Держстат повідомляє, що ціни падають, але на цінниках у магазинах — зовсім інша картина
У лютому наша офіційна статистика зафіксувала дефляцію, тобто зниження споживчих цін у порівнянні з січнем на 0,4%. Ця інформація викликала обурення серед населення, пише газета «Експрес«.
Люди кажуть, що варто б статистам частіше навідуватися у магазини, бо ціни там не те, що не падають, а постійно зростають. Про те, як розраховують інфляцію та кому вигідно маніпулювати зі статистикою, розмовляємо із Світланою Обєдніковою, заступником директора департаменту поширення інформації та комунікацій Держстату та Андрієм Вігірінським, заступником директора ГО «Публічний аудит».
— Яким чином розраховується індекс споживчих цін (ІСЦ)?
С. Обєднікова: — На основі споживчого набору товарів та послуг. Він запроваджений у практику розрахунку з січня 2012 року та складається з 335 товарів і послуг. Набір переглядається раз на п’ять років із врахуванням змін на споживчому ринку та в структурі грошових витрат домогосподарств.
— На підставі чого ті чи інші товари чи послуги включаються в споживчий набір?
С. Обєднікова: — До нього насамперед входять товари та послуги, які найбільше та найчастіше споживають домогосподарства, незалежно від того, регулююються ціни і тарифи на них, чи носять вільний, тобто ринковий характер. Вирішальним критерієм для включення до споживчого набору того чи іншого товару чи послуги є його частка в загальних грошових витратах домогосподарств — не менше як 0,1%.
— Як і хто збирає дані про зміну цін?
С. Обєднікова: — Ціни реєструють працівники органів статистики під час безпосереднього відвідування вибіркового кола підприємств торгівлі та сфери послуг.
Підприємства торгівлі визначаються для спостереження шляхом складних математичних розрахунків, які забезпечують відбір найбільш представницьких підприємств, що користуються популярністю серед широких верств населення. До вибірки включаються як підприємства — юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці, а також фізичні особи.
Збір інформації щодо споживчих цін та тарифів проводять щомісячно фахівці територіальних органів Держстату шляхом реєстрації цін на продукти, які входять до споживчого набору. Реєстрація цін проводиться у міських поселеннях усіх регіонів країни щомісячно з 1 по 25 число. За окремими товарами, ціни на які зазнають суттєвих коливань, реєстрація проводиться протягом повного місяця. Ціна одного й того самого товару у звітному місяці на одному й тому самому підприємстві фіксується в ті ж числа, що і в попередньому місяці. Розрахунки середніх цін проводяться на регіональному та державному рівні.
— Чому реальна інфляція зазвичай є набагато вищою, аніж офіційна? Минулого року лише тарифи на газ зросли на 280%, на світло — на 50%, але за даними Держстату офіційна інфляція не перевищила 43,3%.
А. Вігірінський: — Тут є чимало нюансів. Індекс інфляції — це як середня температура по палаті, коли в одного хворого вона впала, а в іншого — піднялася.
Проблема, по-перше, в конкретних товарних позиціях, які відстежуються. Приміром, у вас є улюблена марка молочної продукції, яку ви постійно купуєте, тому бачите зміну цін на неї. Але ця товарна позиція не завше потрапляє в зону статистичного спостереження.
Тобто, оця статистична вибірка має суб’єктивний характер, оскільки вона визначається органами статистики в межах територіального підрозділу. От є позиція — рис, але вона не розкривається — чи то рис певної торгової марки, чи імпортний.
По-друге, державні підприємства більш зарегульовані, тому, скажімо, зміна цін на хліб через подорожчання борошна там не така значна, як у приватного підприємця. А для розрахунку інфляції відстежують, вочевидь, ціни на соціальні сорти хліба, які в структурі споживання займають велику частку, але їхня вартість надто не змінюється.
Держстат також каже, що відслідковує динаміку цін й на ринках. Та не завше ціни з вуст людей, які реалізовують там товар, носять офіційний характер. Вони можуть відрізнятися в залежності від того, хто запитує, — покупець чи представник Держстату, котрий ходить по базарі з папірчиком для звітності. Тобто, будь-якою статистикою можна маніпулювати на стадії вибірки товарів, місць реалізації. І, вочевидь, це вміло використовують.
— Кому вигідно занижувати рівень інфляції та навіщо це робиться?
А. Вігірінський: — Існує закон про індексацію грошових доходів населення, тобто в умовах зростання цін мають підніматися зарплати, пенсії, інший регулярний дохід. Цього року поріг індексації підвищили з 1 до 3%, передбачаючи, що інфляція буде високою. Тобто, закон передбачає індексацію грошового доходу, якщо
рівень цін збільшився мінімум на 3% з моменту останньої зміни доходу. Тому дані статистики можуть занижуватись навмисне, щоб рідше проводити індексацію. Адже це додаткові витрати державного бюджету, який і так дірявий.
Тому дивно чути, що НБУ планує 12% інфляції за підсумками року. Адже у бюджет закладено курс 24,4 гривні за долар, а долар вже два місяці коштує 26-27 гривень.
Леся ЯСИНЧУК, газета «Експрес»
