18 лютого 2014 року сталися перші масові вбивства на Майдані. За ці 4 роки Дні Скорботи завжди були неприємним крижаним душем для влади, якій всіляко натякали, що вона не виправдала сподівань. Минулого року, щоб уникнути масових заворушень під адміністрацією президента, влада поставила в центрі міста сітки, перетворивши його на свого роду вольєр. А цього року вдалася до прямого цитування досвіду попередників.

–        Валя! Я не можу до тебе доїхати, тут все метро перекрили, – кричить жінка у телефон на вході до метро Кловська.

В цей час з глибини станції доринає оголошення, що всі пересадочні вузли перекриті на вихід. Це стосується станцій Палац Спорту –Льва Толстого, Театральна- Золоті Ворота, Хрещатик-Майдан Незалежності, а також метро Університет.

Годинник показує рівно 12. В цей час в парку Шевченка мали почати збиратися учасники акції протесту, яку організовував Рух нових сил. Партія одразу ж заявила, що “влада діє старими методами Януковича і його посіпак, не даючи людям прибути на Марш за майбутнє”.

Метро, перекрите 18 лютого, викликало однозначні асоціації з аналогічними діями 4 роки тому. При цьому це обурило людей не лише у Facebook, на вулиці, але й навіть у фракційному чаті “Народного фронту”.

Як переконують на Банковій, це було рішення поліції, і вони тут ні до чого. Але єдиним винним для вулиці був Петро Порошенко, який в цей день пішов вшанувати пам’ять не на вулицю, а у Мистецький Арсенал.

– Порошенко – барига!, Порошенка на нари!, Геть Порошенка, – скандували учасники протесту, йдучи від парку Шевченка до Михайлівської площі.

– Вони думали нас зупинити, але ми все одно прориваємося в Київ. Хто на машині, хто на бусі. Он у Франківську, кажуть, навіть купе шмонали, щоб не пустити людей на Київ. Але не вийде! Більше в нас не буде царя на золотому унітазі, – емоційно говорить чоловік у натовпі мітингарів.

– Я взагалі то, тільки тиждень тому повернувся з заробітків у Іспанії. Їхав по своїх справах сьогодні, а коли почув про закрите метро, то вирішив, що піду сюди, – додає ще один учасник мітингу на ім’я Олег.

– Не можна так ставитися до людей, – долучається до розмови жінка, яка поруч несе транспарант.

– А ви тут через Саакашвілі, – питаю.

– Ні, тому що нас знову зрадили, – відповідає вона.

– Але ви тут не вперше?

– Ми з подругою ходимо з 17 жовтня.

– Ви підтримуєте створення Антикорупційного суду і зняття недоторканності?

– Ми проти Порошенка.

Є в натовпі ще двоє білорусів. Вони приїхали в Україну на Майдан у 2014, тут і лишилися в батальйоні Коханівського. Хотіли отримати громадянство, але їм відмовляють.

– Ми тут не через Саакашвілі. Тут у кожного своя війна за справедливість, – каже один з молодих білорусів.

Взагалі говірких серед учасників мітингу мало. Вони підозріло дивляться і на журналістів, і на людей з написамо на спині “Поліція комунікації”.

На одному з перехресть в натовп ледь не в’їхав дорогий джип. Його зупинили поліцейські.

– Здогадайся, кого вони пішли бити? – питає в автора кореспондент ВВС.

– Боюсь, що поліцейських, – відповідаю.

– Правильно!

Більшість людей, які зібрались на мітинг, вочевидь ледь зводять кінці з кінцями. Це видає їх одяг. І заможніші одразу видялються в натовпі. Їх ут одиниці. Зате багато пенсіонерів. Загалом тисяч 5-7.

– Думаю, що частину бабусь вони все таки відсікли, перекривши метро, – каже один з учасників мітингу. Він тут буває часто, так само як кожен день стояв на Майдані. Він -свободівець, і хотів би, щоб тут зараз був Олег Тягнибок, але той ігнорує заклики низових партійців долучитися до акцій опозиції.

Так й самі представники подрібненої опозиції зібралися тут вперше разом, починаючи з 17 жовтня.

Як розповідають джерела INSIDER, з моменту висилки Михеїла Саакашвілі до Польщі Анатолій Гриценко вже двічі збирав опозиціонерів обговорити плани на майбутнє. Щоправда, про що домовились чи домовляються, сторони говорять неохоче.

– Процес іде, і я не хочу цьому заважати своїми коментарями, – сказав INSIDER після мітингу в неділю Віктор Чумак, додавши, що розмови ідуть з усіма опозиційними силами.

– Я вчора був у Львові на каві з Садовим. У цього було багато свідків, тому секрету не вийде, але більшого не скажу, – додав депутат, який вже не особливо приховує, що сам збирається іти в президенти.

Втім інші представники опозиційних сил не такі оптимістичні в оцінці шансів на об’єднання.

– Десь у листопаді Тимошенко зустрічалась з Гриценком і Садовим. Обговорювали можливості співпраці. Чим все закінчилось там, не знаю, але тут ще дуже далеко хоч до якось об’єднання, – каже ще один співрозмовник видання в таборі опозиції.

