Зустрівшись біля входу для преси, ми одразу розпочали інтерв’ю. Сергій Владиславович поспішає, як всі політики. Правду ж кажуть, що життя на олімпі вирує в декілька разів швидше.
На площі біля Верховної Ради, яку принижують кровопивці від різних партій та олігархів, в якій аморфна коаліція затягує Україну на саме дно, а це скликання називають найслабшим з часів незалежності, – напівпорожні намети. Час від часу цей простір, однак, наповнюється.
Тоді бунтівні Міхеіл Саакашвілі, Сергій Лещенко, Юрій Дерев’янко, Семен Семенченко, бійці добровольчих батальйонів гучно віщають зі сцени. Про важливі, на перший погляд, речі – створення антикорупційного суду, зміну виборчого законодавства, скасування депутатської недоторканності і навіть закон про імпічмент. При цьому «Міхомайдан» вперто не презентує українцям пристойний, розгорнутий план розвитку економіки: виборці тільки й чують від нього, що «президент – барига».
Позаяк вся пікантність та навіть трагікомічність криється в тому, що ці ініціативи ще до недавнього виходили від самого Порошенка. Чи не через це їх багатослівні тиради відверто віддають душком?! При цьому самого Міхеіла Саакашвілі, за різними соціологічними опитуваннями, підтримують лише 1,5% громадян.
У зв’язку з цим низка політичних аналітиків підозрює, що екс-президент Грузії – це технологічний проект Порошенка, покликаний відвернути увагу українців від істинного, катастрофічного стану справ в країні, зігравши роль «громовідводу».
Відчутно, що лідер БЮТ Юлія Володимирівна, яку різні соцопитування виносять то на перше, то на друге місце в президентському рейтингу, знаходиться трохи в стороні від цього, м’яко сказати, карколомного броунівського руху.
І це було моє перше запитання заступнику Юлії Тимошенко в парламентській фракції «Батьківщина» Сергію Соболєву, який хоч і не заперечує підтримку РНС (Руху Нових Сил) Саакашвілі, але в той же час явно не в захваті від новоявлених «реформаторів».
– Чому ваша політична сила помітно дистанціюється від Міхеіла Саакашвілі і його руху, хоча ви і підтримуєте всі озвучені ним вимоги? Чи виглядають його протестні акції «пустишкою», що грає на полі Порошенка і його режиму?
– Насправді є декілька можливостей боротьби. Перша – для тих партій, які представлені одним-двома депутатами, але не мають фракції, – ясно, що це суттєва можливість проявити себе на вулиці.
«Батьківщина», одначе, мала найбільшу кількість прапорів під Кабміном, Адміністрацією Президента, парламентом саме у перші дні, підтримавши ті три ключові вимоги, – дещо спростовує моє твердження Сергій Владиславович. – У Верховній Раді ми активно просували зазначені законопроекти, бо маємо набагато кращу можливість відстоювати такі речі безпосередньо в сесійній залі.
Стосовно зняття недоторканності депутатів, то, без сумніву, це вигідно Банковій, яка кримінальними справами буде ще міцніше тримати на гачку особливо запопадливих депутатів.
А щодо Антикорупційного суду – яка ж тут вигода Банковій? Саме президент гальмує його створення. Саме Порошенко гальмує і закон про імпічмент.
Знаєте, як завжди буває – поки ти кандидат в президенти, то заявляєш на всіх зустрічах – я, мовляв, підтримую закон про імпічмент. Як тільки стаєш президентом, одразу всіляко притримуєш – так було і з Кучмою, Ющенком, Януковичем…
Не виключаю ще кривавішого терору, тому що дестабілізуючий фактор для Путіна – ключовий, який дозволяє тримати в напрузі країну
– Я бачу, – ви ходите без охорони?
– Ніколи з охороною не ходжу…
– Ви не боїтеся, що на вас буде замах, як на Мосійчука?
– Не боюся. Але і в охорону не вірю після вбивства Кеннеді.
– Ваш же лідер з охороною!..
– Прем’єр-міністр після відставки обовз’яково входить в перелік осіб, що охороняються державою. Й повірте, це не велике надбання, а страшне обмеження, яке накладається на твоє приватне життя. Ті, що мають охорону, особливо державну, не є вільними людьми.
– Давайте обговоримо ситуацію замахів, що прогриміли країною… Чи можливі інші терористичні акти або бандитські розборки, пов’язані з грошима, в зв’язку з прийдешніми виборами?
– Коли одночасно вбивають, ранять не одну особу, при чому це не просто перехожі, це ті, хто перебувають в цих будівлях, або ті, хто пересуваються певними маршрутами постійно, то схиляюся до версії терористичного акту. Це не замах лише на одну особу, тому відкидаймо бандитські розборки.
