Скидається на те, спритники знайшли спосіб перехитрити одну з найдосконаліших систем закупівель товарів і послуг державним коштом
Новину про те, що закупівлі товарів і послуг коштом держави будуть проводити через електронну систему “ProZorro”, українці сприйняли з радістю. З’явилася надія, що це допоможе подолати корупційні схеми, пише газета Експрес.
Адже оголошення про заплановані торги вже не приховаєш серед своїх фірм, бо кожен продавець може зайти на сайт, проглянути, хто закуповує товар, і запропонувати системі вигіднішу ціну.
Однак і тут чиновники знайшли способи для зловживань. Бо як ще як пояснити випадок, коли державна шахта закуповує пачку чаю майже за 7 тисяч гривень?
— Що не так з системою “ProZorro”? Чому очевидне розкрадання наших грошей через закупівлі таки можливі? — питаємо Гліба Каневського, керівника відділу протидії корупції Центру “Ейдос”.
— Найбільше зловживань стосується так званих допорогових закупівель. У законі передбачено, що закупівлю товарів до 200 тисяч гривень і закупівлю робіт до 1,5 мільйона гривень (наприклад, ремонт лікарень, шкіл, доріг тощо) можна проводити без конкурсів, лише укладаючи безпосередньо угоду з виконавцем.
Законодавці хотіли, щоб чиновники мали якесь поле для маневру. Наприклад, протік у школі дах, то нема часу проводити конкурси, треба відразу укласти угоду і відремонтувати цей дах. Однак тепер із різних куточків України нам доносять, що чомусь дуже часто в нас протікають дахи. За нашими підрахунками, департаменти ЖКГ лише обласних центрів на допорогових закупівлях впродовж минулого року освоїли понад мільярд гривень.
Про допорогові закупівлі у систему “ProZorro” треба принаймні подавати копію угоди. Відтак завдяки цій системі ми вперше побачили, про які конкретні суми зловживань йдеться.
Із року в рік сплеск розкрадання бюджетних грошей припадає на грудень. 2016 рік не став винятком — із 130 тисяч закупівель за 2016 рік 50 тисяч відбулися саме у грудні, і на допорогових закупівлях було освоєно понад 7 мільярдів гривень.
— Маєте приклади зловживання на допорогових закупівлях?
— Безліч! Наприклад, державна шахта «Селідоввугілля» закупила 30 упаковок чаю «Нурі» (90 г) і каву «Якобс» (48 г) за… 199 999 гривень. Тобто по 6666 гривень за пачку! І те саме підприємство придбало 50 кілограмів м’яса за 199 999 гривень (за кілограм — 4 тисячі гривень). Також напередодні Нового року керівництво шахти купило 340 літрів мінеральної води “Мірненський заповідник” за 199 999 тисяч гривень (за літр — 588 гривень!)
Державна шахта, аби обійти конкурс, поставила допорогову ціну впритул до 1 гривні. Також (це старий прийом) чиновники зумисне розбивають велику закупівлю на кілька дрібних, щоби без конкурсів спускати їх на всякі “каламутні” фірми, на різні ФОПи.
Сільська рада у Рівненській області купила один ноутбук “Asus” за 199 тисяч гривень 80 копійок, тоді як насправді він коштує близько 7 тисяч гривень. Відділ освіти Бердичівської райдержадміністрації закуповує 6 проекторів за 198 876 гривень — удвічі дорожче.
Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ 22 грудня 2016 року придбав 20 принтерів по 7 тисяч гривень. А роздрібна ціна в магазинах — 4 тисячі. Але активісти вчасно втрутилися. Вдалося виправити ситуацію і у військовій частині на Яворівському полігоні, де ціна у договорах була вдвічі-втричі вищою за ринкову.
— А як стосовно зловживань на закупівлі робіт до 1,5 мільйона гривень?
— Їх також багато. Наприклад, чотири сільські ради Київської області підписали шість угод про ремонт доріг з однією компанією і на її рахунки переказали майже 6 мільйонів гривень. Але розділили ці гроші на шість угод — щоби не перевищити суму 1,5 мільйона і не проводити конкурс через систему “ProZorro”. Цікаво, що всі угоди підписали 28 грудня 2016 року, акти виконаних робіт — 28 — 29 грудня, а гроші заплатили вже 29 грудня.
У Миколаєві, Бердянську та Херсоні у відділах культури при держадміністраціях 27 — 28 грудня підписали понад 10 договорів про закупівлі на суму 1 — 1,5 мільйона гривень, взагалі не зазначивши в документах ні назви, ні технічних характеристик того, що вони закуповують (хоч закон це вимагає).
— Цю корупційну діру якось можна залатати?
— Ми, експерти, пропонуємо всі закупівлі від 50 тисяч гривень (нині, нагадаю, від 200 тисяч) перевести на обов’язкову конкурсну основу, спільно з Міністерством економіки уже створили законопроект. Також будь-який громадянин може відкрити сайт системи “ProZorro” і портал використання публічних фінансів Е-data та звірити інформацію про закупівлі у своєму місті, на своїй вулиці. Якщо гроші сплачено, а ремонти не проведено, то слід звертатися в Національну поліцію і заявляти про злочин.
