Справа НАБУ, у якій фігурує син екс-керівника «Енергоатома», мала спокійно «вмерти» у миколаївській поліції.

Кримінальне провадження про незаконне привласнення понад 27 млн грн на двох закупівлях Южно-Української АЕС, по якому проходить син екс-керівника «Енергоатома», майже три роки спускалося на гальмах у Нацполіції Миколаївської області, поки його навесні 2016 року не забрало Національне антикорупційне бюро.

«Дане кримінальне провадження з 2013 року по 2016 рік не розслідувалося, просто було в сейфі у слідчому управлінні Нацполіції Миколаївської області», – розповів прокурор САП Сергій Козачина 4 серпня під час судового засідання по обранню запобіжного заходу Артему Кіму, сину колишнього в.о. президента «Енергоатома» Віссаріона Кіма.

За словами прокурора, такій бездіяльності місцевих правоохоронців є свої пояснення і це не просто голослівні твердження. «Це все підтверджується матеріалами негласних слідчих розшукових дій. В тому числі показами свідків», – зазначив він.

Зокрема, прокурор зауважив, що слідство виявило «чорну» бухгалтерію, де розписано розподілення коштів, отриманих внаслідок оборудки з тендерами Южно-Української АЕС (ЮУАЕС), де серед отримувачів грошей фігурують, зокрема, представники правоохоронних органів та АМКУ.

Зв’язки у правоохоронних органах мав, зокрема, підозрюваний по цій справі президент DARA Group Едуард Самоткал, який своїми зв’язками підтримував групу. Самоткал зараз перебуває у міжнародному розшуку. Не виключено, що він переховується у Чехії або Іспанії, де він володіє нерухомістю.

Крім того, головний організатор схеми підприємець Дмитро Лисенко – є братом колишнього заступника начальника Управління СБУ у Миколаївській області у 2012-2014 рр. Саме місцеве управління СБУ порушило один з епізодів даного кримінального провадження, після чого передало в місцеве МВС, де справа і осіла на полиці.

Дмитро Лисенко є близьким другом Артема Кіма, якого НАБУ затримало 2 серпня в аеропорту «Бориспіль». Сам Кім стверджує, що він нікуди не тікав, а їхав на тиждень закордон, після чого хотів повернутися.

Артем Кім підозрюється у пособництві у заволодінні групою осіб понад 27 млн грн Южно-української АЕС під час двох закупівель:

  • 07.2012 ЮУАЕС купила у ТОВ «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму за 12,37 млн грн;
  • 01.2013 ЮУАЕС купила у ПАТ «Уніс-Трейд» щити КТПСН за 31,13 млн грн.

Як встановило слідство, учасники схеми незаконно заволоділи 27,94 млн грн. Завищення цін укладених договорів на цю суму підтверджується судовими експертизами.

Завдяки тому, що його батько Віссаріон Кім з 2007 по серпень 2012 очолював ЮУАЕС, а з серпня 2012 по червень 2013 був в.о. президента НАЕК «Енергоатом», Артем Кім надав змогу «Уніс-Центру» і «Арстрейду», фактичним керівником яких був його близький друг Дмитро Лисенко, перемогти на тендерах з поставки вказаного обладнання , яке АЕС фактично могла напряму закупити у виробника. Окрім вказаних підприємств, у тендерах також брали участь пов’язані технічні учасники.

«Уніс-Центр» і «Арстрейд» виступили у ролі посередників між АЕС і реальним виробником – Корпорацією «Харківський електрощитовий завод Елетекс С». Як показують транспортні накладні, завод навіть сам поставив це обладнання Южно-Українській АЕС, без жодної участі фірм-посередників.

Як свідчив у НАБУ колишній фіндиректор заводу-виробника, який наразі оголошений в розшук, завод давно хотів зайти на підприємства зі сфери «Енергоатома», однак, враховуючи корумпованість системи, такої змоги у них не було. Відповідна нагода з’явилася завдяки Лисенку, який через свого близького друга Артема Кіма посприяв їхньому виходу на тендери ЮУАЕС.

