В Україні триває епопея з новим мобілізаційним законопроектом. Депутати ось-ось завершать розгляд поправок у комітеті. І очікується, що протягом кількох тижнів законопроект нарешті потрапить до сесійної зали на друге читання. Разом з тим, суспільство обурила новина про зменшення мобілізаційного віку, хоча військові кажуть, що це необхідність. Чи треба зменшувати мобілізаційний вік та про важливіть підготовки резервів в етері Апостроф TV розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.

Зменшення віку мобілізації — це сувора необхідність. На даному етапі є пропозиція призивати на службу в армію з 25 років. А з 18 по 25 (станом на сьогодні по 27) — це потенційні призовники на строкову службу. Але оскільки набір на строкову службу не проводиться, то ці люди знаходяться в резерві до набуття 27 років (або 25, якщо цю поправку проголосують). З моменту, коли особа досягає мобілізаційного віку, вона може бути потенційно призвана на військову службу на захист України.

Наголошую, що в Україні чоловіки від 18 до 60 (до 65 — вищий офіцерський склад) — є мобілізаційним резервом. Це не означає, що їх всіх призовуть чи призивають. Це потенційний резерв у випадку надзвичайних або кризових ситуацій чи потреб.

На даному етапі мобілізаційні процеси проводяться у межах 27-60 років. А насправді все одно намагаються більше призивати осіб не стільки відповідно до віку, як відповідно до фаховості і знань. Тим паче, армія зараз потребує висококласних фахівців.

Крім цього, в Україні відкриваються рекрутингові центрі, в яких ставка робиться на те, що вони більше працюватимуть як мотиваційні центри і комунікатори суспільства. В таких центрах надаватиметься та інформація, яка необхідна для тих чи інших військових спеціальностей. Плюс буде вибір для потенційного призовника щодо військової професії, спеціальностей і військових частин, де вони будуть служити.

Важлива деталь — на сьогодні в Україні немає потреби мобілізовувати абсолютно всіх. Однак особа, яка набуває повноліття, має розуміти, що рано чи пізно вона може стати потенційним захисником і воїном. Тож варто готуватися до цього.

Що стосується окремих норм законопроекту, які викликали бурхливу реакцію, то українці виявилися чутливими до мобілізаційних питань. Але потрібно ж відрізняти хайп від реалій законодавчих процесів. І будь-які заявки, поки вони не лягли на папір — це банальний хайп. А українці бурхливо зреагували і завчасно підняли істерію. При цьому забули істину про те, що будь-хто з громадян України насправді має бути захисником і бути готовим захищати країну.

Дуже важливим у законопроекті є питання підготовки резервів серед осіб віком від 18 до 25 років. Це підготовка кожного потенційного призовника у військових навчальних центрах. Тобто за п’ять місяців — три місяці базової підготовки і два фахової — ми отримуємо підготовлених осіб, яких у майбутньому можна буде призвати на військову службу. Плюс ми будемо знати, скільки є потенційних призовників. Також буде певний розподіл чи процедура визначення цього резерву, який можна буде задіювати поетапно. Це величезний пласт роботи і дуже добре, що його піднімають.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статья«Крокус» — це лише початок: коли у Росії чекати нових терактів
Следующая статьяХід слоном: що стоїть за візитом Кулеби в Індію