Воєнний стан в Україні був продовжений практично на всю осінь: до 21 листопада 2022 року. Однак незважаючи на це, в країні все частіше і голосніше звучать пропозиції, щоб на певних умовах все ж таки відкрити кордони для чоловіків, що не воюють на фронті. Головний аргумент лобістів відкритого кордону: незадіяні в обороні України чоловіки, які більше користі країні принесли б своїми податками, працюючи за кордоном. Чи так це насправді – з’ясовував “Апостроф“.

Під тягарем запиту

Громадський тиск щодо того, щоб відкрити кордони для чоловіків, яких не мобілізували, уряд відчуває практично весь час дії воєнного стану. Не в останню чергу через саму процедуру запровадження такого обмеження. У законі “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” немає обмежень для виїзду чоловіків навіть під час воєнного стану. А ухвала КМУ “Правила перетину державного кордону громадянами України” роз’яснює, кому можна залишати країну під час війни, але не говорить про те, кому не можна цього робити.

Під тягарем петицій, які набирали тисячі підписів, уряд неодноразово розширював список тих, кому можна виїжджати з України. Але все ж таки “зеленого коридору” більшість чоловіків, яких не мобілізували, так і не отримали.

Тим часом, за оцінками експертів, за час великої війни безробіття в Україні зросло з 10% до 30% і близько 4,8 мільйонів людей втратили свої робочі місця. Сказати точніше складно, адже Укрстат не проводить досліджень на ринку праці з початку широкомасштабного вторгнення.

“За даними ООН майже 7 мільйонів людей покинули територію України. З них більше половини – це працездатні громадяни, які створювали тиск на ринок праці. Але навіть ті, хто залишається, стикаються з проблемами при пошуку роботи та не мають доходу”, – пояснює “Апострофу” економіст Андрій Блінов.

Варіантів у безробітного в Україні не дуже багато: стати на облік до центру зайнятості та отримати місячну допомогу, середній розмір якої 4,7 тисяч гривень. Якщо за 30 календарних днів у центрі зайнятості не знайдуть роботи відповідно до кваліфікації та останнього розміру зарплати, то людині мають запропонувати взагалі будь-яку роботу, яка не потребує спеціальної кваліфікації. Наприклад, розбір завалів. Якщо відмовитись, то виплата допомоги припиняється.

Економічний ефект

Такий стан речей спричинив те, що навіть у парламенті вже з’явився законопроект, яким пропонується давати право чоловікам виїжджати за кордон. Але для цього попередньо потрібно відкрити рахунок у банку, покласти туди 13 тисяч гривень, щомісяця поповнювати його та перераховувати гроші на армію.

За словами автора законопроекту, нардепа від “Слуги народу” Георгія Мазурашу, це дасть поштовх економіці та зніме соціально-економічну напругу.

“Зараз ми маємо велику кількість громадян без роботи та можливості заробляти на себе, сім’ю, не кажучи вже про таку важливу підтримку ЗСУ”, – зазначає Мазурашу в записці пояснення до законопроекту.

Так чи інакше, ініціатори всіх подібних ідей керуються економічними аргументами: із роботою в країні важко, тому який сенс сидіти в Україні, не роблячи нічого, якщо можна виїхати за кордон та заробляти там гроші. Чи вагомі ці аргументи?

“До цього питання треба підходити обережно, але це буде певне соціальне полегшення. Адже, заробляючи за кордоном, люди зможуть частину зароблених грошей пересилати в Україну і, таким чином, допомагати своїм рідним. Це, звичайно, зменшить соціальне навантаження на державу. Зрозуміло, що робота за кордоном – це робота на чужу економіку, але за рахунок валютних переказів в Україну громадянам, які залишаються в країні, буде легше жити. Крім того, потік валюти допоможе забезпечувати відносно стабільний курс гривні, що сприятиме кращому валютному балансу”, – пояснює “Апострофу” економіст Андрій Новак.

