Проблема незаконного видобутку бурштину в Україні обговорюється вже кілька років поспіль. Нелегальні старателі хочуть видобувати сонячне каміння, незважаючи на закон, а тим часом представники влади трьох областях — Волинській, Рівненській, Житомирській та в Києві начебто намагаються легалізувати видобування бурштину-сирцю. Однак, щоправда, реалії далекі від того процесу, навіть якщо йдеться про легалізацію, — пишет Insider.
Бурштиновий волинський фронт: відкриття гальмують?
У Волинській області проблему незаконного бурштиновидобутку актуалізували навесні 2014 року, наче до цього часу бурштину там не було.
Місцеві жителі Маневицького району Волинської області пов`язуть це з тим, що до них прийшли сусіди із сусідньої Рівненщини, де нелегальні старателі працюють уже набагато довше.
«Про бурштин ніхто не знав. Припускали, що він може тут бути, але ніхто це питання не піднімав. Одного разу двоє наших місцевих хлопців знайшли бурштин зовсім випадково. Було повалене дерево і цей камінь фактично був на поверхні. Потім вони собі тихо ходили до лісу і там копали бурштин. Коли прийшов час здавати бурштин, тоді вони і спалилися. Прийшли люди, які в темі давно, почали їх випитувати, де знайшли, і що там ще є. Це один із випадків, коли в нас все розпочалося.», — розповідає Леонід , один із жителів села Костюхнівка, поблизу якого розташований «Центральний клондайк».
«А тепер ми розуміємо, що ситуація дуже складна. В будь-який момент можуть прийти рівненські хлопці, і тоді скільки б тут не було Нацгвардії, поліції чи інших підрозділів, не уникнути масового незаконного бурштиновидобутку. Та і хіба ми не маємо права на те, що є на нашій території» — каже чоловік.
Однак про це говорять в селі вже не перший рік. Такі розмови були і в 2014, 2015, 2016 роках, коли масові навали нелегальних копачів стримували силовики.
Голова Костюхнівської сільради, яка об’єднує кілька сіл (Вовчицьк, Костюхнівка, Колодії) , де виявлені поклади бурштину-сирцю Володимир Онофрійчук не приховує, що вже майже три роки через бурштинове питання всі живуть в очікуванні.
«Старші люди розповідають, що колись бурштином в печах розпалювали і ніхто не знав про його цінність. Тепер навколо нього багато питань. Ми стримували нелегальних старателів і в минулі роки. І, думаю, що цього року теж це буде можливо. Місцеві люди самі от просто так в ліс не підуть копати бурштин. Зазвичай підбурювали нелегальні старателі, які займаються цим бізнесом вже багато років. Пропонували і нам легалізувати видобуток. То голова Волинської ОДА Володимир Гунчик приїздив, потім голова облради Ігоря Палиця створив комунальне підприємство «Волиньприродресурс», теж обіцяв, що бурштиновидобуток таки узаконять».
Місцеві жителі не приховують, що сьогодні ціна на сонячне каміння впала і це пов`язують і з перенасиченням нелегального ринку бурштину в країні та появою нових складнощів із переправленням його за кордон, а також з втручанням в цей тіньовий промисел силовиків.
Поклади бурштину-сирцю на Волині підтверджує геологічна розвідка, яку востаннє проводили на території Волині в 90-х роках. Вже тоді частина геологів володіла інформацією про поклади бурштину на території Волині, Рівненщини та Житомирщини. Достовірну інформацію про поклади бурштину нелегальні старателі отримували за певні суми.
Поруч з «гарячими точками» Рівненщини і Житомирщини, на Волині вже намагалися випробувати кілька варіантів легалізації сонячного каміння. Боротьба за те, щоб перетворити стихійний видобуток в легальний промисел, теж має багато підводних каменів. І зазвичай майбутні видобувачі бурштину думають про те, аби якнайшвидше, з порушенням українського законодавства, отримати спецдозволи на видобуток, провести формально усі процедури, і розпочати роботу.
