За три роки свого президентства Петро Порошенко змінив 2 Кабміни, 4 генпрокурорів, низку глав областей, провернув не один десяток політичних інтриг, але все так само залишається з однією головною бідою і константою. Три роки його головний конкурент на виборах — Юлія Тимошенко.Історія їх міжусобиці давно вже стала хрестоматійною. Він мріяв стати прем’єром у президента Ющенка, але вона виявилася хитрішою і підписала з майбутнім президентом таємний договір, яким гарантувала собі прописку на Грушевського. Порошенко отримав втішну посаду секретаря РНБО і за півроку перетворив її на тіньовий Кабмін. Тимошенко у відповідь влаштувала скандал, який раз і назавжди вбив рейтинг політсили Ющенка, а до Порошенка приклеїв на довгі роки клеймо «любий друзь». Через 5 років вони помирилися, а ще через 5 знову стали заклятими конкурентами.

Останній рік Порошенко не раз ставив завдання перед своїми технологами і соратниками вирішити проблему Юлі, але поки соціологія змінюється не на його користь. З іншого боку, всі плани Тимошенко президенту вдавалося рубати при корені.

Як дружили і змагалися президент і Юлія Тимошенко в останні три роки, згадав INSIDER.

Від кулуарних договорняків до війни

25 травня 2014 Порошенко виграв у Тимошенко в першому турі з розгромним рахунком — 54,7% проти 12,8%. Тимошенко поразку відразу визнала, але ще довго не переходила у відкриту опозицію. Позначалося те, що за роки ув’язнення вона втратила контроль над партією і оточенням, а вічно використовувані нею прийоми політики в умовах війни стали неактуальні. Тому після дострокових виборів до парламенту вона навіть увійшла в коаліцію 5 фракцій.

У той час найпопулярнішою пліткою в кулуарах парламенту було те, що Тимошенко взяла гроші на кампанію і не виконала зобов’язання по місцях — спонсори в Раду не обралися. В результаті чого вона нібито змушена була «погасити борги», віддавши посаду міністра екології ставленику Олександра Онищенка Ігорю Шевченку.

Однак, коли кореспондент INSIDER запитав безпосередньо у Олександра Абдулліна про те, як Шевченко став міністром і чи були за нього сплачено так бурхливо обговорювані чи то 7, чи то 17 мільйонів доларів, депутат відповів, що це вигадки, а завести міністра за своєю квотою їх попросив президент.

З огляду на те, як хвостиком за президентом тоді ходив нині скандальний Онищенко, і як оточення президента намагалося проникнути в газові схеми, де часто важливим був саме розчерк міністра екології, в версію соратника Тимошенко можна повірити.

З квітня 2015 Тимошенко стала пред’являти претензії в коаліції і прем’єру. Тимошенко вважала винними у всіх її бідах Арсенія Яценюка і Олександра Турчинова, які забрали у неї не тільки весь верховний актив партії, а й убили плани стати прем’єром при президенті Порошенку.

Ті у відповідь підкидали пресі інформацію, що леді Ю працює за лекалами Сергія Льовочкіна і Віктора Медведчука. Тим більше, що влітку 2015 з’явилася чутка про таємну зустріч Льовочкіна та Ігоря Коломойського на яхті, де олігархи вирішили «качати ситуацію на дострокові вибори і просувати Тимошенко в президенти».

Втім незважаючи на публічну критику і навіть відмову голосувати зміни до Конституції в частині децентралізації, Тимошенко не раз допомагала президенту голосами своєї фракції.

Наприклад, 17 вересня 2015 Рада з великим скандалом голосувала законопроекти тодішнього мінфіну Наталії Яресько про реструктуризацію боргу. Незважаючи на те, що Тимошенко звинувачувала міністра в провалі переговорів з МВФ, після розмови з президентом її фракція дала 15 голосів за. Зміну позиції Тимошенко пояснила тим, що рятувала країну від дефолту.