Без сумніву, не виключаю ще кривавішого терору, тому що дестабілізуючий фактор для Путіна – ключовий, який дозволяє тримати в напрузі країну не лише на лінії розмежування, не лише на анексованій території, – в Криму, або на окупованій – Східному Донбасі, але і залякувати в столиці – Києві.
Треба реально оцінювати ситуацію й розуміти, що більшою є загроза не дострокових виборів, а того, що вони взагалі можуть не відбутися
– Ви знаєте, чого я побоююся?.. Що можливий сценарій серії терористичних актів, які зорганізує сама українська влада… Побореться активно з «терористами», нажене ще більших страхів і без особливих зусиль виграє вибори…
– Тоді можливий й інший сценарій – у зв’язку з масовими терористичними актами, які, не дай Боже, прокотяться країною, введення надзвичайного воєнного стану, що взагалі забороняє проведення виборів. І це збереже цю владу…
На те ми й політики, щоб унеможливлювати подібні речі. Коли ще декілька місяців тому дуже активно «качалася» інформація, що вже завтра або післязавтра дострокові вибори в парламент чи президента, я казав, що такого не може бути, тому що аналізую рейтинги і «Народного фронту», і «Блоку Петра Порошенка»… Немає божевільних, які підуть на дострокові вибори в умовах, коли рейтинг першого складає один відсоток, а президентський менше восьми.
Треба реально оцінювати ситуацію й розуміти, що більшою є загроза не дострокових виборів, а того, що вони взагалі можуть не відбутися. А те, що такий сценарій проробляється, то я переконаний.
– Ким?
– Адміністрацією Президента. Тими, хто при владі. Навіщо опозиції проробляти цей сценарій при зростаючих рейтингах?
– Так все ж, скажіть, чи є Саакашвілі кандидатом, розробленим технологами Банкової?
– Те, що вони розбираються з Порошенком, хто кому друг, хто кому товариш, призначають один одного, знімають – це одна історія… Але факт позбавлення громадянства Саакашвілі – пряме порушення Конституції, норм і вимог ООН, ОБСЄ, ПАРЕ, і тому тут ми мовчати не могли.
І якщо президент може в такий політичний спосіб розправитися зі своїм найкращим другом юності, кумом, то ви можете уявити, що чекатиме на опозицію.
А для того, щоб бути технічним кандидатом, треба мати достатньо рейтингу.
Абсолютна більшість соціологічних агентств і груп заявляє на першому місці Юлію Тимошенко – 14%
– А який рейтинг у Саакашвілі?
– Останні опитування фіксують йому від 1 до 3%.
– Давайте розширимо список і піддамо аналізу інших можливих кандидатів в президенти…
– Абсолютна більшість соціологічних агентств і груп заявляє на першому місці Юлію Тимошенко – 14%.
Другий по всіх опитуваннях чинний Президент Петро Порошенко – в межах 10-11 відсотків, деякі агентства дають йому 12.
Проте важливіше за все, хто потрапляє в другий тур. Бар’єром в першому буде приблизно 15 відсотків.
От в чому проблема Порошенка, через яку він дуже нервує! Хто б з ним не потрапив у другий тур, він гарантовано програє усім. Хіба що може виграти у Ляшка, бо Ляшко по своєму психотипу будь-кому програє.
І справа не тільки в Тимошенко, якщо він з нею потрапляє в другий тур, а такою є найбільша імовірність, але й, приміром, у тому ж Андрію Садовому, який також без особливих зусиль здолає Порошенка.
Другий по всіх опитуваннях чинний Президент Петро Порошенко – в межах 10-11 відсотків, деякі агентства дають йому 12
– Яка найбільша проблема наших президентів?
– Подивімося, хто був рушійною силою всіх революцій в Україні – за незалежність 26 років тому, помаранчевої в 2004 році, революції Гідності наприкінці 13 на початку 14 року. Дрібний бізнес і середній клас. Самодостатні люди, які розуміли, що нічого доброго не буде, якщо правитиме бал олігархат.
Хто б ви думаєте першим зайшов в кабінет Віктора Ющенка? Фірташ, про якого він напередодні заявляв, що не знає, хто це такий, бо «вонючий газ йому не потрібен». Дуже добре це пам’ятаю – мене призначили представником Віктора Андрійовича в парламенті.
Побувши буквально декілька місяців на цій посаді, був змушений подати у відставку, тому що зрозумів, що йому не потрібна робота з депутатами, не треба виконувати програму, яку він проголошував. І мене як представника Президента йому ніколи було приймати.
Натомість з ним зустрічався й Ахметов, який раніше боровся проти Ющенка і підтримував Януковича.
Віктору Андрійовичу ніколи було спілкуватися з тими, хто якраз його і привів до влади – представниками малого та середнього бізнесу.