Політична ціна сонячного каміння
Один із серйозних кроків Ігоря Палиці на посаді голови Волиньради – це створення комунального підприємства «Волиньприродресурс». Маючи більшість в обласній раді партії «УКРОП» та підтримку представників деяких інших політсил, йому вдалося створити підприємство-монополіста, за яким, згідно статуту, закріплене право на видобувну, розвідувальну і виробничу діяльність всіх природних ресурсів на території області.
Бурштиновий бізнес та тіньовому ринку сьогодні в Україні вважають одним із найприбутковіших. Палиця це дуже добре розуміє і всілякими способами намагається взяти під контроль бурштинову галузь. І займатися цим не в тіні, а нібито офіційно через комунальне підприємство, з яким не все так чисто і прозоро, та все ж краще, ніж наймати автобуси для копачів, платити нелегальним старательським бригадам, а також різним посадовим особам за мовчання та лояльність (приміром, така практика у Рівненській і Житомирській областях).
Перемогою для Ігоря Палиці стало отримання спецдозволів на видобуток сонячного каміння 2 лютого 2017 року.
«Ми будемо видобувати бурштин законно. Як і говорили раніше, 25 % від видобутку в місцеві бюджети, 25 % — районні і 50 % — в обласний. Надра мають належати громаді», — заявив Палиця під час сесії облради.
Йдеться про дозволи на геологорозвідку і видобуток бурштину на територіях Маневицького, Камінь-Каширського та Любешівського районів терміном на 20 років площею 50 тис га. Пообіцяв Палиця, що до кінця року бюджет отримає 500 мільйонів гривень. Крім бурштину, у КП «Волиньприродресурс» є дозволи на видобуток торфу (площа 9 тис.га) і міді (площа з тис.га).
В той же день, 2 лютого змінили і директора КП «Волиньприродресурс» . Ним став екс-батьківщинівець, депутат облради Василь Столяр. Вже не вперше він фігурує у питаннях, які стосуються ресурсів області. Як повідомляли місцеві ЗМІ, в 2000-х роках, через підставних людей, він займався вирощуванням ягоди (лохини) на території Шацького Національного природного парку, також намагався зайти на бурштин через власну фірму. І з Палицею та Ігорем Коломойським вони перебували у конфлікті через контроль над місцевим футбольним клубом «Волинь».
Напевно, все в цій схемі було б добре, якби не поява Генпрокуратури в стінах Волинської обласної ради. Через два тижні після отримання спецдозволів, 15 лютого в облраді представники Генпрокуратури вилучили всі документи, що стосувалися діяльності КП «Волиньприродресурс».
Як йдеться в ухвалах Печерського суду, прокурори розслідують ймовірний факт перебування у змові працівників КП «Волиньприродресурс» і посадовців Державної служби геології і надр щодо незаконного отримання спецдозволів.
А саме, чому спецдозволи комунальне підприємство отримало без участі в аукціоні ( це передбачено в Постанові Кабміну № 615 від 0.05.2011 «Про затвердження порядку надання спецдозволів на користування надрами), а також походження коштів, які заплатило комунальне підприємство за отримання спецдозволів.
Зокрема, які інвестори дали кошти комунальному підприємству.
Директор підприємства Столяр зазначає, що обшуки провели і в нього вдома. І що, мовляв, вони готові співпрацювати з прокуратурою під час слідства.
Однак про інвесторів підприємства нічого не розповів:
«Інформація про інвесторів, людей, які дали нам кошти на всі роботи, комерційна таємниця. Ми не можемо таку інформацію розкривати. В нас підписані всі необхідні документи. »
Про те, звідки взялися кошти на оплату спецдозволів, теж немає конкретної відповіді:
«За ліцензію, за отримання спецдозволу заплачені великі суми. Це десятки мільйонів гривень. У слідчих, в прокуратури є вся інформація і хай вони говорять.»