Втім, вже в 2016 році така співпраця дала збій. Команда президента до останнього сподівалася, що Тимошенко дасть їм голоси на нову коаліцію, що дозволить змістити Кабмін Яценюка. За словами співрозмовників в БПП, лідер «Батьківщини» довго торгувалася, але ставити підписи під нову коаліційну угоду не захотіла.

«Спочатку вона говорила, що підпише угоду, але, мовляв, це не публічний документ. Потім прийшла сама і сказала, що входить в нову коаліцію без будь-яких умов. Яценюк тоді від злості аж побілів і запитав, а як же вона буде виконувати умови МВФ і голосувати. Тимошенко посміхнулася і сказала, що передомовиться з МВФ. А на ранок вона вже прийшла з купою популістських законів і рентою для Онищенка», — розповів INSIDER один з учасників переговорів.

Також учасники тодішніх торгів говорили, що Тимошенко хотіла посаду першого віце-спікера для Андрія Кожем’якіна і віце-прем’єра для Надії Савченко, яка на той момент ще не вийшла на свободу .

 

Але 14 квітня в секторі «Батьківщини» на підтримку нового Кабміну Гройсмана не знайшлося жодного голосу. Мабуть, прем’єр це запам’ятав, і зробив Юлію Тимошенко головним об’єктом своїх нападок на наступний рік. Правда, зростання його іміджу це ніяк не допомогло.

Не дала Тимошенко голоси і за призначення генерального прокурора Юрія Луценка, незважаючи на те, що обидва пройшли тюрми епохи Януковича. Втім Луценко виявився не таким злопам’ятним, і на питання, що робитимуть з Тимошенко відповів: «Я її саджати не буду».

Невдалий переворот

Восени 2015 після виборів до місцевих рад, побачивши результати, Петро Порошенко сказав, що тепер готовий і до дострокових парламентських виборів (тоді вони були потрібні президенту, щоб прибрати прем’єра Арсенія Яценюка). Але це був останній раз, коли президент радів соціології. Тоді БПП ще займало перше місце, Оппоблок — друге, Тимошенко — третє.

Вже з літа 2016 БПП пересунувся на третю позицію в соціології. А на тлі цього Юлія Тимошенко включилася в більш активну боротьбу з командою влади в якості головного опозиціонера. Як стверджували в АП, для цього вона заручилася підтримкою олігарха Ігоря Коломойського. А Опоблок повинен був стати її ситуативним союзником.

Тимошенко подала в суд проти уряду у справі про законність підвищення комунальних тарифів і почала закликати місцеву владу відмовитися від підвищення плати за послуги ЖКГ.

На осінь і влада і опозиція чекали піку масових протестів, адже люди повинні були отримати свої платіжки з захмарними цифрами.

Достатньо підігріти ситуацію вдалося тільки до листопада. Масові акції протесту планувалися в три подачі — спочатку в них включилися віртуальні політсили Геннадія Балашова 5.10 і «За життя» Мураєва і Вадима Рабиновича на захист «ошуканих вкладників», на другому і третьому етапі до них повинні були доєднатися Тимошенко і профспілки з вимогою знизити тарифи . Втім соратники Тимошенко не виключали, що мікропартіі просто «застовпили» місце в урядовому кварталі в інтересах АП, щоб «Батьківщині» не було де розвернутися.

Пік протестів припав на 15 листопада. Напередодні секретар РНБО Олександр Турчинов прийшов на фракцію НФ і розповідав колегам про план «Шатун», що будуть провокації і заклики до дострокових виборів. Правда, подробиць не повідомив.

У вівторок під Радою мітингували близько 5 тисяч осіб. Серед них були і звезені з Київщини соратником Тимошенко Костянтином Бондарьовим, але прапорів «Батьківщини» вони так і не підняли. А Юлія Тимошенко, яка сиділа весь день в залі Ради як на голках і в пальто, так і не вийшла на вулицю.

Справа в тому, що в цей момент в Раді стався грандіозний скандал. У той момент, коли один із соратників Тимошенко вів до трибуни Юрія Шухевича, в нього вчепився Олег Ляшко і його соратники. Пізніше з трибуни лідер радикалів заявив, що Тимошенко намовила літнього депутата зробити заяву про імпічмент президента, а потім його нібито мали вбити. І це повинно було привести до дострокових виборів.

