Уряд змінив правила бронювання працівників. Зокрема, запроваджується обов’язковий мінімум по зарплаті, пише delo.ua. Експерти прогнозують, що нові обмеження додадуть головного болю виробничому сектору та посилять кадровий голод, хоча ОПК та загальна стабільність економіки завдяки закордонній допомозі мають встояти.
Мобілізація необхідність для країни, що вже п’ятий рік веде повномасштабну війну. Водночас держава, змушена балансувати між двома полюсами: фронт потребує людей, але й економіка без людей не функціонує. Чим більше кваліфікованих працівників іде до лав ЗСУ, тим більше підприємств втрачає здатність виробляти, платити податки, фінансувати той самий воєнний бюджет. Саме в цьому протиріччі й існує механізм бронювання, який Кабінет міністрів вирішив переглянути черговий раз. Експерти, яких опитало Delo.ua, не дають відповіді скільки українців можуть втратити бронювання через нові правила, але переконані, що урядове рішення може додати проблем бізнесу, посилити тінізацію зайнятості, а також сповільнити українську економіку.
Що змінюється в процедурі бронювання
30 травня Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка запускає масштабний перегляд системи бронювання до 1 вересня 2026 року. Логіка нових правил розгортатиметься в кілька етапів.
Спочатку держава перегляне самі критерії критичності: до 10 червня органи влади мають оновити перелік підстав, за якими підприємство взагалі може претендувати на цей статус. Далі — до 1 липня — перевіряється кожне підприємство, що вже має статус критично важливого: чи відповідає воно новим критеріям. Якщо підстава, за якою підприємство колись отримало статус, зникла з переліку — статус забирається автоматично. Весь цей процес має завершитися до 1 вересня.
Одночасно зростає зарплатна планка. З 1 вересня середня зарплата на підприємстві має бути не меншою за три мінімальні — 25 941 грн. Для підприємств у прифронтових регіонах трохи менше: 2,5 мінімалки, або 21 618 грн. Ще одна зміна стосується сумісників і тих, хто вже має відстрочку з інших причин: їх тепер зараховують до броньової квоти лише за основним місцем роботи.
Тим, у кого бронювання через нові правила анулюється, треба встигнути: підприємство має десять днів, щоб подати відповідні дані через “Дію”. І ще одне застереження — якщо критично важливе підприємство перевищить дозволену кількість заброньованих, це вважатиметься порушенням і може позбавити його самого статусу.
Що зміни правил означатимуть для бізнесу
Для бізнесу найгострішою проблемою є не самі зміни, а їхня раптовість і часові рамки, кажуть в Європейській бізнес асоціації.
“Будь-які незаплановані зміни до процедури отримання критичності та необхідність перепідтвердження цього статусу негативно впливають на можливість компаній прогнозувати та планувати свою діяльність”, — наголошують ЄБА.
Для багатьох підприємств перепідтвердження статусу означатиме повторне збирання великого пакета документів та очікування рішення, а у попередніх раундах бронювання цей процес тривав місяцями. При цьому обсяг заявок може суттєво перевищити спроможність органів влади їх опрацювати, як це вже траплялося раніше.
Тобто частина підприємств опиниться в правовому вакуумі: старий статус формально діє до 1 вересня, але фактична броня на конкретних працівників може зникнути раніше — і оскаржити це в умовах воєнного часу непросто.
Окремим зауваженням є зарплатний поріг. Вимога про середню зарплату у три мінімальні зарплатні формально виглядає помірно, однак для окремих галузей і регіонів це може стати суттєвим викликом. Яскравим прикладом є сільське господарство: там практика сезонних виплат означає, що середня зарплата по підприємству в різні місяці коливається суттєво, і нова вимога, введена посеред року, може позбавити броні саме тих працівників, яких аграрії найбільше потребують у розпал польових робіт.
Крім того в ЄБА зазначають, що нові правила можуть дати ефект у вигляді зростання нелегального працевлаштування. Якщо офіційне оформлення перестає захищати — частина ринку піде в тінь.
Під мобілізаційні ризики можуть потрапити саме ті працівники, яких бізнес вважає найбільш цінними — кваліфіковані фахівці, навколо яких будувалась кадрова політика підприємства, зауважує директор з інвестицій, голова офісу R&D інвестиційної компанії Capital Times Артем Щербина.
Аналогія, яку він наводить: коли Україна дозволила виїзд за кордон юнакам до 24 років, сервісний бізнес швидко відчув це на собі. Але виробничий сектор має набагато меншу гнучкість у заміні кваліфікованих кадрів.
“Якщо раніше дефіцит кадрів найбільше відчували у галузі обслуговування та ресторанного бізнесу, то тепер ризики зростають для виробничих та індустріальних підприємств”, — зазначає Щербина.
Однак не всі експерти поділяють цей песимізм. Так, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що коригування правил гри хоч і створить додаткову невизначеність, але він не вважає, що це матиме критичний вплив на економічну активність.
При цьому він зазначає, що сам факт існування механізму бронювання залишається позитивним сигналом для бізнесу. Також він каже, що не вбачає реальної загрози масової релокації підприємств: перенести бізнес до іншої країни коштує дорожче, ніж адаптуватися до нових правил в Україні.
Як це вплине на українську економіку
Якщо для бізнесу питання переважно операційне — як зберегти конкретних людей на конкретних посадах, — то для економіки ця ситуація вписана у значно ширший і тривожніший контекст.
Економіка України у 2026 році сповільнюється незалежно від будь-яких рішень щодо мобілізації: реальний сектор вичерпав ресурси для швидкого відновлення, нагромаджені після шоку 2022 року, бюджетне стимулювання обмежене залежністю від зовнішнього фінансування, а інфляційний фактор ще більше тисне на реальне зростання, зауважує Щербина.
Він прогнозує, що за результатами цього року економічне зростання складе близько +0,2-0,3%, а також не виключає, що НБУ та незалежні центри будуть і надалі переглядати прогнози ВВП з коригуванням в бік зниження. Щодо ринку праці: зарплати продовжуватимуть зростати, але темп уповільниться — від двозначних річних приростів останніх років до значно стриманіших показників.
Для будь-якої країни існує граничний мобілізаційний потенціал — межа, після якої економіка втрачає здатність відтворювати сама себе,
“У будь-якої країни існує граничний мобілізаційний потенціал — межа, після якої економіка вже не здатна забезпечувати необхідні ресурси для свого функціонування. Умовно кажучи, якщо працездатне населення становить близько 13 млн осіб, то граничний мобілізаційний потенціал може сягати приблизно 1,3 млн людей”, — розповідає, керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Проте він зауважує, що Україна воює в умовах, які дещо зсувають цю межу: значну частину воєнних видатків покриває міжнародна фінансова допомога. Тож зовнішнє фінансування суттєво пом’якшує обмеження, які зазвичай накладає мобілізація на економіку.
Таким чином скорочення заброньованих означатиме певне зменшення податкових надходжень, але поки зовнішня підтримка зберігається — це не критично. Головний ризиком для економіки Пендзин називає не нові правила, а можливе скорочення міжнародного фінансування.
Водночас ключовим двигуном економічного зростання України у 2026 році залишається оборонно-промисловий комплекс — а саме ОПК традиційно краще захищений у питаннях бронювання, зазначає Паращій. Тому загальний вплив на ВВП, на його думку, не буде критичним. Водночас експерт зауважує, що для остаточних висновків потрібно бачити деталі галузевого розподілу бронювань — без цього будь-які висновки будуть передчасними.