Так, це головна проблема всіх президентів. Подивіться-но, до кого за підтримкою їздив у Відень Петро Порошенко? До Фірташа, який за вимогою ФБР США знаходився під арештом і по якому на той час ухвалили рішення щодо його екстрадиції в США по обвинуваченню в хабарі. Наш майбутній президент їде на аудієнцію до нього. А після розказує, що він за європейський вибір, що вважає США та ЄС своїм союзником.
– Повернімося до аналізу політичних персон, які мають вплив на електорат.
– Судячи з опитувань, різкий ривок зробив, як не парадоксально, один із членів фракції нинішнього «Опозиційного блоку», який, правда, заявляє, що вже не в «Опозиційному блоці» – це пан Вадим Рабінович. А також лідер «Опоблоку» Юрій Бойко.
Ці персони разом мають приблизно по 7 відсотків голосів. Чим це закінчиться? Не знаю! Чи не будуть вони викликані в Кремль з жорсткими умовами про єдиного кандидата? Чи підкоряться цьому рішенню? Їх 14% електоральної підтримки гарно накладаються на ці заповітні 13-15 відсотків, за які веде боротьбу не один політик для потрапляння в другий тур.
Далі дуже різке падіння рейтингів. І все одно різні варіанти об’єднань можуть додавати або віднімати у цих політиків.
Олег Тягнибок, котрий зміг об’єднати праві сили – «Національний корпус», «Правий сектор», що може дати йому достатньо сил для подолання 5-відсоткового бар’єру.
Вкладаються кошти й в інші проекти, які вистрілять напередодні перегонів.
Таким прізвищем може бути Вакарчук, який дуже активно зараз просуваєтсья.
Щодо екс-президента Віктора Ющенка, який розпочав кампанію, що він найкращий президент за всі часи… Гадаю, що такого кандидата в президенти взагалі немає. Після того, як його звинуватили в отриманні одного мільярда доларів з каси «Партії регіонів» за безкровну передачу влади Януковичу…
Без сумніву, Юрія Луценка зараз розкручує президент. Не готовий сказати, чи як наступного президента. Але, думаю, більше як союзний політичний проект, що намагатиметься подолати прохідний відсоток в парламент.
Стосовно Арсена Авакова – він однозначно талановитий. Чи вестиме власну гру на президентських виборах? Навряд чи! А як самостійний політичний проект на парламентські вибори – можливо…
Гройсман… Не уявляю, як він стартує кандидатом в Президенти при Порошенку. Тоді це значить негайна відставка, а ми знаємо, що інколи у нас відставка приводить в президентське крісло, а інколи – призводить до забуття. Очевидно, що Володимиру Борисовочу буде цікавіше домовлятися в рамках майбутньої коаліції, аніж зараз іти на прямий конфлікт з патроном.
Анатолій Гриценко, звісно, буде іти на вибори, але ви знаєте парадокс цієї людини, що на опитуваннях має досить пристойні результати, а як тільки доходить до голосування, то чомусь ці результати різко падають – буває, навіть в рази.
Хто б ви думаєте першим зайшов в кабінет Віктора Ющенка? Фірташ
– Оцініть, будь-ласка, роботу цього скликання Верховної Ради.
– Такого приниження законодавчого органу давно не бачив. Вперше обирався в часи Радянського союзу, це був парламент, який проголошував незалежність в 90-му році. Порівнюю, здавалося б, залежну Раду комуністичних часів і нинішню. Так от – таких рабів-депутатів, як зараз, не було в жодному скликанні. Цікаво, що маємо приблизно ті ж рабські відносини, як при Януковичі.
При кучмівському режимі, працюючи керівником фракції, уявити собі не міг, щоб по нашому виклику, приміром, покійний нині Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко чи голова Президентської Адміністрації Дмитро Табачник не з’явився на засідання.
Подивіться, хто зараз представляє законопроекти в сесійній залі. Ну, от вчора… такий характерний робочий день – представляють десятки лобістських законопроектів тих, хто керує парламентом, де із бюджету тікають мільярди гривень. А в залі немає навіть міністра фінансів, не кажучи вже про профільних міністрів!
Не уявляю собі, щоб за часів уряду Юлії Тимошенко міністр фінансів Віктор Пинзеник не сидів в урядовій ложі, а також всі б мовчали про лобістський законопроект, по якому з бюджету викрадають мільярди гривень.
Чому відбуваються скандали між генпрокуратурою та НАБУ? Тому що НАБУ – це новий орган, де працюють дійсно нові люди
– Розкажіть про рішення парламенту з корупційною складовою…
– Я би назвав ці рішення лобістськими, тому що вони не завжди корупційні. Гроші, виділені на округ – це не обов’язково корупційні, але це гроші, за рахунок яких купують голоси в парламенті. Політично, я маю на увазі. Вони йдуть на різні соціально-економічні програми, на мажоритарні округи під окремих депутатів.