 

Дії Тимошенко подали як спробу перевороту, а Олег Ляшко вилив не один цебер свого красномовства на конкурентку по електоральному полю, де самим цензурних було «московська зозуля».

Хоча в той момент у багатьох журналістів в кулуарах було відчуття, що все, що відбувається спектакль і вони не розуміли, кому вірити. Адже самого Шухевича надійно сховали від преси.

Після цього провалу акції «здулися», а ще через деякий час профспілки підтримали підвищення мінімальних зарплат, після того як з ними «провів переговори» Юрій Луценко.

«На цей раз Юля здулася. Втім це було відразу зрозуміло, адже у неї немає тепер орговика класу Турчинова і кріейтора типу Луценка. А робити ставку на скупку плебсу — це завжди шлях до програшу», — сказав INSIDER один з представників влади.

Виборчі бої на землі

Але «здулася» Тимошенко ненадовго, і вже з грудня вона з новими силами пішла в атаку. Точніше, деякі події відбувалися навіть паралельно.

25 жовтня Тимошенко провела з’їзд, на якому висунула 4 000 кандидатів, які повинні були в грудні обиратися в 184 нових об’єднаних громадах.

За масштабами подія нагадувало аналогічний помпезний з’їзд селян 2009, який Тимошенко влаштувала напередодні президентської кампанії 2010 року.

У своїй промові Тимошенко не тільки розповідала про те, що українці не доїдають м’яса і ягід, а й істотно пройшлася по родині президента.

За її словами, сьогодні в Україні близько 11 сімей володіють «сотнями і тисячами гектарами землі, і очолюють рейдерство».

«Одна з таких сімей, мені страшно сказати, кому належить — це наш президент держави», — сказала Тимошенко.

Тема громад і децентралізації — одна з небагатьох, на яких президент може піаритися, як на своїх реформаторських досягнення. Тому йому було важливо ці вибори виграти.

Хоча вибори на місцях — це не вибори загальнонаціонального масштабу, і тут все ж вибирають свого знайомого, а не партію або загальнонаціонального лідера. Але «Батьківщина» і БПП все одно розгорнули піар-війну, хто краще. Вранці 12 грудня штаб «Солідарності» з самого ранку вийшов з новиною, що вони перемогли на виборах — 277 депутатів рад політсили президента проти 92 у «Батьківщини». А керівники кампанії заявили, що ці показники краще за всяку соціології показують ставлення народу до влади і опозиції.

Втім ввечері Тимошенко вийшла на брифінг і заявила протилежне — що перемогла її політсила. За уточненими даними, у «Батьківщини» було 132 мандати, а у «Солідарності» тільки 60.

Тимошенко назвала це підтвердженням всіх соціологічних даних. «Люди вважають за краще опозицію, тому що розуміють, що Україна рухається в неправильному напрямку», — заявила Тимошенко.

Секрет же Полішинеля полягав в тому, що більшість кандидатів від «Солідарності» через низький рейтинг партії брали участь в кампанії як самовисуванці. Або ж і були самовисуванцями, які постфактум написали заяву про вступ до президентської партії.

Ця ж історія повторилася на виборах 18 грудня, а потім і 30 квітня. При цьому на останніх виборах ОТГ Тимошенко вже звинувачувала владу в тому, що та примушує переможців від «Батьківщини» міняти політичне забарвлення.

«Хоча насправді в Запоріжжі її кандидат сам за три тижні до цього написав заяву про вступ до «Солідарності», розуміючи, то без цього йому бюджетних грошей не бачити», — говорить один із технологів, які працювали у виборчих кампаніях в ОТГ.

Але якщо на перших виборах ОТГ Тимошенко тільки обіцяла захищати дрібні фермерські господарства, то з весни вона вже взяла на щит заборона ринку землі, який стоїть у вимогах МВФ.

