В українському політикумі очікується друга хвиля кадрових змін. Перша стосувалася переважно тих владних посад, щодо яких не була потрібна згода парламенту: чиновники з Офісу Президента, РНБО та силового блоку. Наразі ж мова йде про Кабінет міністрів. Отже, свою згоду на звільнення та потім призначення нових міністрів мають дати депутати. І тут є кілька цікавих поворотів. Про те чому рішення відклали, читайте в матеріалі «Апострофа«.

На цей тиждень готувалася відставка кількох міністрів. Як писав «Апостроф», зокрема, захиталися крісла під міністром аграрної політики та продовольства Миколи Сольського та віце-прем’єром, відповідальним за відновлення України Олександром Кубраковим. Обидва міністерства досить «ресурсні», тож цікаві різним групам на Банковій. Але контексти дещо різні.

Та в останній момент кадрові зміни перенесли на травень. Рада відправила у відставку лише сімох членів Рахункової палати. Кабмін же тим часом звільнив заступника міністра оборони Віталія Половенка, відповідального за тилове забезпечення армії.

Водночас НАБУ прийшло з підозрою до Миколи Сольського, його заступника Маркіяна Дмитрасевича та колишнього голови Держгеокадастру Олександра Колотіліна. Загалом у справі 12 підозрюваних. НАБУ підозрює міністра та його оточення у незаконному заволодінні державною землею на 291 млн гривень та спробі заволодіння землею ще на 190 млн гривень.

За даними НАБУ, учасники схеми знищили документи, що давали двом держпідприємствам на Сумщині право на постійне користування землею. Таким чином, через відсутність цих документів, обласний Держгеокадастр склав акт про самовільне зайняття цих земельних ділянок.

Після цього, за допомогою впливових посадовців обласного Держгеокадастру, ділянки було передано у власність заздалегідь обраній групі громадян під виглядом реалізації їх права на безоплатну землю. Однією з умов передачі землі у власність було підписання договору про її передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до отримання ними статусу власності.

Сам Микола Сольський «гарантував максимальну відкритість для встановлення істини». Його коментар оприлюднило міністерство.

«Обставини семирічної давнини стосуються спору між державними підприємствами та фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону. Спори вирішуються судами, в тому числі Верховним судом, і як мені відомо, на сьогоднішній день ряд рішень констатують відсутність права держпідприємств на землі, які, ймовірно, має на увазі НАБУ«, – заявив міністр.

Кейс Сольського

Варто зауважити, що Микола Сольський має вкрай неоднозначну репутацію, зокрема, він є давнім бізнес-партнером колишнього голови Офісу президента Андрія Богдана. Втім, його призначали міністром вже після відходу Богдана від влади – у авральному режимі на початку повномасштабного вторгнення.

Йшов березень 2022 року. Попередній міністр Роман Лещенко на початку повномасштабного вторгнення «зник». Згодом він повідомляв, що у відставку його змусила піти «важка спадкова хвороба». Тоді новим міністром і призначили голову профільного комітету Верховної Ради, особливо, не звертаючи увагу на його бізнес-зв’язки.

Зараз же, саме зв’язки з Андрієм Богданом згадали серед причин звільнення. Утім, співрозмовники «Апострофа» у Верховній Раді кажуть, що головна претензія до міністра в його надто великій самостійності. А ще у владних коридорах давно виношують думку про приєднання Мінагрополітики до Мінекономіки. Вкотре, адже таке об’єднане міністерство уже існувало в 2019-2020 роках.

Ідея об’єднати два відомства подобається не всім у Верховній Раді.

«Всі, хто знає бюрократичну машину, знає, що коли починається об’єднання чи роз’єднання якихось структур, це їх параліч приблизно на півроку, — пояснює «Апострофу» керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній, — Коли починається об’єднання міністерств, щось втрачається, потім поки штатні структури вони затверджують, потім одного звільняють, одного не звільняють, рішення потім не ухвалюються і так далі».

«Витягування з шафи старого скелета» у вигляді справи може бути пов’язане саме зі збором голосів для голосування, не виключає політолог Віталій Кулик.

«Cправа явно застаріла, це ще 5-6-літньої давності. Як вже кажуть експерти, вона вийдемого яйця не коштує. Витягнули її, скоріш за все, для того, щоб забезпечити належне голосування в Верховній Раді. Але не стільки за відставку самого Сольського, скільки за об’єднання міністерства АПК з міністерством економіки. Таке об’єднання готувалося. Я не виключаю, що вся ця історія з цієї підозрою також лягає в цю канву, для того, щоб це об’єднання завершити в інтересах певних груп в оточенні Зеленського», — зазначає політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Питання до Кубракова

До роботи віце-прем’єра з питань відновлення Олександр Кубракова питань більше. Відповідно, є і голоси за його відставку.

З останнього: після удару по Трипільській ТЕС народні депутати викликали Олександра Кубракова та й голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма на доповідь у Верховну Раду. Однак ті так і не прийшли.

«До нього було дуже багато претензій, як до організації процесів інфраструктури, так і до взаємодії з депутатськими групами і групами інтересів в парламенті. Комунікації там давно вже не було. Хотілки депутатів від «Слуг народу» він не виконував. А якщо виконував, то не так, як їм хотілося. І ефективність його менеджменту була достатньо умовна», — нагадує Віталій Кулик.

Водночас, джерела «Апострофа» в Офісі президента кажуть, ці претензії – швидше привід, а на місце Кубракова розглядається Олексій Кулеба, нинішній заступник голови Офісу президента, відповідальний за регіональну політику і який нібито хоче особисто «порулити» темою відновлення інфраструктури в державі.

На публіку

На думку директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, важливою є медійна складова у логіці кадрових перестановок.

«Насправді всі все рівно готуються до виборів. І не дивно, що влада намагається зробити якісь кроки. Те, що робить НАБУ чи те, що зараз руйнується Кабмін – це все спроби показати, що президент не просто володіє ситуацією, а й здатний загалом освіжити українську виконавчу владу», — підкреслює Віктор Небоженко.

Однак, за його словами, прихід на посаду нових людей мало що може змінити в нинішній владній системі координат.

«Будь-хто, хто зараз очолить те чи інше міністерство, не маючи серйозної програми радикальної перебудови України на військові рейки, він нічого не робитиме, окрім того, що буде “функціонувати” чи красти. Ну що робити, якщо люди приходять просто зайняти пост, не маючи якихось планів на майбутнє, крім особистих, звичайно», — зазначає Віктор Небоженко.

Ще один можливий аспект цієї ситуації – міжнародний.

«Швидше за все ці 60 мільярдів, які нам обіцяють США, пов’язані з якимись управлінськими зобов’язаннями. Річ у тому, що якщо ви не помітили, то йдеться не про допомогу, а про позику, тобто кредит. А будь-який банк або скажемо так, будь-яка країна, яка дає кредит, дуже зацікавлена в тому, щоб країну (боржника — «Апостроф») очолювали люди, які могли б віддати кредит», — не виключає Віктор Небоженко.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяЩе два законопроєкти в руслі мобілізації: покарання за військові правопорушення і права ув’язнених
Следующая статьяНе Америкою єдиною: хто ще оголосив про нові пакети допомоги Україні