Після в’їзду танків Росії до Донецька лідери Європи вимагали від президента Порошенка не йти на провокації з Путіним. Але які зміни відбулися з тих пір і чому Дональд Трамп не може бути настільки загрозливим для України, розказав дипломат Джон Гербст.
У понеділок, дванадцятого вересня, в Українському інституті майбутнього, колишній посол Сполучених Штатів Америки в Україні, а нині один із очільників Atlantic Council зустрівся з пресою та активістами. У залі інституту — був аншлаг.
Ми відібрали найголовніші меседжі екс-посла Джона Гербста.
Кремль тисне на Порошенка
Москва активно продовжує вести низько інтенсивні бойові дії в Україні, аби таким чином тиснути на владу, зокрема на Порошенка. Ціль кремлівського диктатора — дестабілізувати владу України.
Європа свідомо закриває очі
І питання тут не лише в небезпеці масового застосування військової могутності чи агресії РФ проти нашої країни. Проблема радше в іноземних лідерах, котрі протягом останніх десятиліть вибудовували з Російською Федерацією політику співпраці на дружніх засадах. Їм тепер важко змиритися із реальністю, суть якої зводиться до того, що з Москвою не можна вести мирної політики. Початок усвідомлення цього лідерами припав тільки на літо 2014 року.
Путін хоче змінити модель світу
Західна Європа і США вже трохи починають усвідомлювати, що господар Кремля прагне повернути світ у форму, яка була актуальною після закінчення періоду Холодної війни. І заради такої цілі Путін має готовність воювати. Це краще зрозуміли очільники сусідньої з вами Польщі і країн Балтії. Інші представники євроспільноти поки що не мають сили волі це усвідомити.
Повільні санкції
Санкції на РФ з боку Заходу накладалися дуже повільно. Особливо ті, що мають відношення до бойових дій на Донбасі. Наприклад, через анексію Криму, Захід впровадив санкції набагато швидше. Щоправда шкода для РФ від них була незначною.
Порошенку телефонували євролідери і вимагали “не дратувати” Росію
На початку літа 2014 року Російську Федерацію випровадили з “Великої вісімки” через її агресію щодо України. Тільки на саміті “Великої сімки” проти РФ було застосовано перші потужні і відчутні санкції. Перебував я тоді в Києві і точно знаю, що європейські лідери часто телефонували президентові і вимагали в нього, аби він не робив ніяких кроків, що можуть спровокувати російську агресію.
Санкції впровадили тільки після катастрофи “Боїнга”
Реальні санкції проти Росії Америка та Європа запровадили тільки після того, як було збито малазійський боїнг. Однак відзначу, що до кінця літа 2014 європейські лідери вперто не бачили російської армії на Донбасі. Ось чому санкції вводилися настільки повільно. І коли представникам ЄС прямим текстом в очі повідомляли: “Російські армійці випускають снаряди в жителів України”, то вони не мали сміливості в цьому зізнатися і визнати. І до кінця року прагнули зрозуміти, що насправді діється на українському Донбасі. Євролідери були переконані, що криза в вашій державі є цілком природньою. Але це надзвичайно наївно.
Україну атакувала одна із найсильніших армій
Україну атакувала одна із найбільших армій світу. Вона знаходиться на другій сходинці за запасами ядерних боєголовок. І треба зізнатися, що криза була не на задвірках ЄС, а це була світова криза і серйозний сигнал для очільників світової спільноти.
Перші кроки в ЄС зробили восени два роки тому на саміті НАТО в Британії. Але навіть при цьому питання щодо України розглядали разом із питання ІДІЛу. Не варто порівнювати агресію держави з ядерними запасами із терористичною групою, якою була тоді “Ісламська держава”. Той саміт є знімком незрячості лідерів Європи.
США взялися за голову запізно
Обама тільки цьогоріч взимку виділили понад три мільярди доларів на розміщення військових батальйонів в усіх балтійських країнах, Румунії та Польщі. Це запізно. Однак американський президент визнав небезпеку із східної сторони. Москва утримує на кордонах з Прибалтикою понад тридцять тисяч армійців і вони можуть з легкістю дістатися Естонії. А от війська США біля кордонів З РФ – це вже серйозне рішення, що демонструє те, що Америка ввважає Росію серйозним ворогом із агресивною зовнішньою політикою.