Слід зазначити, що Банкова і тут «розвела» Тимошенко — тому що спочатку вона їй дозволила проводити з’їзди з ініціативою референдуму, збирати ініціативні групи, а потім все заблокувала. Зроблено це було 27 квітня рішенням Окружного адмінсуду Києва.

Хоча це ніяк не завадило Тимошенко продовжувати ставити намети і роздавати свою агітацію.

Газова атака і нова стратегія

На початку квітня Ігор Гринів на одну зі стратегічних рад в АП приніс ту саму горезвісну соціологію, згідно з якою президент в другому турі програє 5% Тимошенко, але виграє 5% у Юрія Бойка.

Після цього були ще одні збори в вузькому колі, де Гринів пообіцяв придумати концепцію нової виборчої кампанії, пустити її в обкатку, і за три місяці підвищити рейтинг президента.

У четвер на запитання, чи є концепція, Гринів відповів INSIDER, що створює.

Інші учасники тієї ж групи говорять, що вона є поки тільки «в хмарах».

«Очевидно, що в цій концепції повинна бути і протидія Тимошенко. Тому що за останньою аналітикою, яку робили, у Порошенка гірші показники громадського сприйняття по всьому — і за зовнішнім виглядом, і по брехливості. Гринів же не любить боротьби проти когось, він завжди вважає, що компанія повинна будуватися за принципом за щось. Тому чорнушні підряди віддають дрібним технологам «, — говорить співрозмовник INSIDER в команді президента.

До таких дрібним капостей варто віднести новину про те, що Тимошенко домагалася зустрічі з Трампом на молитовному сніданку, чекаючи його біля туалету. Сюди ж входить стратегія, як не пускати Тимошенко на ефіри.

Як такої заборони для каналів немає. Але там, де в ефірі у Тимошенко за форматом повинен бути опонент, влада відправляє депутата на кшталт Олексія Гончаренка. В результаті прес-служба «Батьківщини» просто відмовляється від такого ефіру.

Крім того, депутатам рекомендують все частіше виводити Тимошенко з себе, щоб вона виглядала непривабливо.

А також використовувати недавнє рішення Стокгольмського арбітражу, який скасував пункт газового контракту Тимошенко «бери або плати». Не забуваючи згадати, що через Тимошенко кожен українець виявився винним 700 доларів.

Хоча навряд чи нинішня влада дійде до варіанту Януковича садити опонентку.

«Є багато розмов про те, що якась відповідальність повинна бути. У Біблії написано «Не суди і не судимий будеш». Я говорю не про кримінальну відповідальність, це не справа президента, є відповідні органи. Я кажу про політичну відповідальність. Коли ви поставили країну на коліна і сьогодні це доведено не політиками, а не внутрішніми експертами, а найвищою міжнародної судовою інстанцією доведено, що здані інтереси України», — сказав президент на цьому тижні, виступаючи на Трипільській ТЕС, що в прямому ефірі транслював 112 канал.

Найближчий концепт команди влади можна зрозуміти за останніми словами Сергія Березенка в ефірі того ж каналу — і у влади, і в опозиції рейтинги низькі, але влада хоч щось робить, а опозиція тільки критикує «.

Президент тепер все частіше виступатиме в ролі добротного господарника — то інспектуючи Трипільську ТЕС, то відкриваючи Стамбульський парк в Одесі.

З осені повинна початися вже доросла виборча кампанія — спочатку президентська, потім парламентська.

І за цей час і президенту, і Тимошенко доведеться придумати не тільки концепцію, а й вибудувати боєздатні команди і заручиться міжнародною підтримкою. А поки у лідера «Батьківщини» з цим проблеми куди більші, ніж у Банкової.

З чуток, кілька тижнів тому Тимошенко літала в США. Соратники леді Ю не стали відповідати на питання, що вона там робила, а ось опоненти з НФ десь дізналися, що вона нібито намагалася познайомиться з родиною Трампа, але безуспішно.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяВ Україні почався «сезон» квартирних крадіжок: поліція радить не хизуватись відпочинком у соцмережах
Следующая статьяСавченко: Каждый политик может прийти к власти только один раз