«Уніс-Центр» і «Арстрейд» не мали власних потужностей і працівників, окрім бухгалтера Світлани Костянецької, яка вела бухгалтерію обох підприємств, у тому числі і «чорну». Вона і її син, Антон Костянецький, який очолював «Уніс-Центр» у 2013-2014 рр, наразі оголошені у міжнародний розшук.

Колишні голова правління «Уніс-Центру» і директор «Арстрейда» підтвердили слідству, що вони були лише номінальними ставлениками Лисенка, ніяких реальних дій по управлінню підприємствами не здійснювали, і на час укладення угод з ЮУАЕС лише виконували вказівки. Директор «Арстрейда» вже уклав угоду зі слідством по обвинуваченню у фіктивному підприємництві.

Представник «Уніс-Центру» спочатку чітко вказував, що знає про те, що підприємства заходять на торги ЮУАЕС за погодженням з Віссаріоном Кімом і його сином Артемом. Однак згодом він відмовився від цих показів. За даними слідства, після першого допиту цього свідка Лисенко і Самоткал по телефону узгоджували, що треба повпливати на нього, щоб він дав «нормальні» покази в НАБУ.

Слідство уклало угоди ще з трьома директорами фіктивних миколаївських фірм, через які виводилися гроші по даній схемі – ТОВ «Платинум Систем», ТОВ «Ремтех-Проект», ТОВ «Моноліт Маркетинг» та ТОВ «Соборное-2». Зокрема, один із засуджених відшкодував державі 1,4 млн грн.

Один із засуджених дав покази про те, що після того, що гроші з АЕС переводилися на фіктивні миколаївські підприємства і знімалися у банку готівкою частину коштів передавали у Київ. Зокрема, щоп’ятниці після зняття готівки з банку приїжджала особа, яка забирала ці гроші.

Загалом по цій справі вручено підозри 14 особам, 5 з яких наразі у розшуку. Окрім вже згаданих вище осіб, НАБУ і САП також оголосили в розшук Дмитра Сколова, колишнього заступника головного інженера ЮУАЕС, екс-начальника Управління виробничо-технічного комплектування цієї атомної станції. У 2011-2013 рр Соколов курував проведення тендерів на ЮУАЕС, зокрема, електрообладнання. До слова, Соколов також проходить як організатор по справі «кіотських грошей» – група осіб вчинила замах на заволодіння 336,01 млн грн, отриманих Україною на підставі Кіотського протоколу, при закупівлі світильників на основі LED-технологій для їх встановлення на об’єктах соціальної інфраструктури по всій країні. Соколов втік з України в Білорусь ще у червні 2016 року, одразу після перших затримань по справі «кіотських грошей».

Участь Артема Кіма у даній схемі підтверджується документами, що містилися у його персональному комп’ютері, вилученому під час обшуку. Крім того, він фігурує у «чорній» бухгалтерії, яку вела Костянецька. Крім того, за даними слідства, Кім впливав на своїх колишню дружину і тестя, які після того надали НАБУ узгоджені з ним покази.

ПАТ «Уніс-Центр» вигравав тендери лише у період з квітня 2012 по березень 2013 – загалом на суму 98,88 млн грн, з яких 28,95 млн грн підприємство отримало від Запорізької АЕС, а решту – від ЮУАЕС.

У свою чергу ТОВ «Арстрейд» у період з липня 2012 по листопад 2013 виграло тендери ЮУАЕС і НАЕК «Енергоатом» на суму 25,74 млн грн.

7 серпня САП скерує до суду апеляцію на ухвалу Солом’янського райсуду Києва по запобіжному заходу для Кіма (домашній арешт з носінням електронного браслета і здачею всіх паспортів).

Спеціалізована прокуратура проситиме тримання під вартою із альтернативою – заставою у 27 млн грн.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»

Предыдущая статьяВ 2017 году Польша приняла на работу рекордное количество украинцев
Следующая статьяБомба для «Али». За что в центре Киева подорвали чеченца, обвинявшегося в убийстве Басаева