Як допомогти Україні?
Ваші питання є цілком логічними: яким чином ви можете надати допомогу Україні. Але відповідь не може бути занадто простою. Однак чітко скажу, що ваші проблеми щодо безпеки потребують потужнішої підтримки. І частину цієї підтримки надають США. Іншу ми чекаємо від Європи. Однак коли вона прокинеться, Україна матиме вже зміну підходів до підтримки власної безпеки і реальніший підхід для усунення цієї проблеми.
Санкції — ефективні
Другий етап для покращення ситуації в Україні – це перетворення життя Володимира Путіна на таке важке та дороге, наскільки це реально. У цьому напрямку теж є певні напрацювання. Санкції є ефективними, адже економіка РФ вже зазнала збитків, втративши півтора відсотки валового внутрішнього продукту. Аналітики кажуть, що Російська Федерація такі економічні обмеження зможе витримувати лише декілька років.
Одним із найважливіших кроків є надання летальної зброї Україні. Вже надано допомогу з технікою, навчанням і комунікаціями. Але США повинні дати Україні високоточне озброєння та засоби протиповітряної оборони.
Зусилля Києва в боротьбі з росагресією – неймовірні. Під час політичної дестабілізації вдалося вибудувати чітку і потужну лінію захисту від міста Маріуполя до Луганська. Її прорив став би надзвичайно вражаючим для Москви, якщо Путін звичайно на це піде.
Реформи мають втілюватися в життя
Війна є важливою. Одна не менш важливим є реформи. Україна продемонструвала важливі і значні зміни протягом двох останніх років. Остання з них – це збільшення ціни на газ і те, що її зрівняли для всіх українців. Найкращим ресурсом для корупції була саме мультиплікативна ціна на блакитне паливо. І РФ постійно впроваджувала махінації із цінами на газ. А реформа допомогла Україні позбавитися енергетичної залежності від Кремля і “залатала” дірку в кілька мільярдів в держбюджеті.
Є певний прогрес і в органах прокуратури, запрацювала система “Прозоро” і в парламенті та уряді дійсно є кваліфіковані економісти. Знаю, що багато українських громадян скаржаться на те, що реформи йдуть повільно, але Україна знаходиться на правильному шляху.
Аналогів “Мінську” поки немає
Скептично ставлюся до “Мінських угод”, адже вони не є досконалими. Однак наразі ще не вигадали альтернативи. Вони дали важелі впливу в руки канцлера ФРН А. Меркель, котра може не припиняти санкції. Мета Путіна при мінських домовленостях не може бути досягнута. Адже ні Америка, ні Європа ніколи не скажуть “так” виборам на українських окупованих територіях, до того часу поки там перебуватимуть російські армійці.
Фактор американського президента
Значну роль відіграє в долі України і наступний президент Сполучених штатів Америки. Якщо ним стане Хіларі Клінтон – вона продовжить санкції проти РФ і зробить їх жорсткішими. А от прогнозувати, що робитиме Дональд Трамп – важче. Він повідомив, що в Україні армійців РФ немає. Однак я сам був на конференції YES в Києві у 2015 році і тоді він (Трамп) вказував на потребу підтримки українців в боротьбі з агресією з боку Росії.
Можу накреслити позитивний сценарій щодо того, що станеться з Україною, коли президентом стане Д. Трамп. Коли Російська Федерація спровокує Штати на радикальні дії, як вона це зробила із турецьким літаком, то навіть Трамп зрозуміє, що кремлівський диктатор кидає йому сигнал. Тоді президент США може справді стати для нього ворогом номер один. Тому ніхто, не може сказати напевне, що робитиме Дональд у разі перемоги.
Після офіційного розслідування падіння “Боїнга” санкції не посиляться
Це сумно, але не вважаю, що після оприлюднення звіту з розслідування щодо падіння малазійського боїнга матиме наслідком посилення санкцій проти Кремля. Навіть якщо цей звіт міститиме чітку і конкретну інформацію щодо осіб причетних до цього страшного злочину, це скоріш приведе до реалізації індивідуальних санкцій. Але є і плюс – коли йтиметься про продовження санкцій проти РФ, європейці вже так довго не думатимуть і не будуть настільки поступливими та толерантними.