Наш співрозмовник з іншої фірми – «Першої волинської старательської артілі», якій Державна служба геології і надр відмовила в наданні спецдозволів без аукціону, стверджує, що люди зі сфери впливу Палиці-Коломойського дали хабара посадовцям Державної служби геології і надр, аби отримати ті спецдозволи:
«Ще спецдозволів не було на руках, а Палиці подзвонили і сказали, що гроші заплатили і дозволи вже є. Він в обласній раді на сесії публічно повідомив, що всі дозволи вони отримали. Йдеться про 150 тисяч доларів, які заплатили особисто одній людині, аби спецдозволи надали без аукціону і швидко» — розповідає співрозмовник INSIDER.
Тобто, окрім суми, офіційно заплаченої за спецдозвіл, за словами співрозмовника, заплатили ще й юридично висловлюючись неправомірну вигоду.
У КП «Волиньприродресурс» давання 150 тисяч хабара спростовують, наголошуючи, що це сума, яка пройшла офіційно. А в Державній службі геології і надр такі звинувачення називають плітками.
Однак з ухвал Печерського суду від 27 лютого зрозуміло, що слідчі Генпрокуратури перевіряють усі банківські рахунки КП «Волиньприродресурс». Йдеться про рахунки КП в «Укрсемібанку», «УкрСиббанку», «Приватбанку», Держказначействі, а також рахунки ТОВ «Амбер-Інвест». Це компанія, що зареєстрована в місті Коростень Житомирської області, власником якої є Анатолій Капустюк. Він же підписант КП «Волиньприродресурс» з 2 лютого 2017 року.
Очевидно, що питання «хто, кому і за що платив» сьогодні є першочерговим в даному кримінальному провадженні Генеральної прокуратури. Щоправда, українські можновладці навчилися дуже ретельно приховувати інформацію. І оплата певних послуг за швидке отримання спецдозволів може відбуватися через власні рахунки певних осіб чи інших фірм, які можуть формально не мати ніякого відношення до КП «Волиньприродресурс», Палиці чи тим більше Коломойського.
Тим часом «Перша волинська старательська артіль» сподівається, що все ж закон буде на їх стороні – фірма подає апеляцію на рішення Волинського окружного адмінсуду про відмову в задоволенні позову до Державної служби геології і надр щодо надання їм теж спецдозволів без аукціону.
Керівник фірми Андрій Дубровський питанням легалізації бурштину зайнявся в 2015 році, як тільки голова Волинської ОДА Володимир Гунчик заявив, що всі громади будуть залучені до законного видобутку сонячного каміння. Тоді ж пропонували людям створювати артілі і об’єднуватися в громади.
«Якщо Ви знаєте про концепцію роботи комунального підприємства «Волиньприродресурс», то Ви, напевно, помітили, що це така концепція , як в нас. І про 25 % від видобутку в місцеві громади, і про райони та область. Ми готові говорити з усіма, хто пропонує варіанти вирішення цієї проблеми. І з Гунчиком, і з Палицею. Але поки що ми бачимо, що цікавий комусь власний інтерес, а не реальна робота. Є чітка позиція Палиці, щоб не допустити на бурштин нікого. І немає чіткої позиції Гунчика, щоб це питання якось вирішити і діяти», — пояснює чоловік.Дубровському вдалося створити більше п’яти фірм, які неодноразово зверталися до обласної ради за підтримкою. Як і до Державної служби геології і надр.
Про інвесторів своєї фірми Дубровський також говорить неохоче. Мовляв, у них є кілька людей, які вже мають досвід в таких питаннях. Йдеться про інвесторів з Києва, які намагалися зайти одночасно легально на бурштин і в Рівненській та Житомирській областях.
