Уряд України пропонує суттєво збільшити акцизи на бензин та дизель, що призведе до зростання вартості пального. «Апостроф» з’ясовував, навіщо владі знадобився такий крок, до чого він призведе, і скільки, зрештою, доведеться платити на АЗС.
Податкова євроінтеграція
На тлі скорочення іноземної допомоги український уряд шукає способів поповнення бюджету за рахунок внутрішніх джерел. Одним з таких способів має стати підвищення акцизів на автомобільне паливо — Кабінет міністрів розробив законопроєкт, який передбачає їх поступове збільшення протягом найближчих п’яти років.
Крім того, що ухвалення закону може дати додаткові надходження до бюджету, воно ще й є частиною програми євроінтеграції України.
«В угоді про асоціацію України з ЄС є зобов’язання щодо гармонізації вітчизняного податкового законодавства з європейським, — розповідає в коментарі для «Апострофа» керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев. — Зокрема там йдеться і про впровадження в Україні принаймні мінімальних ставок (акцизів), встановлених Єврокомісією. Конкретних термінів, коли це має бути зроблено, угода не містить, проте в будь якому разі в процесі підготовки до вступу в ЄС Україні потрібно провести таке підвищення».
Якщо урядовий законопроєкт буде ухвалено Верховною Радою, то найбільш різке підвищення акцизів очікує на власників авто з дизельними двигунами. Пальне для них подорожчає на 237% — з нинішніх 139,5 євро до 330 євро за 1000 літрів у 2028 році. Акциз на бензин зростатиме не так швидко. За п’ять років він збільшиться на 68% — з 213,5 євро до 359 євро за 1000 літрів. В такій же пропорції збільшиться і акциз на альтернативне пальне — з 162 євро до 272,4 євро за 1000 літрів.
Найбільш поблажливо уряд поставився до скрапленого газу. Для нього акциз до 2028 року зросте з нинішніх 52 євро до 70 євро за 1000 літрів — всього на 35%.
Планується, що перший етап підвищення пройде вже нинішнього року. З 1 липня акциз на бензин має підвищитися до 242,6 євро (на 14%), на дизель — до 177,6 євро (на 27%), на автогаз — до 55,6 євро за 1000 літрів (на 7%).
Збільшення акцизів звичайно призведе до зростання вартості пального.
«Якщо законопроєкт буде ухвалено в такому вигляді, як він представлений урядом, то з другого півріччя 2024 року через підвищення акцизів собівартість бензину підвищиться на 1,5 гривні за літр, дизелю — на 1,1 гривні, а газу — на 18 копійок, — сказав в коментарі виданню директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. — А до 2028 року в результаті всіх запланованих підвищень ціна бензину має зрости на 7,3 гривні, а дизелю — на 9,6 гривні за літр. В той же час, скраплений газ подорожчає тільки на 0,9 гривні» (ці підрахунки зроблені виходячи з поточного курсу євро — «Апостроф»).
Такий розподіл акцизів експерт вважає несправедливим, оскільки при ньому виходить, що власники бензинових і дизельних автомобілів вносять значний вклад в фінансування державного бюджету, тоді як ті, хто встановив газобалонне обладнання, від цієї функції практично звільнені.
«Це тим більше дивно в воєнний час, коли уряд шукає додаткові джерела фінансування бюджету, — говорить Сергій Куюн. — І при цьому він пропонує залишити фактично внутрішній податковий офшор для покупців скрапленого газу. Натомість логічно було б впровадити справедливі акцизи, коли всі власники автомобілів платили б приблизно однакові суми за одиницю енергії, незалежно від того, на якому саме пальному вони їздять».
Посилання уряду на досвід європейських країн, де акциз на газ також є значно нижчим, ніж на бензин і дизель, експерта не переконують: «В багатьох країнах Європи дійсно встановлено низькі акцизи на газ, в якихось країнах він взагалі дорівнює нулю. Це пов’язано з тим, що в Європі цей вид палива практично не використовується. Тож і немає сенсу встановлювати високі акцизи на те, чого не існує. Проте для нас цей досвід не годиться, оскільки в Україні автомобілі, що їздять на газі, займають досить значну частку ринку».
За словами Куюна, європейське законодавство не містить жорстких вимог щодо того, якими саме мають бути розміри акцизів. Єврокомісія встановлює лише мінімальні значення, і при цьому ніхто не забороняє встановлювати їх на будь-якому вищому рівні. Тож в різних країнах ЄС акцизи на бензин, наприклад, коливаються від 300 до 1000 євро за 1000 літрів. Так само ніхто не може заборонити Україні встановити більш високий акциз на скраплений газ, який би краще відповідав поточним реаліям вітчизняного ринку.
«Якщо цього не зробити, то диспропорція між цінами на газ і бензин в результаті впровадження урядового плану тільки зросте, — говорить експерт. — Це підштовхне значну кількість людей до переходу на газ і, відповідно, до скорочення надходжень до бюджету від продажу бензину».
Податок на шкоду
Утім, європейські законодавці і вітчизняний уряд при встановленні розмірів акцизів на різні види пального користуються іншою логікою.
«За своєю природою акциз — це спеціальний податок на шкідливі товари, мета якого — стримування їх споживання, — пояснює Геннадій Рябцев. — Тому він стягується з тютюнових і алкогольних виробів. А також — з автомобільного пального, яке завдає шкоди довкіллю. А оскільки скраплений газ дає значно меншу кількість шкідливих викидів, то і акцизи на нього встановлюються на більш низькому рівні, що дає можливість підтримувати нижчу ціну на нього, і таким чином стимулювати перехід на більш екологічне пальне».
Саме тому існує значний розрив у розмірі акцизів між бензином і дизелем з одного боку і автогазом з іншого. І в ході запропонованого урядом підвищення цей розрив тільки збільшиться. Якщо зараз акциз на газ дорівнює приблизно чверті від акцизу на бензин, то в 2028 році він буде менший уже вп’ятеро.
Звичайно, зміни в оподаткуванні автомобільного палива мають значно більш далекосяжні наслідки, ніж цінники на АЗС. Адже транспортна складова є важливою частиною ціни практично всіх товарів. Тож запропоновані зміни, які призведуть до подорожчання пального, відіб’ються і на загальному рівні інфляції, і на темпах економічного відновлення країни.
«Податки різною мірою впливають на економічний розвиток, — пояснює «Апострофу» експерт CASE Україна Володимир Дубровський. — Найбільш шкідливими в цьому відношенні є податки на працю і доходи (ЄСВ, ПДФО). Найменше впливають на зростання податки на ресурси (наприклад, податок на землю). З цієї точки зору акцизи на пальне займають проміжну позицію — вони гальмують зростання, але їх вплив досить обмежений».
В той же час, немає певності в тому, що підвищення акцизів призведе до пропорційного зростання доходів бюджету.
«Дослідження показують, що як правило, підвищення акцизів вище певної межі призводить до міграції бізнесу в «тінь» і скорочення податкових надходжень, — говорить Володимир Дубровський. — Тому для збільшення надходжень до бюджету не достатньо просто збільшити акциз — потрібно мати можливість стягувати його з усіх учасників ринку».
За словами експерта, останнім часом ситуація з адмініструванням податків в паливному секторі покращилася: якщо в 2021 році в «тіні» перебувало близько 30% ринку, то зараз цей показник знизився до 12-13%. І якщо державі вдасться зберегти це співвідношення, то збільшення акцизів дійсно дасть додаткові надходження до бюджету, але якщо ні — то тільки призведе до зростання частки «тіньового» ринку.
