Герой України Левко Лук’яненко — про психологічні атаки Кремля, досвід Фінляндії та нову українську суперракету
Банальна фраза, але це справді так: важко повірити, що легендарному дисидентові вже 89! Відсвяткувавши з дружиною та друзями день народження, Левко Лук’яненко знову поринув у справи. Телевізійні ефіри, презентації книжок, зустрічі зі студентами. Здається, енергії та завзяття у нього не менше, ніж у тих хлопців та дівчат, пише газета «Експрес«.
— Левку Григоровичу, святкування 25-ліття Незалежності — з офіційними привітаннями, військовим парадом, патріотичними флеш-мобами — уже позаду. Відкинувши пов’язані з цим емоції, скажіть, що українцям обов’язково слід зробити у наступні якщо не 25, то принаймні п’ять років?
— Я думаю, що не в найближчі п’ять літ, а цього року й наступного Україні потрібно зосередити всі свої сили (маю на увазі насамперед владу та дипломатію) на мобілізації демократичного світу на допомогу нашій державі. Народу ж слід більше сконцентруватись на допомозі армії, а ще — проявити рішучу волю до боротьби, до перемоги над Москвою!
І тут Україна має взяти собі за приклад Фінляндію. Знаєте, у 1939 році фінів було три мільйони, а населення Радянського Союзу — 150 мільйонів. Проте фіни не капітулювали, а збудували завчасно лінію Маннергейма на кордоні та відважно воювали. Кажуть, фінські чоловіки дали клятву, що мають право померти тільки тоді, коли кожен уб’є 25 росіян…
Отже, воля до перемоги — це найсильніша річ. І я хотів би, аби українське суспільство, зрозумівши, що Росія — наш споконвічний ворог, нарешті дійшло висновку: краще померти в бою, ніж повернутися у московське колоніальне рабство!
— Цими днями Путін несподівано влаштував перевірку боєготовності російської армії. По тривозі підняли три округи, а в Чорне та Каспійське моря вивели понад 25 кораблів… З чим це могло бути пов’язано, як гадаєте?
— Із бажанням залякати Україну. Це ж пропаганда! Той, хто справді серйозно готується до війни, — він цього не рекламує. А Москва без кінця проводить та організовує психологічні атаки проти України. Пригадайте, за два чи три тижні до 24 серпня у нас на екранах без кінця показували, що їдуть ешелони, на платформах — танки, самохідні гармати і т. д. При цьому казали, що от Москва зараз нападе на Україну… Насправді ж то були психологічні атаки. І нині Путін робить те саме. Кажу, він хоче, щоб ми перелякалися. У цьому йому допомагає й внутрішня агентура.
— На останньому засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську обговорювали питання повного припинення вогню на Донбасі. Ви вірите в те, що, давши згоду, протилежна сторона дотримає слова?
— Я взагалі вважаю, що оця гра у Мінські домовленості, вона виправдана тільки в одному разі: якщо кожен день відтягування рішучих боїв із великими втратами Україна використовує для того, аби зібрати армію, підготувати більше зброї і т. д. Ось тоді справді виправдана ця, знаєте, така дипломатична гра — як у кота й мишки. Ніякого іншого сенсу вона не має. Таким чином не можна перемогти Москву! Проте, повторюсь, якщо кожен день того «розтягування» Україна може використати для виробництва нових танків, нових гармат, нової техніки, тоді це виправдано.
— Власне, щойно пройшли успішні випробуванння нової української суперракети «Вільха». На запуску був присутній і секретар РНБО…
— Знаєте, я завжди кажу: національна свобода і незалежність потребує доброї армії. Бо армія — це їх гарант! Не добродушність сусідів, не якась там міфічна дружба, а власні збройні сили. Тому я дуже радію щоразу, коли українці — як розумні люди — щось винаходять. Безперечно, ця зброя має ставати на захист нашої незалежності. Свого часу Харківський бронетанковий завод зробив найкращий у світі танк «Оплот» (це було визнано на міжнародних змаганнях), але…
Біда в тому, що через хабарництво, через злодійство, через непатріотичність влади у нас немає достатньо коштів, аби профінансувати виробництво й закупити для армії більше такої техніки. Тому я паралельно з тим, що двома руками виступаю за нарощування нашої військової потужності, хотів би ще побачити активізацію боротьби проти корупції. Щоб ті мільйони й мільярди гривень чи доларів, які розкрадають прокляті внутрішні вороги, були скеровані якраз на нове озброєння України.
— Тим часом знову почав стрибати долар, і ціни поповзли догори. Особливо це відчувають відвідувачі шкільних базарів, де цифри на цінниках просто шокують. Погодьтесь, такі фактори призводять до зростання соціальної напруги й викликають у багатьох відчай?
— Ну, а далі, що викликають? Скручуємо дулю в кишені, правда? Якщо народ не бореться за свої права, то чого він вартий? Для того щоб життя поліпшувалося, народ повинен боротися! Слід вимагати від влади, щоб вона діяла так, як потрібно, а не обкрадала своїх громадян. Слід зрозуміти, що ми живемо не в раю, а в звичайнісінькому суспільстві, де державні чиновники — це п’явки. Вони стільки ссатимуть кров із людей, скільки люди дозволять. Якщо ви не хочете, щоби та бюрократія це робила, виступайте проти.
Бо народ і влада — це такі дві сили, між якими є канат. Чим більше народ тягне його до себе, тим більше обмежує чиновників. Якщо ж народ не тягне той канат, тоді… тоді бюрократія ссе кров зі свого народу. Такі відносини — завжди й усюди, в усіх державах. Адже влада рідко буває чесна. Тому гарантія підвищення доброту і розвитку — в активності самого народу… Переконаний: треба мати не тільки почуття власної гідності, але й відповідальність за долю нації та країни!
Богдан БОНДАРЕНКО