» Юра Колесніченко ( ред., — кінцевий бенефеціар фірми «Перша волинська старательська артіль», екс-помічник нардепа від БПП Ігоря Гриніва в 2007-2012 роках, коли той був нардепом від «Батьківщини») знає ці всі юридичні моменти і цим займається. За нами ніхто не стоїть. Якби хтось був, то проблем з отриманням дозволів не було б», — стверджує Дубровський.
Він сподівається, що закон все ж буде на їх стороні, а спецдозволи КП «Волиньприродресурс» визнають незаконними.
Закон беззаконня: заборонити не можна дозволити
Питання видобутку бурштину регулює ряд законодавчих актів, серед яких одним із найважливіших є Кодекс України про надра. Однак дехто вважає, що для того, аби видобувати бурштин, потрібно прийняти окремий закон.
Остання спроба ухвалити законопроект у Раді була в лютому. Законопроект «Про видобування та легалізацію бурштину» не проголосували у раді, тим самим питання усунення усіх юридичних колізій щодо інших законів, які стосуються видобування, реалізації сонячного каміння, а також рекультивації земель після робіт залишається і надалі відкритим.
«Я не розумію, для чого нам бурштиновий закон. В нас вже є Кодекс про надра. Як і не можу зрозуміти, навіщо прирівнювати бурштин до дорогоцінного каміння. Це ж викопна смола. В нас на Волині є багато копалин. І не бурштином єдиним. Комунальне підприємство займатиметься і їх видобутком. Наше завдання сьогодні не допустити на територію Волині невідомих нам фірм. Щоби ми змогли видобувати бурштин і все було для громади. А якщо ми підемо на аукціон і було в однакових умовах з іншими, то за спецдозвіл зможуть заплатити більше інші фірми. Чужі».– переконує директор КП «Волиньприродресурс» Василь Столяр.
Підтримує його і радник голови облради з екологічних питань, екс-директор КП «Волиньприродресурс» Веніамін Туз.
«Але нам спецдозволу не достатньо, аби видобувати корисні копалини. Потрібен ще гірничий, земельний відвід. І коли ми зробимо ці відводи, то інвестори будуть давати не такі суми, як зараз, а помножте на сто передоплату за товар. Просто в нас нема ще всіх документів. Ми тільки робимо. У нас вже є інвестори на мідь, торф, бурштин», — каже Туз.
Цікавий той факт, що у трьох «спецдозволах на бурштин» від 2 лютого 2017 року детальна інформація про ділянки та площу закрита.
В Держаній службі геології і надр пояснюють: відомості про точне місцезнаходження на великій глибині (до 10 м) дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та самородних дорогоцінних металів, а також відомості про фактичні обсяги геологорозвідувальних робіт (у фізичному і грошовому обчисленні) геологічної галузі і окремих геологічних підприємств на уран, дорогоцінні метали і коштовне каміння — це інформація з обмеженим доступом згідно пунктів 21, 22 Наказу Міністерства екології і природних ресурсів від 28 листопада 2012 року № 614.
Тим часом в інших «спецдозволах на бурштин» , як от, наприклад, у фірми «РЕД. МЕТ» за 2013 рік інформація про ці всі дані є відкритою. Чому така інформація не прихована, в службі не пояснили.
Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов пояснює, на підставі чого така інформація не може бути закритою:»Ми діємо згідно чинного законодавства. І якщо у вас є додаткові питання, відправляйте запит», — заявили у відповідь.
«Згідно Постанови КМУ про «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами», у дозволі зазначаються «відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання».
Тому інформація повинна бути відкритою. Наприклад на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», де є повний перелік спецдозволів на бурштин закрита інформація тільки у КП «Волиньприродресурс».
За словами експерта, аби розв’язати проблему якнайшвидше, треба боротись в першу чергу з скупкою бурштину. Та спрощувати процедуру отримання спецдозволів для тих, хто планує відкрито працювати.
