Щомісяця українському бюджету не вистачає «на життя» близько 5 млрд. доларів. Цей дефіцит треба чимось покривати. І якщо на початку війни великі надії покладалися на допомогу Заходу, то майже через чотири місяці війни стає очевидно, що доведеться якось викручуватися самим.

З цих вихідних даних і виникають дискусійні ініціативи найвищих чиновників країни повернути податки на довоєнний рівень, викорінити тіньову економіку та «включити друкарський верстат».

І знову Гетьманців

Як ми вже писали раніше, основним ініціатором усіх «400 порівняно чесних способів» наповнення бюджету є голова податкового комітету ВР Данило Гетьманцев. Зрозуміло, його ідеї виявляються, м’яко кажучи, непопулярними і часто зустрічають в експертній спільноті жорстку критику, не кажучи про простих громадян, яким затягувати пояси вже просто нікуди.

Днями у ВР було зареєстровано чергове «дітище» голови комітету – законопроект №7465, який пропонує законодавчо закріпити право НБУ «брати участь у фінансовому забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану».

«Вказане повноваження надасть Нацбанку можливість в умовах військового стану швидко вживати необхідних заходів, зокрема, перераховувати кошти до Держбюджету України, що забезпечить фінансування заходів оборони держави в умовах війни, – йдеться у пояснювальній записці до документа. – Це стосується фінансування держбюджету шляхом купівлі облігацій внутрішньої держпозики».

Перекладаючи з канцелярської мови більш зрозумілою, експерти пояснили: зараз рішення про купівлю облігацій у Мінфіну НБУ приймає самостійно, але після ухвалення закону вибору у нього не залишиться – регулятор буде зобов’язаний їх купувати. А це, своєю чергою, може призвести до «включення друкарського верстата» на повну потужність.

Радикально нічого не змінюється

Цікаво, що економісти поки що не схильні робити апокаліптичні прогнози, оскільки не бачать, що документ щось змінює радикально.

Зокрема, аналітик Данило Монін у бесіді з «КП в Україні» зазначив, що пояснювальна записка законопроекту не відповідає змінам, представленим у порівняльних таблицях. Тому зрозуміти, що саме автори документа мали на увазі, дуже складно.

– Якщо судити за порівняльною таблицею, це більше технічний документ, де про друк гривні нічого немає, – каже Монін. – Хоча, судячи з пояснювальної записки, такі наміри є, просто в таблицях не так прописали.

У свою чергу, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що теоретично Нацбанк і зараз може робити емісію без обмежень. А цей законопроект потрібний для того, щоб спростити запуск емісії, коли це потрібно, без зайвої паперової тяганини.

– Сьогодні ми бачимо, що керівництво НБУ проводить емісію дуже акуратно. З початку війни Нацбанк зробив емісію на 134 млрд грн – це не так багато, якщо врахувати, що загальна сума грошей в Україні вже 2 трлн грн. Так що вже зовсім скаженої інфляції не станеться. Думаю, що цього року інфляція буде на рівні 30%. Жодних несподіванок у цьому немає: в умовах війни висока інфляція – це закономірність, – зазначив економіст.

Що буде з цінами

Ціни в Україні в умовах війни і без того зростають як на дріжджах, і для того, щоб це зростання прискорилося, може бути достатньо не лише емісії гривні, а й уже одних очікувань емісії.

Проте економісти кажуть, що під час війни все працює трохи інакше, і в умовах численних військових обмежень вплив емісії не буде надто помітним.

– Збільшення грошової маси призведе до того, що країна зможе перекрити бюджетний дефіцит – не більше, – упевнений аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. – У період війни, коли прийнято обмеження на конвертацію національної валюти, є обмеження на виведення іноземної валюти з банківського сектора та на перекази валюти з країни, падіння гривні та якоїсь катастрофічної інфляції не буде.

Експерт пояснює: у звичайний мирний час навіть за наявності економічних ризиків чи нестабільності національної валюти «включення друкарського верстата» є провісником великих неприємностей для населення. Це підвищує попит на валюту і посилює відтік грошей із банків та з країни. У такому разі можна чекати на різку інфляцію, зростання курсу долара і падіння гривні. Наразі ж Україні потрібно протриматися якийсь час, щоб отримувати додаткове фінансування від інших країн – саме для цього планують провести емісію. Але ні інфляцію, ні девальвацію це сильно не розкрутить, і тут основними ризиками, як і раніше, буде зростання світових цін на енергоресурси, логістичні проблеми та сезонний фактор.

«Податки платять лише труси»

Чи можна за нинішніх умов обійтися без емісії? Експерти кажуть, що якщо й можна, то, швидше, лише теоретично.

Наприклад, Максим Орищак вважає, що раціональнішим кроком теоретично могли б бути дипломатичні дії з наявністю довгострокових планів на розвиток країни.

– Дипломатія має на увазі вибір правильних кроків влади з метою збереження економіки, інфраструктури та життя людей, – каже Орищак. – Але оскільки сьогодні на практиці це майже не реалізовано, надія лише на емісію: вона тимчасово сформує достатність бюджету на період, доки збиратимуть урожай поточного року.

Олександр Охріменко вважає, що знову ж таки теоретично перекрити дефіцит держбюджету можна було б за рахунок податків. Але і це рішення зустрічає запеклий опір, і людей зрозуміти можна: більшість країни не живе, а виживає, і повертатися до довоєнних податкових ставок бізнес зовсім не готовий.

– У нас і до війни був популярний старий жарт про те, що податки платять тільки труси, і війна тут на краще нічого не змінила, – каже Олександр Охріменко. – У нашій країні вперто живе якась «панівна ідеологія», що податки платитимуть навіть «соромно», якщо можна не платити. І поки що ця свідомість не зміниться, покрити дефіцит держбюджету за рахунок податків в Україні нереально.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.