У четвер вранці, 11 квітня, Верховна Рада ухвалила скандальний закон про посилення мобілізації. Депутати залишили всі норми, що викликають найбільші суперечки і водночас виключили норму демобілізації військовослужбовців через 36 місяців служби. Тепер закон має підписати керівництво країни і лише через місяць після підписання він набуде чинності. Про те, як сприйме суспільство цей закон і чи допоможе він вирішити проблему з мобілізацією, розбирався «Апостроф«.
Історія питання
Епопея із законом про мобілізацію, що тривала майже півроку і призвела до затяжної політичної та соціальної кризи, вийшла на завершальну стадію – залишилося, щоб президент Володимир Зеленський поставив свій підпис під цим документом. Нагадаємо, що в середині грудня 2023 року на підсумковій прес-конференції президент України Володимир Зеленський повідомив про плани Генерального штабу додатково мобілізувати 400–500 тисяч осіб.
А вже на Різдво, 25 грудня, до Верховної Ради Кабмін вніс відповідний законопроект. Документ пропонував такі зміни: знижувався нижній поріг призовного віку з 27 до 25 років, встановлювалися нові правила звільнення від призову та відстрочок, вводилися електронні повістки, строкова служба замінювалася на базову загальновійськову підготовку, передбачалася кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації, а також блокування банків ухилянтів.
Тоді ці норми законопроекту спричинили хвилю обурення у суспільстві, в результаті у січні «сирий» документ відправили на доопрацювання. Уряд законопроект швидко доопрацював і наприкінці січня вніс до Ради оновлену версію. Але далі настала тривала пауза: народні обранці ухвалили документ у першому читанні, але до другого читання було подано понад 4 тисячі поправок.
Планувалося розглянути поправки до середини березня та винести доопрацьований законопроект до сесійної зали на розгляд до кінця місяця. Проте нардепи на поправках «зависли». Оновлений законопроект винесли на розгляд парламенту лише на початку квітня. Щоправда, перед цим серед депутатів виник скандал про виключення із законопроекту норми про демобілізацію через 36 місяців служби. Найбільше обурювалася із цього приводу фракція «Європейська солідарність», яка зрештою відмовилася голосувати за законопроект.
Що ухвалили
Проте, у четвер, 11 квітня, багатостраждальний закон було ухвалено. Депутати голосували так:
— «Слуга народу» – 192;
— «ЄС» — 0;
— «Батьківщина» – 2;
— Платформа за життя та мир (ПЗЖМ) – 18;
— «Голос» — 16;
— «Відновлення» – 16;
— «За майбутнє» – 12;
— «Довіра» – 15;
— Позафракційні -12.
Серед основних положень тепер уже ухваленого закону варто згадати наступні:
— визнані обмежено придатними повинні повторно прийти до ВЛК;
— ті, хто отримав ІІ – ІІІ групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби;
— українці, які проживають за кордоном, протягом 60 днів мають оновити персональні дані у ТЦК. При цьому зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через е-кабінет;
— передбачено обмеження права керування авто для ухилянтів від військової служби;
— уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюватиме фото- та відеофіксацію під час перевірки документів;
— необхідно тепер обов’язково мати при собі військово-обліковий документ та показати його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.
«Рада зробила те, що мала давно зробити, — каже в коментарі «Апострофу» віце-президент аналітичного центру «Політика» Олег Лісний, — цього вимагала ситуація на фронті, ситуація з мобілізацією на Росії, де, за словами нашого президента, планується найближчим часом мобілізувати 300 000. Україна має реагувати на ці погрози, і закон про мобілізацію – це те, що має бути ухвалено ще позавчора».
На думку експерта, це не означає, що зараз почнеться якась мобілізація, адже вона де-факто не зупинялася ні на день.
«Це просто покращення самого процесу. І тому цей законопроект, який став законом, я дуже сподіваюся, дуже скоро буде підписаний спікером, а потім президентом. Це дуже важливий момент у сфері безпеки держави», — зазначає Лісний.
Чого чекати
Політолог Віталій Кулик вважає, що ухвалений закон негативно сприймуть у суспільстві.
