Європа стійко не хоче повзти на колінах до господаря Кремля і вимолювати у нього газ за будь-яку ціну та на будь-яких умовах, головними з яких є припинення підтримки України та зняття санкцій із Росії. Незважаючи на зиму, європейські сховища не тільки не спустошуються, а й продовжують заповнюватися паливом, якого вже точно вистачить до кінця опалювального сезону. Все це відбувається на тлі катастрофічної втрати Росією європейського газового ринку, пише Апостроф. При цьому повернутися на цей вкрай прибутковий ринок РФ буде дуже складно, якщо взагалі можливо.

“Генерал мороз” пішов у відпустку

Кінець грудня 2022 та початок січня 2023 року видалися в Європі надзвичайно теплими. В Києві 1 січня середньодобова температура склала 10,3 градуси за Цельсієм, що є найвищим показником за весь період спостережень. А, наприклад, в Польщі та Німеччині стовпчики термометрів піднімалися взагалі до 17 градусів.

В будь який інший час такі погодні аномалії стали б просто цікавою подробицею наприкінці випусків новин. Проте в нинішній ситуації тепла погода виявилася важливим фактором у війні, яку веде Росія в Україні. Адже погода суттєво впливає на споживання газу.

Російське керівництво в принципі ніколи й не приховувало, що розглядає постачання вуглеводневих енергоресурсів до пострадянських країн та ЄС як засіб шантажу і зброю. Проте ці ідеї транслювалися переважно на внутрішню аудиторію, тоді як європейських партнерів завзято переконували в тому, що Росія є надійним постачальником, і збільшення її частки на європейському ринку – це “просто бізнес”.

До певного часу єврочиновники воліли вірити в ці запевнення, вважаючи періодичні газові війни між Росією та сусідніми країнами якимись незрозумілими розборками в зоні російського впливу.

Проте після масованого вторгнення росіян в Україну російський газовий шантаж з пропагандистських телепередач перекочував у цілком практичну площину. Росія почала висувати ультиматуми всім державам, які підтримали справедливу боротьбу України за незалежність, а коли ці ультиматуми залишилися без відповіді, почала послідовно перекривати крани особливо “недружнім” країнам.

Протягом всього літа російська пропаганда захлиналася від захвату, передбачаючи, як Європа замерзне взимку. В російських містах, позбавлених газу та елементарних побутових зручностей, знімалися відеоролики про “велику зиму”, яка поставить європейців на коліна і примусить благати Росію про відновлення постачання.

Євросоюз тим часом вживав заходів для того, щоб знайти заміну російському газу. Попит значно виріс, і це призвело до підвищення цін на спотовому ринку. В кінці серпня ціна на газовому хабі в Нідерландах на короткий час перевищила 320 євро за мегаватт-годину (понад 3300 євро за 1000 кубометрів). Це дало привід колишньому російському президенту Дмитру Медведєву, який зараз у Кремлі грає роль злого клоуна, спрогнозувати, що до кінця 2022 року ціна на газ без російського постачання зросте до 5000 євро за тисячу кубів, що матиме катастрофічні наслідки для європейських споживачів.

Коронавірус уповільнив Китай

Проте прогнозам кремлівських “аналітиків” не судилося справдитися. До початку опалювального сезону європейські газосховища були заповнені більше ніж на 90%, а ціна відразу після виходу гучного “прогнозу” Медведєва пішла вниз.

Попри деякі коливання, тренд на зниження ринкової ціни зберігався протягом чотирьох останніх місяців. В перший день нового року спотова ціна на європейських хабах склала 73 євро за мегаватт-годину (765 євро за 1000 кубометрів). Це менше в 4,4 рази, ніж в серпні і в понад 6 разів, ніж це мріялося російському керівництву. І навіть менше, ніж на початку минулого року, коли російський газ ще тік до Європи повним потоком, – на початку січня 2022 року його вартість на спотовому ринку складала близько 86 євро за мегаватт-годину (900 євро за 1000 кубометрів).

