Запуск Falcon Heavy: про що слід задуматися Україні

0

Запуск ракети-носія Falcon Heavy компанії SpaceX Ілона Маска – безпрецедентна подія не лише у сфері дослідження космосу та розвитку передових технологій, а й є беззаперечним фактом, що рішучість та наполегливість однієї людини є визначальною. Водночас це – важливий привід нагадати про те, що Україна також космічна держава і має власні успіхи у цій галузі. Приклад Ілона Маска надихає науковців усього світу, але коли такі проекти, як Falcon Heavy, будуть можливі в Україні, що нині заважає розвитку української космічної галузі та як українські науковці відреагували на подію?

«Космос не такий вже й далекий. До нього всього годину подорожі, якщо ваше авто спроможне рухатися вертикально вгору», – такими словами астрофізика Фреда Хойла реагує на запуск Falcon Heavy науковець Андрій Колесник та додає, що спостерігав за запуском ракети, «як мала дитина».

Екс-начальник відділу аналізу та прогнозування Національного (нині Державного) космічного агентства, незалежний експерт з аерокосмічної діяльності зауважує, що в Україні досі не існує державної космічної політики, яка змогла би значно прискорити розвиток галузі і запевняє, що успіх Falcon Heavy – це продуктивне об’єднання приватної ініціативи та політики держави.

Tesla Roadster після того, як ракета Falcon Heavy доставила його на орбіту навколо Землі, 6 лютого 2018 року

Tesla Roadster після того, як ракета Falcon Heavy доставила його на орбіту навколо Землі, 6 лютого 2018 року

Спочатку нам потрібно зайнятися дерегуляцією міжнародного законодавства
Андрій Колесник

«Саме такий підхід треба впроваджувати – і тоді у нас будуть свої «ілони маски», і тоді ми зможемо хвилюватися за своїх винахідників та інженерів. Але спочатку нам потрібно зайнятися дерегуляцією міжнародного законодавства», – розповідає дослідник.

Що не так із законодавством України у космічній галузі?

Україна досліджує космос згідно з Договором про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Це – документ про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Його прийняли понад п’ятдесят років тому, в 1967-му і Україна однією із перших його ратифікувала.

У четвертій статті цього документа йдеться про те, що діяльність неурядових юридичних осіб у космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, має провадитися з дозволу і під постійним спостереженням відповідної держави.

«Це – обов’язкові дії для всіх держав-учасниць цього договору, включаючи Україну. Тобто, у нас має бути інструмент, який забезпечує виконання прийнятих зобов’язань щодо дозволу та нагляду, а також призначений орган, який буде цим перейматись. Але лише справами, які відбуватимуться у космічному просторі. Мова йде виключно про використання ракетно-космічної техніки, починаючи із запуску ракето-носія, експлуатації космічного апарату та закінчуючи їх утилізацією після відпрацювання, включаючи відокремлені складові», – розповідає Андрій Колесник.

Іншими словами, міжнародний договір не встановлює, хто саме має цим займатись: «Навіть приклади, які наводяться з боку Державного космічного агентства для обґрунтування повернення ліцензування у повному обсязі, демонструють, що в тій частині дозволів та нагляду, яких вимагає «Космічна Конституція», немає місця для класичних Космічних агентств з програмно-проектною орієнтацією (хто завгодно, але не NASA, CNES etc.)», – наголошує Колесник.

Cпільний перегляд трансляції запуску Falcon Heavy у Києві, коментував Андрій Музиченко, Київ, 6 лютого 2018 року

Cпільний перегляд трансляції запуску Falcon Heavy у Києві, коментував Андрій Музиченко, Київ, 6 лютого 2018 року

Натомість уже наш, український документ, закон України «Про космічну діяльність» має набагато більш жорстві вимоги:

У статті 11-1 зазначено: «Дозволи суб’єктам космічної діяльності України на проведення переговорів з іноземними суб’єктами господарської діяльності з питань дослідження і використання космічного простору, виробництва та експлуатації космічної техніки, здійснення експорту, імпорту і реекспорту космічної техніки та космічних технологій, їх тимчасового вивезення за межі України або тимчасового ввезення на її територію, транзиту територією України».

Тобто, навіть для того, аби поговорити телефоном про космічні розробки, український науковець має отримати дозвіл від національного космічного агентства.

