В Україні знову дискутують з приводу заборони месенджера Telegram, який росіяни протягом усієї війни використовують для поширення дезінформації. Наразі про повне блокування не йдеться, у Верховній раді пропонують лише врегулювати роботу Telegram в країні. У СБУ кажуть, що заблокувати месенджер технічно складно, а крім того, росія веде свою пропагандистську діяльність і через інші соцмережі. Насправді небагато країн вдаються до заборони соціальних мереж і платформ: «Слово і діло» пропонує подивитися, де повністю заблоковані Facebook, Twitter, YouTube, Instagram, Telegram, WhatsApp і TikTok.

Максимальна кількість заборон на соціальні мережі та медіаплатформи діє в авторитарних країнах, зокрема, Китаї, Ірані, росії, Північній Кореї та інших.

Наприклад, у Китаї ще у 2009 році заборонили Facebook, X (колишній Twitter) та YouTube. У 2016 році влада заборонила на території країни Instagram і Telegram, а в 2017-му – меседжер WhatsApp.

Натомість Китай розвиває свої місцеві аналоги популярних соцмереж.

Іран у 2009 році заборонив використання Facebook, X та YouTube. В 2018 році був заблокований Telegram, а в 2022-му – WhatsApp. Влада країни звинувачує онлайн-платформи в розпалюванні протестів.

Росія після повномасштабного вторгнення в Україну заборонила соціальні мережі компанії Meta – Facebook та Instagram – через «легалізацію мови ненависті». Також через поширення «недостовірної суспільно-значущої інформації» про війну проти України в рф заблокували Twitter.

Північна Корея, де вільний доступ в інтернет і так обмежений, у 2015 році заблокувала Instagram, а в 2016 році – Facebook, Twitter, YouTube. З 2017 року в країні заборонено WhatsApp.

У Туркменістані та Узбекистані заблоковано Facebook, YouTube, Instagram та Telegram. Крім того, у Туркменістані заборонено Twitter, а в Узбекистані – WhatsApp.

У М’янмі у 2021 році заблокували Facebook, Instagram, Twitter та WhatsApp.

В Ефіопії заблоковані Facebook, YouTube та Telegram, у Гвінеї – Facebook, WhatsApp та Telegram.

Месенджер Telegram заблокований в Іраку, Сомалі, Таїланді, Об’єднаних Арабських Еміратах та Омані. Крім того, в ОАЕ та Омані заборонено WhatsApp.

У Пакистані минулого року заблокували Instagram, а в 2024-му – соцмережу X. В Еритреї та Ємені заблоковано доступ до відеохостингу YouTube.

Додаток TikTok, розроблений китайською компанією, повністю заборонено лише в Афганістані, Індії, Ірані, Непалі та КНДР. Однак багато західних країн через побоювання, що додаток здійснює збір та передачу особистих даних, запровадили часткову заборону на його використання. Докладніше – на інфографіці «Слово і діло».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяЗаконопроєкт про мобілізацію: що і коли набуде сили
Следующая статьяНовий закон про мобілізацію: що зміниться для українців