Здавалося б, українців уже мало що може здивувати, але у регулятора це вийшло. 29 липня Нацбанк звинуватив пункти обміну валюти у спекуляціях, розхитуванні ситуації на валютному ринку й заборонив їм показувати курси валют на вуличних табло. Тепер в обмінках дізнатися курс можна буде лише біля віконця каси.

Рішення поки що не стосується банків, оскільки, як пояснили в НБУ, на сьогодні зловживань ними у сфері обміну валюти практично не зафіксовано. Але, попередив регулятор, у разі виявлення таких зловживань аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ.

«Який сьогодні курс?” – “Скину в лічку!»

Реакція українців на рішення НБУ виявилася цілком передбачуваною. Соцмережі буквально захлинулися сарказмом, привітавши Нацбанк із «високоінтелектуальним» вирішенням проблем девальвації та запропонувавши заодно заборонити цінники у магазинах та на заправках. Тому що вони, скажемо, також нервують. Можна піти ще далі: щоб українці не переживали щодо надхмарних тарифів, не вказувати суми у платіжках – при сплаті сюрприз буде.

Інформпростір заповнили тематичні меми:

  • «Який сьогодні курс?” – “Скину в лічку!»
  • «Очі не бачать – серце не болить».
  • “Немає табло – немає високого курсу”.
  • «Зайди та спитай!»
  • “Кожен громадянин повинен приходити до обмінника зі своїм табло”.
  • «Напис на обмінці: краще вам не знати!»
  • «Немає табличок – немає печалі».

Але якщо говорити серйозно, думка щодо дивного кроку НБУ є далеко не однозначною. Одного дня ми торкнулися цієї теми з трьома знайомими, і кожен мав свої аргументи.

Один сказав, що його таблички обміну завжди дратували, особливо останнім часом. І на його думку, відсутність лякаючих цифр на табличках трохи зіб’є паніку.

Інший дотримується прямо протилежної думки: великі цифри на табло – це зручно та інформативно, якими б сумними вони не були. А рішення НБУ не погасить паніку, а навпаки – лише підігріє її.

Але, можливо, цих «радикалів» зможе трохи остудити думка мого третього співрозмовника.

– Коли з усієї валюти вдома лише календарик-закладка із зображенням 100-доларової купюри, то мені абсолютно байдуже, є таблички біля обмінок чи ні, – розважливо сказала подруга.

Зайди та спитай! Чи допоможе гривні заборона табличок в обмінках фото 1

Невідповідний момент

Думки щодо резонансного рішення Нацбанку розділились і в економістів. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко нагадав, що це рішення не є ноу-хау НБУ: у Росії кілька років тому робили аналогічні кроки, але їм вони не допомогли.

У свою чергу економіст Владислав Банков емоційно назвав рішення регулятора «повною маячнею».

– Замість того щоб у взаємодії з урядом докладати зусиль щодо балансування бюджету та скорочення темпів емісії, НБУ намагається обмежити поширення інформації щодо актуального ринкового курсу, – зазначив експерт у розмові з «КП в Україні». – Щодо «переживань» керівництва НБУ за долю гривні, то пропоную згадати їхні декларації, в яких заощадження у гривні просто жалюгідні.

Аналітик Олексій Кущ каже, що інноваційне рішення НБУ заборонити розміщення обмінного курсу на табло обмінників цілком може претендувати на шнобелівську премію з економіки.

– У Середньовіччі не можна було говорити про чуму, а наразі, на думку НБУ, не можна говорити про курс, – проводить аналогії експерт. – Плюс табло з показниками 40+ не повинні ображати погляд чиновників, які проїжджають вулицями у своїх персональних автомобілях, завжди заправлених за держрахунок. Але табло рано чи пізно запрацюють, і багато хто прозріє, як із чорного ринку валют під час війни знімали жирний профіт.

Заради справедливості треба сказати, що є й інша думка. Зокрема, економіст Андрій Мартинюк вважає, що всі дії НБУ спрямовані на те, щоб «загнати» курс долара нижче за психологічну позначку в 40 грн.

– Ми вже не перший рік кажемо про те, що на українському валютному ринку керує парадом паніка, – пояснив експерт свою думку. – Чи підживлюють паніку цифри, що постійно зростають, на табло обмінок, – 40, 41, 42? Безперечно, так. І, вочевидь, метою регулятора було якось знизити надмірну увагу до курсу. Але для свого рішення НБУ обрав найневідповідніший час, який тільки можна уявити. Тому і результат вийшов зворотний.

Про те, що у рішенні Нацбанку є певна логіка, говорить і аналітик Віталій Шапран. З його слів, зовнішні вивіски та яскраві цифри є частиною маркетингу, тобто, по суті, це аналог зовнішньої реклами. І ця зовнішня реклама за певних умов робить свій внесок у формування настроїв споживачів, хоча він і не є фундаментальним.

– Я назвав би це атмосферним фактором, який впливає, але не має вирішального впливу, – пояснив Шапран. – Наприклад, як місце товару на полиці у супермаркеті – на рівні очей чи на нижній полиці. Сьогодні у світі є достатньо прикладів, коли обмін валют відбувається без яскравої реклами.

Експерт вважає, що НБУ має право висувати вимоги до реклами фінустанов, і він цим правом скористався. Хоча час обрав невдало.

– Навіть для косметичних змін потрібно обирати відповідний момент, – вважає Шапран. – Наприклад, якби такі зміни запровадили рік тому, на них і уваги не звернули б. А тепер після того, як соцмережі вибухнули рекордною кількістю мемів, українці запідозрили, що від них хочуть щось приховати. Тож основна помилка НБУ полягає у виборі часу для впровадження змін на валютному ринку.

Як відреагував ринок

Станом на 1 серпня середній курс долара в обмінках становив 39,54/40,93 (для порівняння: 29 липня – 39,62/40,95 грн ), середній курс євро – 39,92/41,54 грн (29 липня – 39,91/41,56 грн.). На чорному ринку долар продавали по 40,84 грн. (41,72 грн.), євро – по 41,56 грн. (42,35 грн.).

Як бачимо, чорний ринок почав потроху заспокоюватись, оскільки шок після зростання офіційного курсу на 25% поступово минає. А ось готівкові курси, на які і було спрямоване рішення НБУ, залишилися практично без змін.

Експертів це не дивує. Так, Віталій Шапран зазначає, що яскраві табло обмінок не були фактором девальвації, а Владислав Банков резюмує: дії НБУ не вплинуть на ринок окрім створення інформаційного приводу.

– Основні причини високого курсу долара в обмінках криються не у табличках, а в тому, що багато обмінніків порушують закони і працюють на «чорну касу», – вважає Олександр Охріменко. – У результаті маємо спекуляції та зріст курсу. Щоб це не відбувалося, потрібно «закрутити гайки» і для обмінників, і для банків – змінити нормативи, запровадити обмеження щодо обсягів угод, обмежити чи навіть заборонити купівлю валюти для фінансових операцій банків. Ось тоді ситуація на валютному ринку справді стабілізується.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.