Виводити ракетоносії може лише держава

Мирослав Василенко, співзасновник фонду Odyssey, який створили для сприяння прогресу в аерокосмічній галузі, погоджується, що в Україні для розвитку космічної галузі потрібні зміни в законі.

Окрім закону України «Про космічну діяльність» варто внести правки і до закону України «Про підприємницьку діяльність», який дозволяє займатися виведенням ракетоносіїв лише державним компаніям, каже він.

Є інвестори, які хочуть інвестувати. Українські інженери хочуть працювати над власними проектами. Потрібні юридичні гарантії, що їхня діяльність буде захищена
Мирослав Василенко

«У нас є інвестори, які хочуть інвестувати і бачать у цьому перспективу. Так само українські інженери хочуть працювати над власними проектами. Але для цього потрібні юридичні гарантії, що їхня діяльність буде захищена. Але у нас цього ніхто не підтримує», – каже Василенко.

На думку Василенка, українське суспільство поки що не розуміє усю перспективність космічної галузі, хоч і неабияк зацікавилося досягненнями Маска.

Мирослав Василенко розповідає, що влітку 2016-го під Львовом відбувся чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, але його не відвідав жоден представник державних органів.

Водночас, зазначає він, є й позитивні тенденції: українські науковці та інженери часто мають вищий рівень знань, ніж закордонні та готові їх реалізовувати.

Україна посідає вагоме місце серед інших країн у дослідженні космосу та виробляє деякі частини ракет, які запускають в інших країнах.

А компанія «Авіалінії Антонова» брала участь у підготовці запуску ракети-носія Falcon Heavy. Авіалінії надали свій літак Ан-124-100 «Руслан» для перевезення складових ракети. Мова йде про частину головного обтічника ракети з габаритами, які здатний вмістити тільки такий потужний вантажний літак, як український «Руслан».

Провідний інженер відділу експлуатації космічних апаратів державного підприємства «Укркосмос» Сергій Волков брав участь у проекті створення першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь» як спеціаліст по наземному комплексу управління. Він зауважує, що запуск ракети-носія привернув неабияку увагу до вивчення космосу.

Це добре, що Ілон Маск зробив з цього шоу та привернув стільки уваги до космонавтики
Сергій Волков

«Це добре, що Ілон Маск зробив з цього шоу та привернув стільки уваги до космонавтики. Хоча, на мою думку, конструкція ракети з двома ступенями та першим ступенем, що повертається, не дуже ефективна енергетично, зате виправдана економічно. Тепер головне, щоб для цієї ракети знайшлась робота (сфера застосування)», – розповів Волков.

(Запис трансляції запуску Falcon Heavy)

Запуск Falcon Heavy надихає на нові проекти в Україні

Олександр Буткалюк, який був у команді, що виграла конкурс NASA в 2016 році та співпрацює з Державним космічним агентством, розповідає, що ця подія запуску Falcon Heavy – справжній виклик системі.

Дуже надихаюча подія, яка показує, що волею однієї людини можна робити грандіозні проекти
Олександр Буткалюк

«Це – дуже надихаюча подія, яка показує, що волею однієї людини можна робити грандіозні проекти, які будуть хронологічно випереджати державні», – зазначає Буткалюк.

За його словами, Ілон Маск не довго буде лідером у надважкому класі, оскільки його «наздоганяють» державні проекти NASA, але те, що цю ракету запустила приватна особа, надихає реалізовувати нові проекти в Україні.

Буткалюк переконаний, що в Україні багато ентузіастів, які хотіли би розвивати сферу дослідження космосу.

Один із співзасновників проекту Mars Hopper, що виграв NASA Space Apps Challenge 2016, організатор NASA Space Apps Challenge Kyiv 2017, співзасновник USPACE, платформи аерокосмічних інновацій та першої української приватної космічної компанії Андрій Музиченко каже, що Україна може отримати від західних компаній досвід у будівництві й розробці ракетоносіїв.

«Вони взяли підхід, який використовується у розробці програмного забезпечення і переклали його на інженерну частину. Але вона вимагає більших досліджень і контролю, а також не допускає помилок», – зазначає Музиченко.

За словами Музиченка, Україні варто повернути вектор розвитку на аерокосмічну галузь та почати готувати нове покоління інженерів. Таким чином країні вдасться перекрити витік кадрів і говорити про аерокосмічне майбутнє. ​

Джерело: Радіо Свобода

Оставить комментарий