Очiкувана кiлькiсть заявникiв на субсидiї вже претендує на свiтовий рекорд

Менш нiж за мiсяць в Українi розпочнеться опалювальний сезон. Це означає, що нашi рахунки за комунальнi послуги зростуть приблизно удвiчi. У Мiнсоцполiтики пiдрахували, що кiлькiсть сiмей, якi цього року будуть оформляти субсидiї, може збiльшитися з 4,5 до 9 мiльйонiв, тобто приблизно до 23,4 мiльйона осiб, пише газета “Експрес”.

А це понад половина загальної кiлькостi населення країни. Чи це нормально?

– Чи правильно робить держава? Чи все вона врахувала в такiй системi субсидiй?

Т. Галайда, аналiтик “Публiчного аудиту”: – Хтось дiйсно має зарплату в конвертi чи iншi нелегальнi
доходи, люди масово працюють за кордоном. Це можуть бути вiдсотки з депозиту, отримання плати за оренду квартири чи навiть кiлькох квартир. Усе це не враховують, надаючи субсидiї. Тобто є певний вiдсоток людей, якi користуються недолугiстю законодавства й намагаються в шахрайський спосiб оформити субсидiю.

– Уряд помиляється, коли затвердив методику, яка не враховує необлiкованi доходи, – вважає економiст Юрiй Гаврилечко. – Прикиньмо, де вони можуть бути. Наприклад, у малому й середньому бiзнесi, якi разом дають до 15% ВВП Українi. Якщо припустити, що всi, хто працює в цiй сферi,
отримують ще одну неофiцiйну зарплату й виробляють щонайменше стiльки ж продуктiв, товарiв i послуг, як вони виробляють у легальному секторi, то обсяг ВВП країни збiльшиться на 15%, а потреба в субсидiях значно зменшиться.

– Якби система субсидування справдi враховувала реальнi доходи людей, то на скiльки могла б зменшитися кiлькiсть оформлювачiв субсидiй?

Ю. Гаврилечко: – Якщо б можна було облiковувати всi доходи, то кiлькiсть сiмей, яким надано субсидiї, зменшилася б щонайменше на один мiльйон.

– Яким чином можна ще зменшити вiдсоток ти, хто має субсидiї?

Т. Галайда: – Треба або кардинально збiльшити доходи громадян, або кардинально зменшити тарифи. Збiльшити доходи немає чим, а зменшити тарифи влада категорично не хоче.

– Чому?

– Бо систему субсидiй зроблено пiд великi компанiї, що надають послуги, – вважає Геннадiй Рябцев, директор спецiальних проектiв НТЦ “Психея”. – Так, тарифи в нас формуються вiдповiдно до пiдходу “затрати плюс”. Це означає, що той самий монополiст пiдсумовує свої затрати, додає до них свiй прибуток i ту суму, яка в нього утворилася, оголошує економiчно обгрунтованим тарифом чи
ринковою цiною. А наша НКРЕКП не виступає проти цього, бо виконує замовлення Кабмiну, в якому представленi iнтереси великого олiгархiчного бiзнесу.

– Отже, наявна система субсидування – недосконала й потребує змiн?

Ю. Гаврилечко: – Безумовно, вона ненормальна, бо заохочує навiть доволi заможних людей iмiтувати бiднiсть. А ще несправедливо перерозподiляє державнi кошти вiд бюджету до надавачiв послуг. Громадяни є лише оформлювачами субсидiй, тому не отримують жодної копiйки. Грошi йдуть до компанiй, якi надають послуги.

Г. Рябцев: – У жоднiй країнi не надають субсидiй такiй кiлькостi громадян – кожному другому. Неможливо, щоб держава субсидiювала стiлькох людей. Зрештою, це робить не держава, а платники податкiв: однi субсидiюють iнших, якi не можуть сплачувати за тарифами. Крiм того, така система не стимулює економити енергоресурси анi людей, анi компанiї, що надають послуги.

— Якiй частцi населення мали б надавати таку допомогу?

Т. Галайда: – Таку допомогу можна давати 10-15% населення, але коли її потребує майже 60%, то це вже дурня. 40% не можуть прогодувати 60%. У такiй ситуацiї цi 40% будуть або приховувати свої доходи, щоб також претендувати на субсидiю, або просто житимуть набагато гiрше, нiж нинi.