«Цей закон викликає недовіру як на фронті, так і в тилу, — каже «Апострофу» Кулик, — Ми пам’ятаємо, як він приймався. Обговорювалися правки в закритому режимі, експертів не долучили до цього. Ми отримали кулуарне обговорення».
За словами Кулика, багато хто чекав на норму про демобілізацію.
«Зрозуміло, що самі військові, які з початку повномасштабного вторгнення захищають Україну, хотіли б бачити перспективу демобілізації, вони та їхні родичі чекали на це. Але цього не сталося», — зазначає політолог.
«Думаю, що вилучення норми про демобілізацію викличе негатив. Але цю проблему потрібно вирішувати у будь-якому випадку», — припустив у коментарі «Апострофу» політолог Ярослав Макітра.
«Я вважаю, що виняток демобілізації — це логічно. Тому що про це просив головком, — каже Олег Лісний, — а деякі політичні сили, прагнучи отримати певні бонуси, влаштували навколо цього хайп. Але є логіка війни. Давайте сьогодні звільнимо таку велику частину військових, не підготувавши їм резерв, а далі що?».
«Тому військові попросили вивести демобілізацію до окремого закону. І цей закон розглядатиметься певний період, коли вже почне працювати, скажімо, цей закон про мобілізацію, і вже будуть напрацьовані методи, вже будуть – я впевнений у цьому – набрані певні люди, яких навчать, тоді можна думати про демобілізацію», — пояснює Лісний.
У якості своєрідної компенсації для бійців стало рішення Верховної Ради про підвищення доплат військовослужбовцям, які воюють на передовій. Передбачається доплата у розмірі 70 тисяч гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових завдань на лінії бойового зіткнення.
Також, на думку політологів, викликає багато питань норма про обмеження консульських послуг.
«Чоловіки, які перебувають за кордоном, шукатимуть можливості залишитися в країні перебування та отримати її громадянство. Тоді закривається навіть гіпотетична можливість повернення на батьківщину», – вважає Віталій Кулик.
«Ті, хто хотів залишитися за кордоном, вони залишаться і так. Але норма про те, що ці громадяни України мають заявити про себе в ТЦК – правильна, і вона стосується всіх чоловіків. Тут не треба ділити на тих, хто проживає за кордоном та тих, хто в Україні. Усі мають бути рівними перед законом, — каже Ярослав Макітра, — Інша справа, як ця норма реалізовуватиметься і як поведуть себе держави, де українські чоловіки зараз перебувають».
На думку Віталія Кулика, норма про обмеження прав керування автомобілем стане приводом для оскарження у судах, зокрема й у Суді з прав людини.
Також експерти не відкидають і того, що з реалізацією закону можуть бути зловживання з боку ТЦК.
«Не виключений сценарій, коли працівники ТЦК користуватимуться законом у особистих цілях, оскільки їм надано право вважати людей ухилянтами та діяти відповідним чином. Це проблема, яка теж відгукнеться», — вважає Віталій Кулик.
Політолог припускає, що проблему мобілізації закон не вирішить і створить проблему для влади.
«Зараз багато чоловіків ховатимуться, перейдуть на нелегальне становище. Що ж до політичних ризиків для влади, то спочатку буде повзуче невдоволення, потім обурення в соцмережах, потім демарші, а потім невдоволення може вилитися на вулицю. І це ризик для влади», — каже Кулик.
А ось Ярослав Макітра та Олег Лисний все ж таки висловлюють з приводу ухвалення закону обережний оптимізм.
«Громадяни, які налаштовані проти цього закону і виступатимуть проти цього закону, не переконаєш. Який би закон не був, він завжди буде не досконалим. Але в нас йде війна, й іншого виходу, як прийняти такий закон — немає», — резюмував Макітра.
«Я вважаю, що будь-який закон не є ідеальним, але те, що його ухвалено, дасть змогу уже ввести певні правила. Я сподіваюся, цей закон прибере з вулиць «мисливців» з ТЦК, і буде менше різних цих відео, які розганяють і росіяни, і наші ідіоти, до речі. Я думаю, що це буде на користь. Потрібно усвідомлювати, що війна — надовго і підходитиме до того, що більшість населення пройде через це горнило», — сказав Олег Лисний.