“Так, це допоможе економіці. Багато заробітчан, які раніше зазвичай працювали за кордоном і пересилали сюди гроші, зараз не можуть виїхати. І вони змушені бути безробітними в Україні, де зараз важко знайти роботу через війну. І це, звичайно, є економічним негативом”, – додає інвестиційний банкір Сергій Фурса, коментуючи ситуацію “Апострофу”.

Так, за даними НБУ, минулого, 2021 року, українські заробітчани перевели в країну рекордні 15 мільярдів доларів – більше, ніж будь-коли. Очевидно, що у воєнний час таких обсягів переказів не буде. А закритий кордон точно не сприяє припливу валюти до країни.

Таким чином, маємо 1:0 на користь відкритого кордону.

“Кошові” теж потрібні

Аргумент другого порядку полягає в тому, що ЗСУ фізично не потребують такої кількості чоловіків, тим більше з низькою мотивацією. Адже ті, хто не хоче захищати країну на фронті, навіть у разі мобілізації не принесуть користі в армії. Пам’ятаєте заяву, наприклад шоумена Євгена Кошового: “У мене жодних навичок немає. Мене в перший же день ловить снайпер і стріляє. І чим я допоміг країні? Нічим. Ні-ні, я поки що не збираюся” , – казав Кошовий. То може справді краще таких “кошових” без бойового досвіду випустити з країни, зобов’язавши донатити на ЗСУ?

Але не все так просто. За словами Андрія Блінова, мобілізацію варто розглядати не лише як призов до армії, а й у ширшому контексті.

“Тут є ще питання переведення економіки на військові рейки. Була така спроба, але зараз ми все ж таки залишаємося на ринкових механізмах: у нас немає талонів, продовольчих карток тощо. Грошово-кредитні відносини зберігаються. Свого часу НБУ намагався зафіксувати обмінний курс, запровадити жорсткі обмеження на валютні та готівкові операції, але згодом ситуацію відпустили. І попри війну Україна залишається в системі ринкової економіки, але якщо за певного сценарію Україна планує перейти на військову економіку, то обмеження на виїзд цілком логічні. Все залежить від того, які можливості для спротиву розглядає військово-політичне керівництво: чи потрібен мобілізаційний ресурс для переведення економіки на військові рейки, чи ні”, – зазначає Блінов.

Дійсно, згідно зі статтею 8 закону України “Про правовий режим військового стану”, для працездатних громадян може бути запроваджено трудовий обов’язок з метою виконання робіт оборонного характеру, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та суспільно корисних робіт для задоволення потреб ЗСУ.

Ось і виходить, що як снайпери “кошові” може і не знадобляться країні, але як працівники тилу – цілком згодяться. Підсумок: 1:1.

Моральний аспект

Стаття 65 Конституції України свідчить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Справді, ситуація, коли в період воєнного стану одні чоловіки йдуть на фронт, а інші залишають країну просто тому, що мають таку фінансову нагоду, виглядає, м’яко кажучи, несправедливо.

“Це питання у моральній площині, а не фінансовій. Такі речі потрібно робити заздалегідь, а не під час війни”, – вважає секретар РНБО Олексій Данилов.

А що думають самі військові? Чи вважають відкриття кордонів справедливим?

“Мені подобається ідея брати певну суму коштів за можливість виїхати. Не бачу нічого поганого у такому форматі. Якщо є серйозне бажання виїхати, яке одночасно збігається з небажанням брати участь в обороні держави, то нехай людина заплатить певну суму або буде обкладена додатковим податком та виїжджає”, – каже “Апострофу” доброволець батальйону “Братство” Віталій Чорний.

“Задум у тому, щоб поповнити бюджет і до певної міри розширити права чоловіків. Якщо людина згодна заплатити, а держава згідно випустити чоловіка за кордон, і це все відбуватиметься прозоро, то я не бачу тут проблеми”, – додає “Апострофу” військовослужбовець. Антон.

Таким чином, у контексті морального аспекту, яка саме позиція бере гору, кожен українець вирішує для себе сам.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.