«Нашу позицію ми ще викладали у 2015 році. Можливо, варто ввести в ККУ окремі статті по видобутку, зберіганню та реалізації бурштину. Бо населення окремих районів трьох областей вимагає легалізувати їх незаконний промисел. Якщо ми це зробимо, то завтра в Карпатах місцеві попросять легалізувати вирубку лісу «артілями», мешканці Донбасу легалізувати копанки, мешканці Полтавщини легалізувати встановлення маленьких нафтових веж (як це наприклад було на Галичині в кінці 19-ого – початку 20-ого століття) тощо.»
Про «бурштинову біржу» неодноразово заявляв голова Волинської ОДА Володимир Гунчик. Однак ніяких конкретних кроків щодо її створення нема. Щоправда, ходять чутки, що це питання сьогодні одне із важливих на порядку денному в Києві.
Есперт Петро Тєстов має чимало зауважень до пілотного проекту:Тільки як вона працюватиме, поки невідомо. Як і залишається загадкою, як реалізовуватимуть пілотний проект по рекультивації земель (Постанова Кабміну від 30.11.2016 №1063 «Про деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину»). Важливо, що там визначений перелік лісгоспів, на території яких будуть проводити рекультивацію і де відбувається стихійний бурштиновидобуток.
«До переліку лісгоспів, де є пошкоджені бурштинокопачами ділянки потрапили і ті, де нелегальний видобуток бурштину не ведеться. Це наприклад Ківерцівський, Цуманський, Млинівський, Клеванський, Любомльський тощо. Тому варто уважно слідкувати, які саме ділянки будуть фігурувати як «пошкоджені», аби не вийшло так, що туди потраплять ділянки, де є лише поодинокі копанки і які не потребують рекультивації. Також, на мою думку, не потребують рекультивації окремі ділянки, які входять чи плануються на включення до складу об’єктів природно-заповідного фонду – якщо масштаби нелегального видобутку бурштину там були незначні. Грубо кажучи, краще хай буде лісовий квартал в заказнику, де є пара копанок та ям, аніж його повністю вирубають, перекопають та заново засадять. Також це жодним чином не вирішує проблему видобування бурштину на землях запасу, землях водного фонду, землях лісгоспів на які вони не мають державних актів на землю».
****
У волинських лісах сьогодні здійснює охорону бурштинових клондайків лісова охорона, колишній «Беркут» та інші підрозділи поліції. Масових набігів нелегальних старателів немає.
В КП «Волиньприродресурс» теж поки що затишшя. Голова Волиньради Ігор Палиця ініціює розгляд нових питань, пов’язаних з цим промислом. Зокрема, йдеться про відкриту асоціацію легальних видобувачів бурштину, до якої входять 5 суб`єктів. Це КП «Волиньприродресурс, ТОВ «РЕД.МЕТ», Інклюзів- 8, «Амбер- Холдинг», ТОВ «Райт Солюшн».
За інформацєію сайту «Четверта влада», ТОВ «РЕД.МЕТ», серд засновників фірми «Ред.Мет»: естонська фірма «Фоксерком» та кіпрська офшорка «Редкаст холдінгс лімітед» (Redcast Holding Limited), а «Інклюзів 8» належить психологу з Чернівців Аллі Мельничук.
А «Амбер-Холдинг» і ТОВ «Райт Солюшн» засновані на Житомирщині. Кінцевими бенефеціарами є іноземні компанії.
«З цими компаніями є домовленість. І ми на базі цих компаній працюємо. Ще спецдозволи має ДП «Укрбурштин» і ТОВ «Центр «Сонячне ремесло. Якщо вони захочуть, то теж ввійдуть в асоціацію». — пояснює Столяр.
Палиця у коментарі INSIDER заявив, що вони готові співпрацювати з Генпрокуратурою під час слідства. Щоправда, коли 15 лютого працівники прокуратури провели обшуки в облраді, особливого ентузіазму в нього не було для співпраці. Навпаки він висловив обурення такими діями.