Друге – це розподіл бюджетних коштів на дорожнє будівництво, де тендери виграють «свої» фірми. Також це розпил ресурсів таких державних монополій, як «Енергоатом», «Укрзалізниця» тощо, де відмиваються мільярди доларів.
– Що потрібно зробити?
– Запровадження системи Prozorro в рази зменшило корупційну складову (це якраз те, на чому ми завжди наполягали як політична сила). Але її треба удосконалювати – вже знайшлися механізми, як обходити через домовленості на тендері, на змові, через зупинення тендерів.
Зрушилося створення системи єдиних вікон реєстрації, про що ми криком кричали, – електронних реєстрів, що так само зменшує корупційний фактор. Але ми тільки на початку шляху боротьби із корупцією.
Якби ми пройшли той шлях, який, до речі, в свій час здолав Міхеіл Саакашвілі на прикладі реєстраційних документів в Грузії, думаю, що побутова корупція, як така, вже б зникла. Це коли треба оформити декретну відпустку, допомогу і з вас починають вимагати чергові десятки документів, які є в електронному вигляді в державних установах, за якими треба пройти умовно через дорогу, і вам кажуть оформити ці довідки, а за швидкість вимагають доплатити.
Важливо не створювати десятки корупційних органів, це нічого не дасть, якщо не будуть створюватися механізми унеможливлення корупційної складової.
Чи знаєте ви, що завдяки цьому генеральному прокурору знятий з розшуку Юрій Іванющенко (він же Юра Єнакієвський)?
– Який вплив мають новостворене НАБУ, органи прокуратури на боротьбу з корупцією? Якою є роль Державного бюро розслідувань?
– Не дарма кажу, що Юрій Луценко – це найнебезпечніший генеральний прокурор. Пригадую, скільки каменів було в город Віктора Шокіна. Мовляв, це людина старої формації, яка нічого не хоче реформувати… Але хто працював з Шокіним? Це небо і земля! Працювали в своїй більшості професіонали, плюс нові люди, які прийшли в систему завдяки закону, який ми ухвалювали, який дозволяв працювати тільки з юридичною освітою, на відміну від теперішніх вимог до генерального прокурора. Зараз повертаються старі «перевірені» кадри Пшонки – генпрокурора Януковича.
Чому відбуваються скандали між генпрокуратурою та НАБУ? Тому що НАБУ – це новий орган, де працюють дійсно нові люди. Декілька разів давав там свідчення по моїх заявах про корупційні злочини. Якщо їм дати можливість повністю розвернутися, мати процесуальну незалежність, то цей унікальний орган матиме велике майбутнє.
Так само, як тепер цей орган має майбутнє в Румунії, де можновладці перелякалися, коли тисячні демонстрації вийшли на його підтримку.
Вам буде цікаво дізнатися, як робить «незалежними» прокурорів на місцях Юрій Луценко. Депутати виділили мільярд гривень на зарплату. Слідчий прокуратури, який готуєтсья 7 років, а потім отримує 4-5 тисяч гривень – це неправильно. Але як Луценко розподілив ці кошти? Він намалював собі зарплату майже 180 000 гривень, заступникам аналогічно. А всіх підлеглих нижчого рангу посадив на схему, при якій премії виписуються під диктовку генпрокурора.
Коли ми виведемо слідство з СБУ, поліції, прокуратури в Державне бюро розслідувань й запрацює Антикорупційний суд, то це буде унікальне завершення реформи правоохоронних органів. А поки що новостворені органи по боротьбі за корупцією – це тільки вивіски. Прокуратура і слідство веде, і обвинувачення пред’являє, – це смішно…
Чи знаєте ви, що завдяки цьому генеральному прокурору знятий з розшуку Юрій Іванющенко (він же Юра Єнакієвський)? На підставі цього Європейський суд визнав його взагалі невинуватим, з нього зняті санкції. Як? Юрій Луценко пропустив аж на місяць (!), не на день, не на годину, терміни оскарження рішення суду першої інстанції стосовно закриття справи, по якій Юрій Іванющенко був оголошений в розшук. Не вірю в те, що просто так, тому що, як мінімум, 5 людей у фракції БПП в цьому парламенті – це представники Юрія Єнакієвського. Нехай НАБУ відкриває справу, як завдяки Луценку партнер Януковича Юрій Іванющенко може спокійно розгулювати не лише по Москві, а й по Монако, по інших столицях світу. Ось вона – яскрава ілюстрація того, що насправді коється у боротьбі з корупцією в нашій країні.
Автор: Артем Фляжніков, Persona.Top