Фахівці вбачають декілька причин такого різкого зниження вартості газу.

“Значне підвищення вартості газу влітку значною мірою викликане підвищеним попитом, – сказав у коментарі “Апострофу” керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський. – Готуючись до зими, європейські оператори закуповували весь доступний газ у будь яких об’ємах для того, щоб максимально заповнити сховища. І щоб перенаправити потоки скрапленого газу, які прямували з Азії, європейцям, звичайно, потрібно було пропонувати вищу ціну. Тому коли стало ясно, що сховища вже заповнені, попит на газ знизився, і це потягло вниз і ціну”.

Ще одна ситуативна причина зниження цін на газ пов’язана з новим спалахом епідемії коронавірусу в Китаї.

“За офіційними даними там вже захворіли 20% населення, – говорить Ілля Несходовський. – Влада країни вживає суворих заходів для подолання епідемії. На карантин закриваються цілі регіони. Зупиняється велика кількість підприємств. І, звичайно, зниження економічної активності призводить до зниження споживання газу, тож його пропозиція на ринку зросла (а ціна, як слідство, впала – “Апостроф”).

Фото: Wikipedia

Ну і, звичайно, свій внесок зробила погода. Високі температури повітря зменшили навантаження на системи опалення, а сильні вітри сприяли підвищенню виробництва “зеленої” електроенергії. Як результат, споживання газу в Європі помітно знизилося. Причому знизилося настільки, що європейські оператори в кінці 2022 року перестали відбирати газ зі сховищ і знову почали їх наповнювати за рахунок поточних надходжень. За даними Gas Infrastructure Europe, з 25 до 31 грудня показник заповненості європейських газосховищ виріс з 82,98% до 83,26%.

Проте найбільш вагомим фактором стабільності на газовому ринку стали самі європейці, які протягом десяти місяців наполегливо здійснювали заходи зі зміцнення власної енергетичної безпеки. Вже навесні було оприлюднено програму дій, спрямовану на повну відмову від російського газу до 2027 року. Проте в міру того, як неадекватність московського керівництва ставала все більш очевидною, темпи роботи прискорювалися. Вже в листопаді європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон заявив, що Європі вдалося подолати газову залежність від РФ. Частка російського газу на європейському ринку скоротилася з 40 до 7%. І зараз навіть повне припинення постачання більше не становить загрози безпеці континенту.

“Треба визнати, що назагал Європа добре виконала своє домашнє завдання, – зазначив у розмові з виданням координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – Нинішня стабільність на газовому ринку стала результатом комплексу застосованих заходів. В ЄС відмовилися від запланованого раніше закриття АЕС, збільшили генерацію електроенергії з вугілля. Побудовано додаткові LNG-термінали. Законтрактовано додаткові обсяги постачання газу з Катару, Азербайджану, США. Також було додатково вкладено немало коштів в розвиток альтернативних джерел енергії, що також позитивно вплинуло на загальний енергетичний баланс”.

На думку експерта, завдяки вжитим заходам вже сьогодні зрозуміло, що наявних запасів і поточних надходжень газу цілком вистачить для нормального проходження опалювального сезону. І жодних потрясінь, яких очікують в Росії, в нинішньому році не трапиться.

А щоб їх не трапилося і в майбутньому, Єврокомісія підстрахувалася і впровадила стелю ціни на російський газ. Вона встановлена на рівні 180 євро за кіловатт-годину (близько 1900 євро за 1000 кубометрів). Це повідомлення пройшло майже непомітним, оскільки встановлена гранична ціна майже втричі вища, ніж поточна ринкова, тож в нинішній ситуації вона нічого не змінить.

“Природа цінової стелі для газу дещо інша, ніж нещодавно впровадженої граничної ціни на нафту, – пояснює Олег Гетман. – Цей захід не має на меті зниження ринкової ціни. Проте він виступає запобіжником від можливих різких стрибків цін в майбутньому”.