За його словами, Тимошенко таке об’єднання просто не потрібне, бо в неї і так позиція лідера. Вона може запропонувати небагатьом місця в списку, але точно не квоти. І жодних нових партій – тільки “Батьківщина”.

– Гриценко – молодець, що ініціював цю зустріч, але майже весь час він говорив про те, що ми все робимо не так. Про формат об’єднання він не говорив, – додає він.

фото Руху нових сил

Рух новин сил хоче, щоб всі вступали у його лави. При цьому там активно шукають кандидата в президенти, розглядають усі можливості – від Віктора Чумака до Артема Ситника.

– Тому поки за об’єднання виступають хіба що “Альтернатива” Фірсова та “Народний контроль” Добродомова. Навіть про “Демальянс” вам з упевненістю не скажу, – каже співрозмовник.

Про те, що українська опозиція як завжди буде об’єднуватись лише перед розстрілами свідчить і те, хто виступав на сцені і як поводив себе на мітингу.

–  А що Тимошенко не могла заради такого дня постояти з вами на сцені?, – запитав INSIDER в одного з опозиціонерів.

–  Між іншим, прапори “Батьківщини” були в колоні. Ми просто попросили їх прибрати, – відповідає співрозмовник.

Тимошенко і правда вже не вперше позичає на акції РНС свій “батальйон бабусь”, але сама світитись там не хоче, щоб не отримати ще одну порцію негативу як на прориві кордону в Шегинях чи при сутичках під Радою 17 жовтня.

–  Тоді вона поїхала в Шегині, бо її особисто попросив Саакашвілі. І вона дала йому обіцянку, а чим все обернулося? – каже співрозмовник у партії Тимошенко.

–  А тепер подивіться на те, що було сьогодні на сцені. Виступали ж лише представники РНС. Навіть Соболєва, Семенченка і Парасюка до сцени не пустили. Тільки Чумаку дали спільну заяву зачитати, і все, – додає ще один співрозмовник видання.

Анатолій Гриценко зранку ходив з опозиціонерами покласти квіти Героям Небесної Сотні. Але на мітинг не прийшов.

Більшість часу на мітингу у неділю говорив Степан Хмара. Крім нього ще брали слово Давид Сакварелідзе та Іван Слободяник.

Останнім з присутніх на сцені дали слово Юрію Дерев’янку, який закликав створювати комітети громадського опору в кожному будинку.

“Ці комітети мають зайнятися підготовкою наступного маршу, де буде мільйон людей, який і скаже Порошенку: “Іди геть!”, – каже нардеп під оплески.

Крім того, Дерев’янко обіцяє зі сцени проведення праймеріз серед опозиційних сил, які і визначать кандидата в президенти.

Його виступ переривають екстреним повідомленням про начебто штурм наметового містечка біля Верховної Ради. Тому Дерев’янко закликає людей швидко послухати резолюцію про наступний марш і йти до парламенту. Але тут же член політради РНС Ольга Галабала просить людей почекати ще трохи, поки група Соболєва передасть інформацію з місця подій. Тим часом до мітингарів звертається Саакашвілі через відеозапис. Він теж обіцяє, що його партія незабаром представлять “свого кандидата у президенти від народу “.

Мітинг завершено і майже 3 тисячі людей рушають під Раду. Але прийшовши туди, не розуміють, що робити. Кілька учасників акції намагаються видерти рацію в нацгвардійця, але їх швидко відводять. Інші матюкають і лають представників МВС.

–  Ать, два, криси Авакова, – кричить чоловік з-за паркану.

–  Вас усіх на кіл пересадять, – долучається до нього ще один протестувальник.

Втім оскільки ніяких дій з боку Нацгвардії не відбувається, натовп після ще години стояння починає розходитися. Люди між собою обговорюють, що буде далі.

–   От скинемо Порошенка, і що? Прийде такий самий Петренко. За нього ж 54% проголосувало. І ще такого знайдуть.

–  Не знайдуть. Йому тато на базарі купив посаду.

–   Знаєш що, давай уже без брєда, на базарі президентство не купують.

–   А я кажу купують – на базарі “Рошен”, – не вгаває інший. Його важко за візуальними ознаками назвати нетверезим, скоріше безпорадним у своєму гніві.

Як і ще двох жіночок, які запалі боротьби, ледь не відлупили “донбасівця”.

–   А що це ви тут від нас кордоном відгородилися, – обступили дами чоловіка у чорній формі.

–   Так бояться, певно, – засміявся той, не розуміючи, що біда прийшла до нього, бо його сприйняли за нацгвардійця.

–  А чого ви нам смієтеся, ви ж один з них?, – продовжували наступати жіночки.

–   Та ви не зрозуміли, я з табору, я тут живу, – став виправдовуватися чоловік.

–  А? Ну добре, – розчаровано зітхнули подружки і роззирнувшись навколо таки пішли до метро.

Київський метрополітен акурат до завершення мітингу відзвітував, що ніякої вибіхівки, через яку начебто і перекрили станції, вони не виявили.

– Cлухайте, ну що ж у нас так все погано і нічого не виходить, – зітхнув по дорозі чоловік-мітингар.

– Просто у нас забагато чорних лебедів, – спробував йому пояснити секрети буття за Нассімом Талебом “бойовий” побратим.

 

Джерело: Інсайдер