державній службі, сплатили 172 тисячі гривень компенсації.

 Себто у підсумку громаді земля так і не повернулась. А держава через те, що прокуратура відстоювала закони в судах, ще й сплатила чиновниці, яка підписала ці незаконні акти, 172 тисячі гривень компенсації!!!

Недоторканні

 Окрім не повернутої громаді землі, у Коростишеві Олександр Савченко поклав око на нещодавно створене облрадою КП «Еко-Сервіс». Утворили його для вирішення багаторічної проблеми збирання, переробки та перевезення промислових відходів. У Житомирській області, де щільно зосереджені каменепереробні та гірничі підприємства, досі актуальним є накопичення та забруднення навколишнього середовища відходами від переробки габро, граніту та утворення шламо-муловідходів у вигляді пульпи. Деякі підприємства впровадили сучасні лінії з обробки рідких відходів – шлам фільтрується, обезводнюється, пакується в біг-беги або після пресування брикетується для наступного випуску нової будівельної продукції. Однак переважна більшість, в тому числі невеликі цехи і майстерні, особливо не переймаються питанням захоронення та очистки наявних відходів. У результаті значні території лісових масивів, прибережних смуг та сільськогосподарських угідь перетворюються у штучні несанкціоновані звалища.

З появою спеціалізованого підприємства все мало б змінитися. Проте за більш ніж 3 роки його існування принципових змін не відбулося. На величезній території у понад 15 гектарів поряд зі Стрижівкою Коростишівського району ми змогли побачити буквально не більше декілька сотень вивезених відходів каменеобробки. При цьому з огляду, що завозиться виключно бут, який потім акуратно складується поряд з прохідною, можна припустити, що надалі він комусь віддається чи продається. Пульпи чи рідких шламових відходів, тобто основного джерела загрози екології, підприємство взагалі не приймає. Виходить, каменепереробні підприємства як вивозили на полігони захоронення відходів власні відходи, що не заборонено законом, так і продовжують це робити. А КП «Еко-Сервіс» приймає мізер відходів, та й тих, з яких може отримати зиск. Тому й не дивно, що за такого підходу каменярі не надто зацікавлені віддавати бут. Використовувати пульпу чи бодай щось із неї виготовляти не здатне і комунальне підприємство – замість заробляти кошти перетворюється на ще один тягар для обласного бюджету.

КП Еко-Сервіс

 За останні місяці заборгованість із зарплати працівників лише постійно зростала. І навряд чи це питання було б вирішене, якщо б в цій сумі не була зарплатня Олександра Савченка, призначеного у порушення чинного законодавства. За законом таке право на рівні області має виключно Житомирська обласна рада. Та незважаючи на чітко визначені вимоги, голова ради одноособовим розпорядженням призначив депутата облради виконувати обов’язки керівника КП «Еко-Сервіс». Чи через відсутність навичок керування підприємством, чи через небажання працювати над самозабезпеченням його роботи Олександр Савченко почав «вибивати» гроші з бюджету обласної ради. Хоча йому, як голові постійної комісії з гуманітарних питань, добре відомо, в якому скрутному становищі нині перебуває гуманітарна сфера області і як через карантинні обмеження комунальні заклади культури не можуть проводити свою діяльність. У деяких установах ситуація настільки складна, що працівників вже відправляють у відпустки без збереження навіть мінімальної зарплатні. І байдуже, що КП «Еко-Сервіс» згідно зі статутом повинно самостійно себе забезпечувати та приносити прибуток. Члени комісії з питань комунальної власності та майнових відносин погодили «прохання» колеги, погодивши його фінансування з програмою фінансової підтримки комунальних підприємств.

Але на цьому депутат не зупинився. Олександр Савченко вважає, що саме на КП «Еко-Сервіс» слід виділити ні багато ні мало – 15 млн грн фінансової допомоги! Для цього депутати мають ще й прийняти звернення до прем’єр-міністра України про виділення багатомільйонної допомоги з державного бюджету. І все це відбувається на фоні тотального недофінансування освіти та закриття медичних закладів в області, скорочення або звільнення сотень і тисяч працівників, зростання безробіття і дефіциту коштів на утримання соціальної сфери в громадах. Ми намагалися зв’язатися з Олександром Савченком телефоном та з’ясувати, чому гуманітарна сфера, якою він має опікуватися як голова комісії, менш важливіша за купівлю державним коштом каменедробилки для очолюваного ним підприємства. Та його телефон залишався недоступним. Сподіваємося, генерал поділиться з читачами мотивами, якими він керується, не виконуючи рішення судів та лобіюючи інтереси очолюваного ним підприємства.

Олександр Слободянюк

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяКниги станут «золотыми»: в Украине резко подскочили цены на бумагу
Следующая статья«Орки» на кордоні: хто влаштував полякам веселе життя