Назло кондуктору відморожу вуха

Таким чином, Європа, хоч і не без проблем, проте цілком благополучно пережила російський газовий шантаж і позбулася критичної залежності від агресора.

Чого не скажеш про саму Росію. Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оприлюднив результати роботи компанії за 2022 рік. За його даними, в минулому році компанія видобула 413 мільярдів кубометрів газу, з яких 101 мільярд було продано в країни “далекого зарубіжжя”, тобто, в першу чергу, в Європу.

Звичайно, виголошена бадьорим тоном інформація, в якій часто повторюється слово “мільярди”, була покликана створити враження великих успіхів і блискучих перспектив провідної російської компанії. Проте порівняння озвучених показників з результатами минулих років показує, що справи у “Газпрому” складаються зовсім не блискуче.

Нагадаємо: у 2021 році російський монополіст видобув 514 мільярдів кубометрів газу. Таким чином, в 2022 році відбулося падіння видобутку майже на 20%.

Ще гірша ситуація з експортом, який є одним з основних джерел наповнення російського бюджету. В 2021 році він складав 185 мільярдів кубометрів. Тож падіння за рік склало 45%, що можна сміливо характеризувати, як катастрофічну втрату ринку.

“Причому треба розуміти, що 101 мільярд – це завищений показник, який виник через те, що в першому півріччі постачання газу відбувалося в попередньому режимі, після чого почало різко знижуватися, – говорить Олег Гетман. – Якщо подивитися на показники листопада-грудня, то порівняно з минулим роком постачання скоротилося набагато більше, ніж в два рази. Тому в наступному році загальні об’єми експорту газу впадуть ще більше”.

За словами експерта, сьогодні в Європі залишилося дві-три країни, які продовжують імпортувати газ із Росії. Вони вибили для себе вигідні умови і будуть отримувати енергоносій, скоріше за все, через українську газотранспортну систему, потужностей якої цілком досить для того, щоб задовольнити попит, який ще зберігається (насправді, потужність української ГТС набагато перевищує існуючий попит).

Необоротний процес

Найбільш прикрою для Москви обставиною є те, що втрата європейського ринку збуту буде, скоріше за все, незворотньою або дуже тривалою.

“Якщо припустити, що після війни “Газпром” знову намагатиметься повернутися на європейський ринок, то спершу йому потрібно буде владнати проблеми з нинішніми покупцями, – пояснює Ілля Несходовський. – Сьогодні проти “Газпрому” подані позови на мільярдні компенсації за довгостоковими контрактами. Абсолютно очевидно, що він в односторонньому порядку порушив умови постачання, відтак суди ухвалять рішення про стягнення з “Газпрому” величезних сум”.

Тому перш ніж повернутися на ринок, “Газпрому” потрібно буде визнати власну провину і виплатити призначені штрафи. Зробити це, на думку експерта, буде дуже непросто, оскільки фінансовий стан компанії і зараз не блискучий – вона фактично фінансує державний бюджет Росії і втратила значну частину власних прибутків. І ситуація продовжує погіршуватися. Тож на той момент, коли може виникнути гіпотетична можливість повернення “Газпрому” на європейський ринок, у компанії може просто не виявитися коштів, необхідних для того, щоб розрахуватися за усіма боргами.

Проте така можливість не виникне доти, поки Росія не припинить війну в Україні і не зуміє переконати колишніх партнерів в тому, що більше не збирається використовувати корисні копалини в якості знаряддя шантажу і зброї. Судячи з усього, на це знадобиться не один рік.

Тим часом російська війна, крім усього іншого, стала значним стимулом для енергетичного переходу. Цивілізований світ остаточно зрозумів, що ресурсна залежність від божевільних і непередбачуваних диктатур є дуже ризикованою, і різко прискорив запровадження програм розвитку відновлюваних джерел енергії. Відтак потреба в вуглеводневих енергоносіях в найближчому майбутньому буде знижуватися. І коли Росія раптом вирішить повернутися до цивілізованого світу, може виявитися, що нафта і газ, які сьогодні є основою її експорту, вже мало кому потрібні.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.