Новий опалювальний сезон Україна зустрічатиме в умовах, коли питання тепла давно перестало бути лише комунальним. Вже п’ятий рік повномасштабної війни енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей російських атак, а кожна зима стає перевіркою на міцність для енергосистеми, держави, бізнесу та мільйонів українських родин.
Якою Україна увійде в новий опалювальний сезон, чи буде зима 2026/2027 ще важчою, ніж минула, та що потрібно зробити вже зараз – владі та пересічним українцям?
Про це – у матеріалі Коротко про.
Фактори ризику
Під час повномасштабної війни підготовка до нових опалювальних сезонів перестала означати суто роботу комунальних служб та їх підготовку до холодів. Сьогодні це питання енергетичної безпеки, економічної стійкості та здатності країни витримувати нові атаки на критичну інфраструктуру.
Напередодні зими 2026/27 викликів не меншає. Після кількох років масованих ударів по енергетичних об’єктах Україна продовжує відновлювати пошкоджені об’єкти, накопичувати запаси природного газу та шукати додаткові джерела імпорту палива.
Попередні зими навчили Україну швидко відновлювати все, що можна. Українські енергетики працювали в умовах, які в усьому світі виглядають неможливими: проводили ремонтні роботи під загрозою повторних ударів, повертали світло у найкоротший термін, створювали тимчасові системи живлення прямо на місці. І ця робота на грані людських можливостей дозволила уникнути повного колапсу енергосистеми.
Незважаючи на це, у майбутнє важко дивитися з оптимізмом. Адже проблем додає фактор невизначеності, який також діє без перерви п’ятий рік. Ніхто не може спрогнозувати масштаби можливих атак на енергетичну інфраструктуру, суворість майбутньої зими чи ситуацію на європейському газовому ринку. Саме тому підготовка до опалювального сезону сьогодні – це не лише ремонти котелень і тепломереж, а й стратегічні рішення щодо енергетичних резервів, міжнародної підтримки і фінансування.
«Легше не буде»
На жаль, кажуть експерти, новий опалювальний сезон простішим не стане. Ба більше: найімовірніше, на систему чекатимуть нові виклики, адже ворог постійно шукає нові вразливі місця.
– Питання зимових перспектив складне, відкритої інформації мало, об’єктивної – ще менше, – зазначив у розмові з Коротко про енергетичний експерт Юрій Корольчук. – Формально можна сподіватися, що ми підготуємося згідно з наявними можливостями, а потім будемо дивитися на погодні умови, генерацію електроенергії, що залишиться в системі, а також відновлену теплогенерацію, яка була суттєво пошкоджена.
Сумарно експерт дивиться на найближче майбутнє досить скептично. Якщо обстріли залишаться такими, як зараз (а важко сказати, що росіянам заважатиме продовжувати обстріли), зима буде щонайменше не легша за попередню.
– Якщо минулого року я оцінював готовність України до опалювального сезону на 70%, то цього року це буде у найкращому разі 60% по всіх показниках, включаючи видобуток газу, – продовжує Корольчук. – Загальну картину для населення трохи полегшує подальше скорочення роботи промисловості, і, відповідно, скорочення споживання електроенергії. Проте на тлі такої кількості ракетних ударів це не дуже суттєве полегшення. Спека показала, що у нас слабкі місця – це підстанції Укренерго, які зараз або працюють в оперативному режимі, або їх ще навіть не починали ремонтувати. І на мій погляд, спека тут ні до чого – причини відключень минулого тижня суто «чиновницькі».
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко погоджується: зима буде складною. Питання відновлення інфраструктури, будівництва, захисту так і не вирішені – на це немає ані часу, ані фінансування. Тож, каже експерт, зима 2026/27 не буде легшою за минулу. А влучання ракет по енергооб’єктах ще більше погіршують ситуацію та очікування.
– Ми увійдемо в новий опалювальний сезон з тими ж проблемами, які були і торік, – зазначив Олег Попенко в коментарі Коротко про. – Подекуди справу можуть поліпшити мобільні мінікотельні, як, наприклад, в Сумах, Шостці, але це точкові рішення. На жаль, системно нічого не вирішено.
Щодо Києва, то найбільше від масштабних атак на Дарницьку ТЕЦ постраждали Дарницький та Дніпровський райони. Для стабілізації ситуації тут та в Оболонському районі проводиться модернізація електричної частини багатоквартирних будинків, в деяких будинках встановлюють мінікотельні. Але про комплексне вирішення проблем теплопостачання в столиці не йдеться.
Що потрібно зробити
Якщо до повномасштабного вторгнення енергосистема покладалася на великі електростанції, то після численних обстрілів стало очевидно: у війну такі великі об’єкти перетворюються на слабкі місця, адже одне влучання може залишити без електроенергії сотні тисяч користувачів. Очевидно, що більш перспективно у таких умовах виглядають мережі невеликих автономних об’єктів, але тут є чимало великих проблем: від дефіциту фінансування та глобальної нестачі енергетичного обладнання до бюрократії і кадрового голоду.
Влада робить що може, і більше не зробить, вважає Юрій Корольчук. Грошей немає, і перспектив того, що їх стане більше, також немає. Тож надії – тільки на зменшення споживання, а зменшити його зараз можна тільки завдяки скороченню економіки та населення.
У червні в уряді заявили про виділення 67,8 млрд грн регіонам на реалізацію “Планів стійкості”. Але, за словами Корольчука, ці гроші є хіба що на папері, перерахувати виконавцям їх дуже проблематично. Живі гроші на “Плани стійкості” та паперові звіти – це різні речі, каже експерт.
– Для пересічного українця в цей опалювальний сезон нічого не змінюється: як готувалися в минулі роки, так і далі готуємося, – зауважив енергетичний експерт. – Власне, хто міг, той вже все зробив ще напередодні зими 2023/24, а потім просто доробляв та додавав.
Олег Попенко також вважає, що пересіченому українцю не слід чекати на якісь проривні дії влади – вони залишаться на рівні минулого року. Тож населення має готуватися самотужки. Мешканці багатоквартирних будинків мають встановити резервні системи живлення, перевірити якість та технічний стан електромереж і щитових будинку.
У приватному секторі також нічого нового: потрібні твердопаливний котел, генератор, сонячні батареї, дрова. І все це потребує чималих грошей.
На жаль, підсумували експерти, суттєво нічого нового зараз порадити не можна. Хіба що раціонально використовувати те, що є.
