Українська влада перейнялася поверненням на батьківщину чоловіків призовного віку. Новий міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) заявив, що захист Вітчизни є обов’язком для всіх українців, де б вони не були. Тому варто поставити на порядок денний повернення українців з-за кордону. Свого українського колегу підтримав очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський, закликавши західноєвропейські країни переглянути фінансову підтримку українських чоловіків, щоб стимулювати їх до повернення в Україну. Чи можуть європейські країни повернути українських чоловіків на батьківщину, чи готові самі чоловіки повернутися додому і на яких умовах, з’ясовував «Апостроф».

Повернути чоловіків додому

«Нинішня політика багатьох столиць ЄС шкодить обороноздатності та економічній стабільності України, оскільки пропонує економічні преференції для чоловіків мобілізаційного віку», — сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на панельній дискусії під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві та закликав переглянути фінансову підтримку українських чоловіків.

«Зараз у Німеччині українці, які там перебувають під тимчасовим захистом, отримують значну допомогу. Йдеться про виплати, що перевищують €500, а разом із компенсацією за житло може йти про більше ніж €1000 на місяць на людину, і це поширюється також на чоловіків», – пояснив Сікорський.

«Є простий спосіб допомогти Україні – припиніть надавати допомогу українцям, які підлягають мобілізації», — закликав очільник МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга був не такий різкий у висловлюваннях, як його польський візаві.

«Вже настав час ставити питання про розроблення Європейським Союзом програм повернення українців. Звичайно, для цього мають бути створені відповідні умови. Від умов безпеки, медичних послуг, відновлення житла. Це має бути на порядку денному», – зазначив український міністр.

За словами Сибіги, його відомство продовжує активну роботу з Єврокомісією з розробки ініціатив, які заохочуватимуть українців повернутися до України. Міністр вважає, що передусім необхідно створити «позитивну мотивацію», щоб українські біженці за кордоном свідомо обирали повернення на батьківщину замість еміграції.

Ініціатива начебто хороша, але водночас Сибіга зазначив, що захист Вітчизни – обов’язок для всіх українців, де б вони не були. З цього можна зробити висновок, що повернення на батьківщину чоловіків потрібне владі для поповнення лав ЗСУ.

Але, як свідчать поточні події, українські чоловіки тікають за кордон саме від мобілізації.

Скільки українських чоловіків у Європі

За словами Андрія Сибіги, всього на сьогоднішній день за кордоном перебуває близько мільйона українських чоловіків призовного віку. З них у Польщі мешкає приблизно 300 тисяч.

За даними управління ЄС Eurostat, на початок травня 2024 року кількість українських біженців, які легально проживають у державах-членах ЄС і мають право на тимчасовий захист, становила 4,2 млн осіб, з яких 21% (882 тис.) — це дорослі чоловіки.

Євростат також фіксує невелике зниження кількості українських біженців у країнах Східної Європи та Скандинавії та зростання у Німеччині та Нідерландах.

Голова Об’єднання українських організацій у Німеччині Ростислав Сукеннік зазначає, що біженці обирають Німеччину завдяки привабливій системі соціального захисту. Також, за словами Сукенніка, найчастіше до ФРН прибувають біженці віком до 35 років.

Втім, у самій Німеччині також звучать заклики про скорочення допомоги українським чоловікам.

Так, очільник МВС Баварії Йоахім Германн запропонував скасувати усі виплати та субсидії українським чоловікам призовного віку.

«Не повинно бути, щоб ми прийняли їх і таким чином дали можливість ухилитися від призову. Найменше, що ми можемо зробити, — це не виплачувати допомогу чоловікам, які фактично зобов’язані проходити військову службу на своїй батьківщині та потрібні там для захисту миру та свободи. Не може бути жодних бонусів для дезертирів», — сказав міністр. Але ці слова так і лишилися словами.

Насильно повернути не вийде

«Насильно повертати українських чоловіків призовного віку додому країни ЄС не будуть, – каже у коментарі «Апострофу» кандидат політичних наук, провідний спеціаліст Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка за МЗС України Станіслав Желіховський. — Зеленський звертався вже до європейських політиків із проханням повернути чоловіків, але отримав відмову. Німеччина заявляє, що вони роблять внесок в економіку країни. Те саме в Польщі».

За словами експерта, як тільки влада Польщі стала заявляти про повернення українських чоловіків на батьківщину, чоловіки почали переміщатися в інші країни: «Польща через це почала відчувати нестачу робочої сили. Замінити українців, звісно, можна. Раніше вони робили це білорусами та росіянами, але тепер поляки цього принципово не хочуть».

«Однак хочу зауважити, що робитимуть заяви про повернення українських мігрантів на батьківщину європейські політики. Це пов’язано з виборами, – продовжує Желіховський. – Припустимо, у Польщі наступного року президентські вибори, і той самий Сікорський не відкидає для себе можливості участі».

