Планові та аварійні відключення електроенергії в Україні, спричинені російськими обстрілами об’єктів вітчизняної критичної інфраструктури, змушують населення та бізнес шукати альтернативні засоби енергозабезпечення. Найбільш поширеними серед них є бензинові генератори, імпорт яких останнім часом суттєво зріс. «Апостроф» з’ясовував, які агрегати мають найбільший попит, чи багато потрібно палива для їх експлуатації, і як у зв’язку з цим зростають ціни на бензин.
Авто у власному помешканні
Відключення світла в українських містах і селах внаслідок ракетних обстрілів агресора, стають все частішими й довшими. Це примушує людей шукати способи виживання і забезпечення роботи підприємств в умовах відсутності електропостачання.
Головним засобом енергонезалежності зараз є компактні бензинові електрогенератори. Попит на ці пристрої зростає величезними темпами. У своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що лише в листопаді, станом на 23-є число, в Україну було завезено 136 тисяч генераторів. Тож можна легко передбачити, що остаточна цифра за місяць перевищить 150 тисяч одиниць.
Переважна кількість генераторів є невеличкими машинами потужністю до 7,5 кВ*А, які працюють на бензині. Вони складають близько 60% від всіх завезених пристроїв. Набагато менше — близько 5% від загального числа завезених — становлять бензинові генератори потужністю від 7,5 до 375 кВ*А. Такий пристрій може протягом деякого часу підтримувати роботу невеликого підприємства. Решта припадає на дизельні генератори різної потужності.
Розуміючи важливість альтернативної енергетичної техніки для виживання країни в умовах систематичного руйнування систем енергозабезпечення, уряд запровадив пільгові умови їх імпорту, звільнивши генератори від сплати ПДВ та мита. Пізніше уряд уточнив, що дане рішення поширюється не лише на бізнес, але й на приватних осіб.
«Кожен українець може без сплати мита та ПДВ завезти в країну необхідні йому генератори та зарядні станції. Тому приймаємо протокольне рішення про забезпечення безперешкодного митного оформлення цих товарів для фізичних осіб. Якщо хтось на митниці чинитиме перешкоди — закликаю негайно звертатися на гарячу лінію СБУ», — написав у своєму телеграм-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Звичайно, завезення сотень тисяч нових двигунів внутрішнього згоряння створює нову реальність на ринку автомобільного палива. Цей ринок взагалі досить активно реагує на масовані ракетні нальоти. Після кожного з них досить різко зростає попит на пальне, і біля АЗС вишиковуються черги з автомобілів. Експертів ринку така реакція дивує, оскільки наявність бензину в баку автомобіля ніяк не компенсує відсутність світла і води в оселі. Можливо така реакція пов’язана з тим, що заправлений автомобіль виглядає для свого власника більш привабливим місцем, ніж холодна і темна власна домівка.
Водночас після обстрілів підвищується й попит на нафтопродукти з боку власників генераторів.
«Власний досвід та досвід знайомих говорить про те, що навіть за помірного використання генератора витрати пального можна порівняти з автомобілем, — повідомив на своїй сторінці у Facebook директор консалтингової групи «А-95″ Сергій Куюн. — Тому кожен генератор можна вважати автомобілем у міському режимі, тобто 100-150 кілометрів на добу.»
За словами експерта «Нафторинку» Олександра Сіренка, генератори вже почали впливати на попит на ринку нафтопродуктів, хоча поки що це вплив і не є вирішальним. Сьогодні на їх долю припадає близько 20% реалізації, сказав він у коментарі «Апострофу».
Нафта дешевшає, бензин дорожчає
Звичайно, власники АЗС реагують на додатковий попит так, як це завжди робить бізнес — підвищенням ціни. За даними, Олександра Сіренка, протягом останнього місяця збільшили ціни на бензин і дизель близько 15 мереж. Більшість з них підняли цінники на 1 гривню, а деякі навіть на 2 гривні.
Станом на 25 листопада середня роздрібна ціна бензину А-95 в Україні становила 50,35 гривні/літр, дизеля – 54,5 гривні/літр. Зростання цін на пальне прискорилося у 20-тих числах листопада.
При цьому об’єктивних причин для такого збільшення не спостерігається, оскільки жодного дефіциту пального ринок не відчуває.
«Після масштабного російського вторгнення бізнес зумів побудувати нову систему постачання нафтопродуктів, — пояснює Олександр Сіренко. — завдяки цьому протягом останніх місяців на ринку спостерігався профіцит нафтопродуктів. Особливо великі партії пального були завезені у серпні-вересні, коли очікувалося повернення акцизів на пальне».
Зовнішня кон’юнктура також не сприяє зростанню цін, оскільки на європейському ринку протягом останнього часу вартість нафти знижується.
«За листопад нафта подешевшала приблизно на 7%, — говорить Сіренко. — А в секторі нафтопродуктів ця тенденція є ще помітнішою. Бензин і дизель, які на початку листопада коштували 1100-1150 доларів за тону, зараз продаються по 850-900 доларів».
Відтак, за словами експерта, на сьогодні в Україну заходить продукт, дешевший, ніж на початку листопада. Гуртовий ринок працює стабільно, орієнтуючися на ціни зовнішніх постачальників. Водночас на роздрібному ринку ціна поступово зростає.
При цьому, навіть попри масовий імпорт генераторів, попит на пальне набагато нижчий, ніж торік. Багато людей виїхали з України разом з автомобілями. Багато хто з тих, хто лишився, також обмежили користування авто. Зменшилося споживання пального в промисловості й аграрному секторі. Відтак сьогодні об’єм ринку нафтопродуктів на 30-50% менший, ніж в цей же період рік тому.
Тому, за оцінками експертів ринку, боятися дефіциту нафтопродуктів не потрібно.
«Навіть приблизні розрахунки говорять про те, що зростання парку генераторів на 100 тисяч одиниць на місяць і навіть більше, ринок буде у змозі забезпечити, — каже Сергій Куюн. — Такі обсяги були протестовані у найважчі місяці влітку, і він здатний впоратися з ними й зараз».
Що стосується, подальших цінових тенденцій на ринку, то, як вважає Куюн, вони залежать від великої кількості факторів. Зокрема від санкцій проти російської нафти, які запроваджуються з 5 грудня. Ніхто не може передбачити, як вони вплинуть на ринкову ситуацію і ціни.
«Зараз ціна на нафту та нафтопродукти просідає, й ніхто не може сказати, чому та скільки це триватиме, — зазначає експерт. — Європейці нервують, це помітно. Дефіциту на ринку начебто немає, але немає й вільних партій, коли наші імпортери мали з чого обирати та торгуватись. Цей ресурсний дискомфорт вже проявився у підвищенні тарифів на транспортування морем, а також поки що незначним зростанням спекулятивних націнок закордонними трейдерами».
Проте схожі обставини спостерігалися на ринку і навесні, після початку вторгнення і руйнування ворогом українських нафтобаз. І раз український бізнес впорався з ними тоді, то немає причин сумніватися, що він впорається і зараз.
«Зараз на нашому боці низький сезонний попит у Європі, новозбудована система нафтопродуктозабезпечення, втричі більший парк бензовозів та повністю мобілізований ринок (всі працюють на своїх місцях), — каже Сергій Куюн. — А головне – ми всі стали сильніші».
Через це експерт вважає, що додатковий попит на нафтопродукти, створений масовим застосуванням генераторів, в довгостроковій перспективі не буде тиснути на ціни. Водночас, на них можуть вплинути зовнішні фактори, які зараз практично неможливо передбачити.