Дуже активно, за словами експерта, тему мігрантів педалює у Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини». «Вони теж роблять різкі заяви на потребу своїх виборців. У країні йдуть вибори до парламентів земель», — каже Желіховський.

«Думаю, що можуть як демонстрацію повернути деяких українських чоловіків, які приїхали до ЄС нелегально. Але це не матиме масового характеру», — вважає експерт.

На думку Станіслава Желіховського, насильно повернути чоловіків в Україну владі не вдасться.

Єврокомісар проти

Відповідь Сікорському та Сибігу вже дала єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йоганссон. Вона заявила, що ЄС не примусово виправдовуватиме українців зі своєї території.

Йоганссон пояснила, що ЄС не може застосовувати різний підхід до українських громадян на основі їхнього віку, статі чи військового обов’язку.

«Це неможливо згідно з Директивою про тимчасовий захист», — наголосила єврокомісар.

«Ми підтримаємо тих, хто хоче повернутися до України, і ми обговоримо з українською владою та українським урядом, як зробити це найкращим чином. Ми нікого не викидатимемо з ЄС», – наголосила Йоганссон.

Чи хочуть чоловіки повернутися

Як бачимо, Євросоюз готовий допомогти українським чоловікам добровільно повернутись на батьківщину. Але чи бажають повертатися самі чоловіки?

«Зараз українські чоловіки самі навряд чи повертатимуться додому, – продовжує Станіслав Желіховський. – Основні причини, через які вони не хочуть цього робити: закриті кордони і, скажімо м’яко, перекіс у мобілізаційній політиці».

На думку Желіховського, українська влада ухвалила два невірні рішення.

«Закриття кордонів я вважаю неправильним. Ізраїль живе за умов війни постійно і кордону при цьому не закривав. Також не сприяє поверненню чоловіків на батьківщину та обмеження консульських послуг», — зазначає експерт.

Морський юрист Микола Гольбін провів серед своїх передплатників на youtube-каналі опитування на тему, що могло б стати стимулом для повернення українців додому. Деякі з підписників написали, що повертатися в Україну не будуть ніколи і за жодних умов, оскільки не вірять, що в нашій країні можна змінити ситуацію з корупцією та порушенням прав людини.

Ті ж, хто хоче повернутися, вимагають від влади зробити таке: відновити консульські послуги, змінити підхід до мобілізації, надати гарантії безпеки для тих, хто виїхав нелегально, відкрити кордон, фінансово стимулювати мобілізацію і, головне, щоб це все стало програмою держави, затвердженою в законі.

Підсумувати все сказане хотілося б кількома дописами чоловіків, чому вони не хочуть повертатися до України.

Oleksandr-H:

«В Україні я їздив маршруткою, в Канаді за 3 роки вже друге авто, причому обидва нові. В Україні на морі був один раз після Чорнобиля. З Торонто на Кариби вибираюся щонайменше двічі на рік. В Україні шахраюваті жлоби платили болт. У Канаді стоїть черга з роботодавців. Повернути в Україну мене можна одним способом: у багажнику авто із дипломатичними номерами. В Україні я був налагоджувачем електронного обладнання. У Канаді я маю ліцензію електрика. Оплата — 40 доларів на годину. Під 100 тисяч на рік з усіма бонусами понаднормовими. На все вистачає, навіть на оренду. Але, знаєте, краще платити канадську оренду, аніж вислуховувати від українських роботодавців: а от ти не можеш знайти роботу на 6000».

Fleksi34689:

«Живемо в Німеччині 2 роки, я і мій син йому 17, йому платять 250 євро кіндер гельд, я працюю, мені допомагає джоб-центр із квартирою навпіл, син забув слово «бідність», купує штани та кросівки від 100 євро. Навіщо йому повертатися, заради чого? Ми тут тільки жити почали, лише почали купувати продукти, незважаючи на цінник. Навіщо нам повертатися???»

shadowsheufer9916:

«Ми в Австрії. Моєму синові теж 17 років, навчається тут у гімназії. Ми нарешті зрозуміли, що означає жити, а не виживати».

nrg-s5l:

«В Естонії все компактно, добре розвинений громадський транспорт, велопішохідна інфраструктура».

Ivan-qv3ej:

«Якщо хтось знову зможе утвердити в Україні права людини, створити робочі місця, забезпечити повну безпеку та право приватної власності, свободу бізнесу, соціальні сервіси та якісну освіту. Але ж це вже фантастика! Хто в це повірить зараз? Епізод із паспортами — це фінальний акорд! Горіть у пеклі всі, хто причетний до держполітики, МЗС, МВС, ТЦК, судів, податкової, митниці».

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяВибори президента і Ради: чи справді їх готують і хто може замінити Зеленського
Следующая статьяНовий порядок виплат у разі смерті чи інвалідності воїна: що змінилося, і яка сума допомоги